«Росіяни практикують терор і завжди його практикували, бо це їхня природа»

Погляд американського дослідника на історію екстремізму у світі

 

«Libertatea.ro», Румунія

Бомбардування і ракетні обстріли росіянами українських населених пунктів, коли гине цивільне населення, — це відвертий тероризм, аби як Росія не намагалася заперечувати чи навіть оправдовуватися. Зрештою, вона це чудово усвідомлює і, за великим рахунком, не оправдовується. Принаймні, в очах світової спільноти. Адже її керівництву більш важливо втиснути свою «позицію» у голови російських громадян, мовляв, Росія, розпочавши «СВО», виконує почесну місію з відстоювання слов’янства загалом, а свою велич — зокрема. Отож обов’язок російського суспільства — не суперечити, а підтримати воєнні дії, дарма що внаслідок таких дій страждають безневинні громадяни України. Зрештою, тут ще є один, так би мовити, фактор. Маю на увазі своєрідну російську «традицію», про що влучно зауважив у своєму нещодавньому інтерв’ю Джеффрі Каплан — американський вчений, який довший час вивчав причини релігійного насильства, тероризму та ультраправих рухів у всьому світі. Аби читач зрозумів, чому саме звертаю увагу на діяльність цього вченого, наведу ключову фразу з інтерв’ю, записаного Андреа Арчіп і розміщеного в одній з європейських газет Libertatea: «Росіяни практикують терор і завжди його практикували, бо це їхня природа».

Два слова про самого вченого, що допоможе краще зрозуміти його підходи у науковій діяльності. Певний час Джеффрі Каплан викладав у університетах Європи, США, Китаю. Завдяки своїй наполегливості зміг побувати у багатьох конфліктних зонах у всьому світі. Нині допомагає колегам Дунайського інституту у Будапешті досліджувати тероризм, бере участь у різноманітних дебатах, де порушується така тема. До речі, основна його аудиторія — студенти. Бо, як вважає, їм доведеться далі розбудовувати світ, занапащений старшим поколінням. В тому числі російським, країна якого привертає до себе увагу кривавими злочинами на міжнародній арені. Оскільки він є автором багатьох книжок про тероризм, то намагається пояснити читачам румунської Libertatea, чому у сучасних суспільствах формуються екстремістські рухи і що належить зробити, аби їм запобігти чи, принаймні, зупинити їх розвиток.

На початку своєї розмови з кореспондентом Джеффрі Каплан згадав відомого дослідника Девіда Рапопорта, автора відомої теорії про сучасний тероризм, що сягає своїм корінням у ХІХ століття, коли активно розвивався рух російських анархістів. У одній зі своїх книжок «Апокаліпсис, революція і тероризм. Від кілерів до американського повстання проти сучасного світу» Джеффрі Каплан також виклав відповідні дослідження. Там йдеться про виникнення тероризму ще за часів епохи Другого Храму, про тодішніх євреїв, які виступили проти римської окупації своїх земель, борячись з римлянами так, як можна це спостерігати сьогодні, але вже з більш досконалими технологіями. Тобто, така історія спостерігалася ще у першому столітті нашої ери і з того часу не було періоду, коли б не йшлося про тероризм у тому чи іншому вигляді та ще й глобальному масштабі аби про яку віру не йшлося.

У стародавньому світі терористичний рух був, так би мовити, ізольований, тобто, відбувався в окремій місцевості. З розвитком комунікаційних технологій, пояснює далі вчений, зі зростанням ролі національних держав, в міру подальшого розвитку в суспільстві економіки, політики і опозиційних рухів, тероризм також поширюється. «Це як своєрідне дзеркало, яке відображає стан суспільств, проти яких вони, терористи, виступають. Одне без іншого неможливе, вони — як дві сторони однієї медалі,» — порівнює дослідник.

На запитання про причину того, що люди у своїй більшості асоціюють тероризм з релігійними цінностями, Джеффрі Каплан відповів так:

— Я був свідком виникнення такого сприйняття, якщо можна так казати. Маю на увазі Іранську революцію 1979 року. До того часу тероризм за характером був політичний, а не релігійний. Після 1979 року релігія стала основою тероризму, і йдеться не тільки про іслам. Ми бачили це в Ізраїлі, рух поселень і народження Gush Emunim (ізраїльський ультранаціоналістичний ортодоксальний єврейський рух, який має на меті створення єврейських поселень на Західному березі річки Йордан, у секторі Газа та Голанських висотах), і ми бачили це в Індії, на Шрі-Ланці, в Африці, по всьому світу. Тепер релігія і віросповідання є основою тероризму, це вже не просто політика.

Терористів, зауважує вчений, непросто визначити по зовнішньому вигляду. Так, у США після 11 вересня 2001 року протягом трьох місяців прокотилася хвиля насильства проти мусульман і тих, кого вважали їх поплічниками. Наприклад, на сикхів, які не мають нічого спільного з ісламом, нападали через те, що американці сприймали їх як мусульман. Ця картина значною мірою змінилася внаслідок серйозного втручання уряду Джорджа Буша. Але такий острах спостерігається здавна. Те, що сталося під час хрестових походів, було страхом перед іншими, чи це був Захід, який боявся людей, одягнених як мусульмани, чи мусульмани з Близького Сходу, зі Святої Землі, які вважали західних хрестоносців небезпечними. Це завжди був страх щодо іншого.

Також вчений зауважує, що в більш загальному плані завжди існував страх перед імміграцією. І якщо брати для прикладу такі країни, як Німеччина, Франція чи Швеція, то можна побачити, що неконтрольована імміграція може призвести до серйозних соціальних наслідків. «Що ви можете вдіяти, якщо хтось бідний, якщо він у відчаї, якщо він тікає зі своєї країни не тому, що так хоче, а тому, що життя його та його сім’ї в небезпеці? Західні цінності все ще більш важливі».

А ось на запитання про порушення російськими військовими нападниками на Україну міжнародного права і про те, чи вони відповідають класичному визначенню терористів, вчений вважає за належне брати до уваги те, що росіяни, куди б не втручалися, залишалися вірними собі. Тобто, вони не були якоюсь політичною опозицією, як це притаманне терористичній організації. Чи то нещодавно у сирійському місті Алеппо, чи то колись у Афганістані, російський режим завжди вдається до терористичних дій, інакше кажучи, для терору використовує силу і ресурси держави. Можливості Росії незрівнянно більші за будь-який терористичний рух або за всіх терористів світу разом узятих. З відомими терористами росіян навіть непросто порівнювати, бо їхня практика терору вже навіть стала їхньою історією, це природа їхньої поведінки.

Ще одна цікава деталь: Джеффрі Каплан у співбесіді пригадав, як вперше приїжджав до Румунії ще у 70-х роках минулого століття. «Було тоді холодно, темно через часті відключення електроенергії. Магазини були порожні. І якщо випадало спілкуватися з румунською молоддю, то для неї це був величезний ризик». Сьогодні американець побачив у Румунії (як члена ЄС), зовсім протилежну картину: сонячно, усміхнені обличчя, які готові до спілкування, маркети, що заповнені їжею та пивом, молоді люди, які приїжджають розважитися у гірській місцевості; більше немає в країні комуністичної загрози…. Але ми маємо війну на кордоні та Росію, яка криваво привернула до себе увагу на міжнародній арені».

У співбесіді, зважаючи на її тему про тероризм і такий його окремий прояв, як згадана імміграція, у Джеффрі Каплана поцікавилися, як він сприйняв позицію угорського прем’єра Віктора Орбана, коли той назвав прибуття до Європи біженців з Близького Сходу вторгненням. Чи не задає тон така політика у суспільстві, зважаючи на нинішні переміщення людей, в тому числі у Європі?

— Ніколи не коментую політику країни, яка люб’язно мене приймає.

А далі сказав, що допоки дотримуються права людини, якогось способу для вирішення проблеми назвати не може.

— У стародавньому світі існували способи укріплення кордону та вбивства чи поневолення людей, які опинялися біля нього. Але ми не можемо так чинити… Напади, які спостерігаємо, насправді виконуються не групами, а окремими загітованими особами. Це те, що ми бачимо переважно на Заході. Наприклад, в ІДІЛ ми бачимо багато молодих людей зі Заходу, які хотіли стати частиною групи, молодих жінок, які хотіли бути в Ісламській державі і пошкодували, щойно потрапили туди… Розмовляв з людьми, які повернулися і знаходяться у в’язниці в Америці за те, що вони зробили разом з ІДІЛ, і кожен з них говорив, що мріяв про ідеальне суспільство. Тільки коли вони прийшли туди, то зрозуміли, що це пекло… Не знаю, який вихід, але все циклічно, і все вмирає, а потім розпочинається знову з іншим набором проблем.

Підготував Олег Махно

https://www.libertatea.ro/stiri/ce-invata-la-scoala-elevii-rusi-despre-ucraina-si-invazia-din-februarie-nu-este-infricosator-sa-mori-pentru-patria-mama-4263334

 

Схожі публікації