Право-популістcька партія «Альтернатива для Німеччини» як потенційна загроза для України

AfD прагне стати партією, яку більше принципово не ігнорують завжди, скрізь і всі

Berliner Zeitung, Німеччина

Націоналістична та право-популістська партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) набуває все більш виразних рис відверто проросійської політичної сили. Від заснування у лютому 2013 року партія відверто фінансувалася кремлем та, відповідно, з різним ступенем інтенсивності та агресивності, відстоювала його інтереси. Відповідно до стратегії гібридної війни москви в галузі зовнішньої політики, в Європі вже тривалий час створюються маріонеткові політичні сили, що діють в інтересах кремля. Німецька партія AfD разом з французькою партією «Національне об’єднання» (Rassemblement national) стоїть на засадах радикального націоналізму, популізму та євроскептицизму, що відповідає наративам росії.

Політичні сили подібної орієнтації підтримуються та фінансуються москвою також і в інших країнах Європи, оскільки мають на меті руйнування європейської єдності, просування московських гасел щодо відсутності спільного майбутнього у держав Європи в рамках ЄС, пропаганди величі та привабливості росії.

Партія AfD останніми місяцями стала відігравати більш помітну роль у суспільно-політичному житті Німеччини, маючи яскраво виражену антиєвропейську та антиукраїнську позицію. Керівництво партії закликає припинити військову допомогу Україні, відверто декларує претензії на повноту влади у політичному житті держави та готується до перемоги на чергових виборах.

Примітно, що відверто проросійські погляди і настрої в Німеччині поділяє значна кількість електорату з прошарків середнього класу, підприємців та дрібних фермерів. Відповідно до нещодавно проведених соціологічних досліджень, потенційні виборці Німеччини з переважної частини дрібного і середнього бізнесу заявляють про їх втому від антиросійських санкцій та про бажання повернутися до торгівлі з росією, як це було раніше, до війни з Україною.

Німецьке столичне видання Berliner Zeitung надрукувало статтю власного кореспондента Єнса Бланкеннагеля (Jens Blankennagel) під назвою «AfD розраховує на абсолютну владу, а наступного року в Німеччині відбудуться вибори трьох рівнів». Автор розглядає потенційні загрози від зростання популярності націоналістичної AfD та наслідки можливого захоплення нею влади у Німеччині.

Партія AfD, зазначає автор, посідає перше місце у парламенті федеральної землі Бранденбург, що у східній частині країни. Вперше від заснування партія увійшла також до керівних органів управління федеральної землі Тюрінгія, що у центрі країни.

Протягом останнього тижня AfD має успіхи у результатах своєї діяльності. Спочатку вона досягла пікових показників в опитуваннях у федеральній землі Бранденбург і посідає там перше місце з великим відривом — там вона вперше стала партією земельного парламенту. У Тюрінгії партійну організацію очолює Бйорн Хьокке, лідер колишнього особливо радикального крила (Der Flügel) цієї ультраправій партії. Наступного року в обох землях відбудуться чергові вибори, тому AfD може вважати минулий тиждень успішним початком виборчої кампанії.

Мітинг партії AfD в Оранієнбурзі, де виступав Бйорн Хьокке з Тюрінгії (у центрі), праворуч від нього Андреас Кальбіц і Біргіт Бессін — колишній лідер Бранденбурзької AfD і його наступниця.
Джерело: Daniel Lakomski/Imago

Серед інших політичних партій Німеччини у цих федеральних землях такий успіх AfD викликав велике розчарування. Адже у Бранденбурзі AfD має 32 % депутатів у місцевому земельному парламенті. Соціал-демократична партія (SPD), яка любить називати себе «Партією Бранденбурга», оскільки від 1990 року висуває свого прем’єр-міністра у земельному уряді, відстає від AfD на дванадцять пунктів, а Християнсько-демократичний союз (CDU) — навіть на 14 %. У парламенті Тюрінгії CDU і FDP намагалися перемогти червоно-червоно-зелений (соціал-демократи, ліві та зелені) уряд меншості під керівництвом прем’єр-міністра Бодо Рамелова. Для цього їм були потрібні голоси партії Бйорна Хьокке та її партнерів. Партія AfD із готовністю долучилася до політичної боротьби у такому форматі, оскільки розраховувала на привернення уваги виборців, а увага створює відсотки в соціальних опитуваннях, зазначає німецьке видання.

Після такої співпраці між партіями CDU-FDP-AfD тепер говорять про політичний прорив, про «угоду з дияволом», про знесення запобіжних перешкод, що існували серед демократичних партій, у бік ультраправих. Федеральні політики з CDU і FDP також дистанціюються від своїх колег в Ерфурті. Як і в 2020 році, коли обидві фракції цих партій співпрацювали з AfD, щоб обрати прем’єр-міністром Томаса Кеммеріха з FDP за допомогою голосів AfD. Це викликало загальнонаціональний протест і урядову кризу у Німеччині. Незважаючи на те, що Кеммеріх подав у відставку через 27 днів, загравання між партіями AfD і CDU призвело до того, що лідер CDU Аннегрет Крамп-Карренбауер оголосила про свою відставку. І тепер, зазначає німецьке видання, знову ще один землетрус у Тюрінгії, який може становити загрозу для політичних позицій Фрідріха Мерца, як лідера CDU від січня 2022 року.

Новий націонал-ліберально-радикальний табір

Така співпраця була передбачуваною, зазначає Berliner Zeitung, а обурення опонентів дещо лицемірним. Адже ще у квітні 2023 року коаліції під керівництвом прем’єр-міністра Бодо Рамелова не вистачило для перемоги необхідної кількості голосів під час голосування в комітеті з розслідування. Про це тоді подбала та надала сприяння партія AfD.

По суті, нинішнє голосування відображає політичну більшість у Тюрінгії: там уряд під керівництвом прем’єр-міністра землі, представника партії «Ліві» (Die Linke) Бодо Рамелова набирає 37 %, сама лише AfD має 32 %, а новий націонал-ліберально-радикальний табір, ініційований CDU, має 56 відсотків.

І це незважаючи на орієнтацію AfD, яка є частково націонал-консервативною, але також правоекстремістською, екстремістською та антидемократичною. Її давно зарахували до підозрюваних у екстремістській діяльності, тому її електорат часто називають неонацистами. Але цей термін значно втратив свій стримуючий ефект, оскільки застосовується занадто широко.

Таким чином партія AfD продовжує свій шлях до того, щоби стати партією, яку більше не ігнорують принципово завжди, скрізь і всі, зазначає німецьке видання. Стратеги AfD знають, що, незважаючи на приголомшливі результати опитувань, у них немає інших варіантів приходу до влади. Принаймні до того часу, поки офіційно з нею хтось захоче сформувати коаліцію.

Тим не менш, AfD отримує посади у владі, а отже, і владу. Деякі експерти сподіваються, що згодом партія AfD розчарується, як колись партія «Ліві», яка досягла значних успіхів лише тоді, коли змогла акумулювати «невдоволення невдоволених» з опозиції. Електорат також з розумінням поставився би до AfD, якщо вона не зможе виконати всі свої великі обіцянки в уряді. Бо основний принцип коаліцій — це компроміс.

Таку «коаліцію розчарування» можна було б уявити лише на заході Німеччини, зазначає Berliner Zeitung, де AfD переважним чином не надто екстремальна, і там вона буде лише молодшим партнером у коаліції. Однак на сході країни вона буде провідним партнером, ініціатором темпів. Тоді Бйорн Хьокке стане головою уряду Тюрінгії з директивними повноваженнями.

Звинувачення проти Хьокке: скільки нацистської лексики у промовах AfD?
Джерело: Bayerischer Rundfunk

Але Хьокке зовсім не покладається на коаліції. Його вимога сформульована давно і лунає протягом багатьох років — він намагається просто продовжувати діяти радикально і не прислуговувати центрально-консервативному мейнстріму, а демонструвати ідеологічну жорсткість. Після земельних парламентських виборів у 2019 році він заявив, що «наступного разу ми отримаємо абсолютну більшість».

Наступний раз буде у вересні 2024 року. Потім відбудуться вибори в Тюрінгії, Бранденбурзі та Саксонії. У цих землях зараз AfD займає перше місце в усіх опитуваннях. У інших партій є ще рік, щоби щось змінити на свою користь.

* * * * *

Зростання популярності партії «Альтернатива для Німеччини» є потенційною загрозою не лише для демократичної Німеччини, але й для України. Лідери партії проголошують відхід від підтримки мігрантів, ігнорування їх проблем та реальних тенденцій у житті національних громад Німеччини, заперечують дієвість загальноєвропейського майбутнього. У випадку виграшу виборів у Німеччині партія AfD становитиме реальну загрозу для України внаслідок різкої зміни пріоритетів і загального міжнародного курсу Німеччини як основного економічного локомотива ЄС і важливого країни-партнера України. Військова та фінансово-матеріальна допомога від Німеччини наразі значна, але може скоротитися у залежності від зовнішніх і внутрішніх політичних чинників. Головними з них є результати президентських виборів у США в 2024 році, політика Китаю у протистоянні зі США та підривна діяльність в Європі «п’ятої колони» росії.

Головними запобіжниками для несприятливого розвитку подій для України стануть її військові перемоги у війні проти агресора росії, встановлення власних правил гри на світовій шахівниці та перетворення України на впливового регіонального гравця-суб’єкта міжнародного права.

Підготував Сергій Польовик