Про справжню бойову міць наддержав

Тенденції зміцнення військових арсеналів деяких найбільших потуг світу

 

 

Розвиток ситуації у міжнародних відносинах стає все більш напруженим і тривожним. У країнах світу, насамперед у Європі, усвідомлюють загрозу ескалації напруженості та переростання війни росії в Україні до стану військового протистояння між рф та цивілізованим світом, зростання вірогідності виникнення глобального збройного конфлікту. Передові країни світу переконалися, що аргументи здорового глузду та інстинкту самозбереження у випадку з керівництвом у москві та домінуючою більшістю «глибинного російського народу» не спрацьовують. Росія вирішила, що Україна має бути знищена, — або шляхом поневолення та упокорення, або тотальної фізичної ліквідації українців та тотальної руйнації нашої країни. Такі наміри росії не можуть не турбувати політикум як США, так і їх партнерів у світі, зокрема країн-членів НАТО.

Наприклад, керівництво стратегічного партнера України — Великої Британії, яка надає суттєву військову і фінансову допомогу нашій країні, — прийняло рішення щодо зміцнення обороноздатності національних збройних сил і виділення на такі цілі значних фінансових асигнувань. Крім того, британський уряд вирішив, що має бути переглянута стратегія зовнішньої політики та політики безпеки Великої Британії.

Німецьке видання Die Zeit надрукувало редакційну статтю про наміри британського уряду щодо додаткових заходів у галузі національної безпеки і оборони та посилення фінансування збройних сил. Видання Die Zeit нагадує, що під час візиту на військову базу військ НАТО у м. Тапа в Естонії прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що уряд інвестує в оборону 5 млрд фунтів стерлінгів (близько 5,6 млрд євро). Він обґрунтував свої рішення тим, що «оскільки світ стає все більш нестабільним і конкуренція між країнами загострюється, Об’єднане Королівство має бути готовим належним чином заявити про себе». Прем’єр-міністр вважає, що «здійснюючи довгострокові інвестиції в наші збройні сили, ми будемо готові та озброєні до викликів сьогодення та майбутнього».

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак на військовій базі військ НАТО у м. Тапа в Естонії.
Джерело: © Henry Nicholls/AFP/Getty Images

Офіс глави британського уряду також оголосив у заяві, що планується актуалізувати стратегічний план із зовнішньої політики та політики безпеки Великої Британії. Німецьке видання зазначає, що такі кроки є результатом новітніх геополітичних загроз у світі, зокрема таких як загарбницька війна росії в Україні та «економічний примус» до невигідного співробітництва інших країн з боку Китаю.

Уряд Великої Британії вважає, зазначає німецьке видання, що ці інвестиції у національні збройні сили є частиною нової стратегії безпеки. За даними офісу глави британського уряду, такі інвестиції, серед іншого, мають на меті поповнити запаси боєприпасів. У січні 2023 року міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес заявляв, що британська армія «спустошена і недофінансована».

Рішення Великої Британії виглядає логічним, якщо звернути увагу на повідомлення ЗМІ стосовно намірів збільшення військових арсеналів другої найбільшої потуги світу, що конкурує за першість зі США — Китаю.

Так, німецьке видання Die Welt повідомляє, що Китай збільшує свої військові витрати на 7,2 відсотка. Хоча, порівняно з військовим бюджетом США, який збільшився на 70 млрд доларів та має перспективу вперше в історії сягнути позначки 1 трлн доларів, військовий бюджет Китаю все ще незначний, німецьке видання та військовий стратег Едвард Люттвак (Edward Luttwak) пояснюють, що формальні цифри можуть вводити в оману, а фактична бойова ефективність двох супердержав насправді може бути співставною.

Повітряне шоу за участі винищувачів в окрузі Чжухай на південному березі китайської провінції Гуандун.
Джерело: VCG via Getty Images

Південнонімецька газета Süddeutsche Zeitung також надрукувала редакційну статтю про наміри мілітаризації Китаю. Німецьке видання зазначає, що Сі Цзіньпін має намір перетворити китайську армію на «велику сталеву стіну».

У своїй промові наприкінці щорічної сесії Національного народного конгресу у Пекіні 13 березня ц. р. глава держави і партійний лідер Китаю Сі Цзіньпін заявив, що слід сприяти модернізації Народно-визвольної армії Китаю «для забезпечення ефективного захисту національного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку». Національний народний конгрес раніше схвалив різке збільшення витрат на оборону на 7,2 відсотка цього року на тлі напруженості у відносинах зі Сполученими Штатами Америки.

Сі Цзіньпін закликав до «возз’єднання» Китаю з Тайванем. У своїй промові перед майже 3 тис. делегатів Сі Цзіньпін заявив, що відносини слід розвивати «мирним шляхом», але «зовнішнє втручання» та «розкольницька діяльність» сил, що підтримують незалежність Тайваню, мають бути рішуче відкинуті. Об’єднавчий процес з Тайванем, вважає президент Сі, необхідно просувати «непохитно».

Проте, цього разу Сі Цзіньпін не повторив своїх попередніх заяв, що Пекін не виключатиме застосування військової сили, якщо інші спроби приборкання демократичного Тайваню виявляться невдалими. Німецьке видання нагадує, що напруженість навколо Тайваню нещодавно зросла, але Сі Цзіньпін був порівняно обережним у своїх коментарях щодо острівної держави.

Сі Цзіньпін на заключному засіданні Національного народного конгресу Китаю у понеділок, 13 лютого 2023 р.
Фото: POOL/via REUTERS

Комуністичне керівництво в Пекіні розглядає демократичну республіку острова як частину заснованої в 1949 році Китайської Народної Республіки, хоча Тайвань ніколи не входив до її складу. Водночас, зазначає німецьке видання, 23-мільйонний Тайвань давно вважає себе незалежним.

Після вторгнення росії в Україну зросла міжнародна стурбованість, що Китай також може вжити подібних заходів проти Тайваню. У цьому випадку США будуть ще більше залучені в конфлікт, оскільки вони від 1979 року підтримують військову спроможність Тайваню захищати свою незалежність. Дотепер така позиція Вашингтону здебільшого означала постачання зброї до Тайваню, але президент США Джо Байден пішов далі, ніж його попередники, і навіть пообіцяв підтримку збройних сил США, у випадку необхідності.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації