Польща перетворюється на ракетну державу, але видатки будуть величезними

Чи зможе Польща дозволити собі закуповувати та підтримувати таку кількість зброї?

Wnp.pl, Польща

За повідомленнями з відкритих джерел, Польща домовилася придбати у США 18 пускових установок HIMARS, 478 комплектів для їх заряджання, 45 ракет ATACMS з дальністю дії 300 км, 461 комплект високоточних ракет GMLRS-AW (з боєголовками, що містять 182 тис. вольфрамових кульок). Весь «пакет» коштуватиме 10 млрд доларів. Агенція США з питань оборонної співпраці (DSCA) Пентагону підтверджує такі дані. У деяких польських ЗМІ таку новину називають хорошою, але й одночасно такою, яка віщує чималі проблеми.

Але спочатку про закупівлю поляками не тільки згаданого воєнного озброєння. Так, нещодавно був підписаний ще один контракт на паралельну закупівлю 288 південнокорейських реактивних артилерійських систем K239 Chunmoo на суму приблизно 40 млрд злотих (близько 9 млрд доларів). А згідно з виконавчим контрактом, Польща має до 2027 року отримати 218 таких систем, на зразок того, як вже у поточному році отримає 18 HIMARS, придбаних чотири роки тому. Крім того, Польща замовила ще у 2019 році на 414 млн доларів 20 пускових установок (включно з 2 навчальними) HIMARS з понад 200 ракетами, які заплановано отримати також цього року. Загалом це буде 786 американських і корейських потужних пускових установок. Не всі країни НАТО матимуть такий сегмент зброї.

Також замовлена велика кількість боєприпасів. Згідно з документом DSCA, замовлені 45 ракет ATACMS мають дальність дії 300 км, а 18 пускових установок HIMARS і 468 комплектів пускових установок монтуватимуться на польських автомобілях (вони мають бути Jelcze). У комплект боєприпасів також входить 461 комплект (контейнер) точних ракет GMLRS-AW з дальністю дії близько 85 км, по 6 ракет в контейнері, тобто всього 2766 ракет.

До 2027 року Польща отримає 18 комплектів HIMARS в американській комплектації.
Джерело: US Army/Christopher Gaylord

У польській пресі зазначається, що у Війська польського поки що немає ракет, спроможних знищувати цілі на великих відстанях. Максимальна відстань нині, на яку можуть влучити наявні, — це 40 км. На відстань до 200 км, тобто таку ж, як і у випадку з придбаними американськими ракетами збільшеної дальності, можуть вести вогонь норвезькі ракети NSM (Naval Strike Missile). Ці протикорабельні ракети також можуть використовуватися для ураження наземних цілей. У польських моряків сьогодні є 98 таких ракет.

Придбання HIMARS — один із тих контрактів, який у декого викликає емоційну реакцію. Причина її криється у історії закупівлі такої зброї. Так, програму під кодовою назвою Homar, яка передбачала придбання реактивних артилерійських систем з дальністю 300 км, включено до Плану технічної модернізації Війська польського на 2013–2022 роки. Очікується, що для потреб 3 реактивних артилерійських батарей, по одній на кожну дивізію, до війська надійде 54 такі пускові установки (перша надійде не раніше 2025 року). Вартість контракту оцінювалася в 8–10 млрд злотих (близько 2 млрд доларів). Установки мала виготовляти польська промисловість у співпраці з іноземним партнером (США). Машини, системи зв’язку та управління вогнем теж мали бути польськими.

Як пояснював генерал Ярослав Вєжхольський, колишній начальник ракетних військ і артилерії ЗС Польщі, передбачається повне виробництво основних боєприпасів (ракет GMLRS), інтеграція комплектів з національною системою управління вогнем і участь у програмах розвитку.

Антоні Мацеревич, колишній міністр національної оборони, змінив правила закупівлі таких систем. Він повідомив, що планується придбати приблизно 160 пускових установок, тобто втричі більше, ніж передбачалося. Незабаром стало відомо, що американські системи HIMARS були обрані для Homar безпосередньо перед візитом президента Дональда Трампа до Польщі в 2017 році. Раніше також розглядалися пропозиції Ізраїлю та Туреччини.

Але в польському суспільстві дехто вважає, що закупівля обладнання не на користь польській промисловості. З цього року «Польська група з озброєнь» (PGZ), що після попереднього сум’яття таки очолює програму Homar, прагне отримати дозвіл на виробництво пускових установок у Польщі і навіть деяких для них типів боєприпасів. Та всупереч таким планам міністр національної оборони Маріуш Блащак у 2019 році вирішив придбати одну «готову» батарею за 414 млн доларів (близько 2 млрд злотих). Таким чином плани PGZ були заморожені. А розморозили їх майже через шість років. Для першої батареї HIMARS, придбаної в 2019 році, окрім 18 систем (плюс 2 навчальні системи), поляки придбали понад 200 ракет, у тому числі 30 ракет великої дальності ATACMS. Потрібно ще придбати 20 навчальних снарядів калібру 227 мм.

Польська ракетна програма Homar на базі американського HIMARS.
Джерело: Polska Grupa Zbrojeniowa (PGZ)

Рішення міністра Блащака підпало під критику. Міністерство національної оборони звинуватили в закупівлі невеликої кількості систем HIMARS, які можуть лише незначно посилити вогневу потугу польського війська. І що це був контракт позаплановий, який жодним чином не відповідав інтересам польської оборонної промисловості. Аналітики Jagiellonian Club зазначають, що ізраїльська пропозиція, тобто система LYNX, краща за своїми характеристиками, аніж HIMARS. Зазначалося також, що 370-мм ракети Predator Hawk мають дальність 300 км. Також є 600-мм ракети LORA з дальністю дії понад 300 км. Вони можуть маневрувати в польоті, що ускладнює їх збивання.

Контракти укладені. Чи будуть виконані?

Наступні кілька років у такій програмі озброєння практично нічого не відбувалося. Ситуація почала докорінно змінюватися з початком війни в Україні, де відзначився HIMARS. У травні 2022 року уряд Польщі вирішив ще придбати реактивні артилерійські системи. Крім того, віце-прем’єр-міністр Блащак здивував усіх, подавши лист-запит (LOR) на закупівлю у американців аж 500 пускових установок M142 HIMARS. Дехто сприйняв це повідомлення як помилкове, але можновладці підтвердили, що передбачається придбати саме таку кількість «лаунчерів». Здивувала така пропозиція і американців. Їхнє здивування було пов’язане з тим, що у 2021 році вони мали у себе на озброєнні близько 410 таких систем, а щодо можливості їх промисловості, то вона випускала протягом року 72 HIMARS. Пізніше польський очільник міноборони погодився, що американська промисловість не впорається з польським замовленням (на запитання критиків, навіщо він їх стільки замовив?) і швидко вирішив придбати 288 ракетних установок на колесах K239 Chunmoo у Південної Кореї. Вирішальним фактором, за поясненням міноборони, була оперативність доставки. Більшість систем мають з’явитися у Польщі до 2027 року, хоча навіть самі корейці сумніваються в цьому. Незабаром з’явилися повідомлення від Lockheed Martin про можливість збільшення виробництва. Уряд США виділив понад 445 млн доларів на виготовлення додаткових пускових установок.

Південнокорейська реактивна артилерійська система K239 Chunmoo.
Джерело: ZBiAM/Military Coverage

Гжегож Дрождж, аналітик Conotoxa Ltd., вважає, що продаж Польщі обладнання вартістю 10 млрд доларів збільшить прибуток Lockheed Martin на 27 відсотків. А ось Ріта Флаерті, віце-президент зі стратегії та розвитку бізнесу в Lockheed Martin, повідомила, що внаслідок збільшення виробництва 20 установок HIMARS, замовлених Польщею, будуть їй доставлені в 2023 році. І додала щодо польського запиту: вони можуть виготовити 200 таких установок. Не ставлячи під сумнів вибір польського міноборони, вона також повідомила, що ракети GMLRS і їх версія збільшеної дальності GMLRS ER, а також ATACMS можуть запускатися тільки з пускової установки HIMARS і гусеничної версії M270. Як вона зазначила: «HIMARS є тільки один» і система пройшла випробування в бойових умовах.

У підсумку Польща погодилася отримати майже 500 таких систем. Постачання триватиме, зрозуміло, не один рік. 18 HIMARS у військовій конфігурації США, швидше за все, почнуть постачати з 2025 року, і процес, безумовно, триватиме щонайменше 5–6 років. Коли Польща їх отримає повністю — наразі неможливо передбачити. За словами американців, не буває так, що той, хто перший звернувся, першим і отримає замовлені системи. Хоча це не так важливо. Ракетні системи, як американські, так і корейські, не викликають сумнівів у своїх бойових якостях. Однак така величезна кількість придбаних пускових установок дивує. Справа не тільки у великих видатках на це обладнання, а й у його обслуговуванні. Колишній начальник польської артилерії генерал Ярослав Крашевський вважає, що таке велике замовлення дасть змогу адекватно відповісти у разі нападу ворога. Але він сумнівається, чи зможе Польща дозволити собі закуповувати та підтримувати таку кількість зброї. І чи вистачить особового складу для її експлуатації та місця для нього в казармах.

Американська реактивна артилерійська система M142 HIMARS.
Джерело: defence24.pl/Juliusz Sabak

Такі гігантські видатки бюджет Польщі навряд чи витримає. На саму закупівлю установок припадає приблизно 30 відсотків видатків. Решта 70 відсотків — це витрати на використання та обслуговування озброєння. За деякими оцінками, це може становити 200 млрд злотих (близько 45 млрд доларів). Хто пояснить, де брати такі гроші?.

Спочатку громадяни дорікали урядові, що Польща занадто мало купує таких систем, а нині — забагато. Немає гарантії, що вдасться підготувати для них військову обслугу. І при цьому не можна забувати, що в цей же час потрібні також бронетехніка, тисячі танків, а для артилеристів — до 800 самохідних гаубиць. Це — тисячі солдатів. Навіть у міноборони організувати це і налагодити вважають нереальною справою.

А ось міністр оборони Блащак переконує, що запланована закупівля не така вже й значна. Зброю таку вдало застосовують українці, вважаючи її дуже ефективною.

— Ми повністю скористаємося можливостями, які відкриває співпраця зі Сполученими Штатами, — пообіцяв якось Блащак, наполягаючи, що у випадку з системами HIMARS або Chunmoo навіть 200–300 одиниць забезпечили б значну вогневу міць і поляки потрапили б до числа найкращих власників цього типу техніки в Європі.

Підготував Олег Махно

 

Схожі публікації