Росія: послання Путіна для Вашингтона

Фактично влада в Кремлі кинула виклик Дж. Байдену

 

 

 

На сторінках впливової південно-німецької газети Süddeutsche Zeitung кілька днів тому з’явилася аналітична стаття її спецкореспондентів Зільке Бігальке (Москва) та Маттіаса Кольба (Брюссель) про протистояння між новообраним президентом США Дж. Байденом та незмінним правителем Кремля В. Путіним. Аналітики зауважують, що ці два очільники своїх держав познайомилися давно, але лише зараз, коли Росія загострює обстановку біля кордонів з Україною та виникає реальна загроза розгортання масштабних бойових дій, характер їхніх стосунків змінюється. У статті автори намагаються аналізувати обстановку навколо конфлікту на сході України, вірогідні інтереси та можливі дії сторін. Зазначається, що В. Путін, шантажуючи та ускладнюючи ситуацію, вже не лише домігся від Дж. Байдена певних іміджевих поступок, але і змусив його особисто запропонувати зустріч. США навіть відмінили прибуття двох своїх есмінців до Чорного моря, оскільки Москва вкрай була цим роздратована. Та чи свідчать дії Дж. Байдена про слабкість його позиції і що слід робити за такої ситуації Україні? На це питання намагається дати відповідь Süddeutsche Zeitung.

___________________________________

 

Дж. Байдену, якого нещодавно обрали президентом США, і В. Путіну, який на посаді президента Росії вже не один десяток років, не вдалося зробити гарного старту як у своїх особистих стосунках, так і у міждержавних. Американський президент, який на той момент перебував на цій посаді менше двох місяців, назвав президента Росії вбивцею. В. Путін у відповідь глузливо запросив Дж. Байдена на словесний поєдинок, що транслювався б в Інтернеті та в прямому ефірі. Тоді Дж. Байден запропонував опонентові повноцінну очну зустріч. В. Путін ще не погодився, але така пропозиція повинна його задовольнити.

Зустріч В. Путіна із Дж. Байденом в Москві у 2011-му році

У вівторок 13 квітня ц. р. глави двох держав поспілкувалися у телефонному режимі. Цілком ймовірно, що йшлося про переміщення російських військ поблизу українського кордону. Уряд України оцінює їх кількість у прикордонні та в анексованому Криму у 80 тис. російських солдатів. За повідомленням Білого дому, у розмові з Путіним американський президент підкреслив «непохитну прихильність» США до суверенітету України. Джо Байден має союзника в особі з канцлера Німеччини Ангели Меркель, з якою спілкувався по телефону в середу ввечері. Вони погодилися, «що Росія повинна скоротити теперішнє посилення військ з метою деескалації ситуації», повідомив прес-секретар уряду Німеччини Штеффен Зайберт.

…Однією з вірогідних цілей В. Путіна було намагання привернути увагу Вашингтона до конфлікту, що зайшов у глухий кут, і одночасно чинити тиск на Дж. Байдена…

З того часу, як були зафіксовані перші російські залізничні потяги, що перевозять танки і артилерію до кордонів з Україною, виникли конкретні припущення щодо мотивів дій В. Путіна. Однією з вірогідних його цілей було безумовне намагання привернути увагу Вашингтона до конфлікту, що зайшов у глухий кут, і одночасно чинити тиск на Дж. Байдена. Нагадаємо, що президент США зателефонував президентові України В. Зеленському на початку квітня, — вперше після інавгурації — і підтвердив, що Вашингтон однозначно на боці Києва.

 

Перекидання військ як послання Вашингтону

Але якщо В. Путін отримає зараз можливість вести двосторонні переговори з Дж. Байденом, то це буде на його користь. Кремль не лише намагався залякати політичних лідерів України своєю демонстрацією м’язів, пише аналітик Дмитро Тренін з Московського Центру Карнегі. В. Путін вважає такі їх дії «непрофесійними і безвідповідальними». Саме тому передислокація військ була також своєрідним посланням Вашингтонові з підтекстовим побажанням «краще піклуватися про своїх підопічних», тобто слідкувати за діями Києва. На погляд Д. Треніна, існує небезпека, що українські помилкові рішення можуть спровокувати Росію на військові дії. Концентруючи війська, Кремль хотів не так випробовувати терпіння Дж. Байдена, як попереджав його «про небезпеку, пов’язану з Україною», зазначається у статті.

…Інша версія полягає в тому, що В. Путін намагався створити критичну масу для переговорів, зокрема для того, щоб уникнути подальших санкцій Заходу…

Інша версія полягає в тому, що В. Путін намагався створити критичну масу для переговорів, зокрема для того, щоб уникнути подальших санкцій Заходу. Запропонована Дж. Байденом двостороння зустріч на вищому рівні, де В. Путін виступає на рівних правах з президентом США, була б для нього зручною. Адже після отруєння опозиціонера Олексія Навального та його подальшого засудження очільник Кремля став більше, ніж колись, ізольованим у міжнародному масштабі.

Звістку про можливий саміт Москва сприйняла позитивно. Голова Комітету у закордонних справах Ради Федерації у Держдумі Росії Костянтин Косачов назвав це «не просто новиною дня». Це подія, вважає він, глобального значення. Хоча ще у вівторок лунали заяви російських політиків й зовсім іншої тональності. Так, заступник російського міністра закордонних справ Сергій Рябков називав США «нашим супротивником», звинувачуючи їх разом з іншими членами НАТО у свідомому перетворенні України на «порохову бочку».

 

Спеціальна зустріч представників держав НАТО

…Російська сторона робить все можливе, щоб спровокувати реакцію у відповідь. І ми, і Україна не хочемо брати участь у цій грі: А. Крамп-Карренбауер

Міністри закордонних справ та міністри оборони країн НАТО на своїй спеціальній зустрічі в середу обговорили напружену ситуацію, що склалась навколо України. Федеральний міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер (ХДС) заздалегідь застерігала про небезпеку ескалації. В інтерв’ю німецькому мовнику ARD вона заявила: «У мене таке враження, що російська сторона робить все можливе, щоб спровокувати реакцію у відповідь. І ми, і Україна не хочемо брати участь у цій грі». Вона схвально відізвалася про Україну, яка «дотепер реагувала дуже, дуже розсудливо» і додала, що «…і в НАТО ми також будемо так чинити».

У вівторок міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на позачерговому засіданні Комісії Україна-НАТО пояснив послам 30-ти країн НАТО, як цю ситуацію сприймає Київ. Він закликав, щоб Захід також реагував оперативно, що допоможе запобігти ескалації. Д. Кулеба також пропонує розширити санкції проти Росії та збільшити військову допомогу Україні.

Коли у федерального міністра оборони Німеччини А. Крамп-Карренбауер запитали, що вона думає про надання військової підтримки Україні, то вона відповіла, що Німеччина вже робить це у спосіб військової підготовки підрозділів ЗС України та сприяння реформуванню українських Збройних Сил. «Це питання стосується окремих держав-членів, а не НАТО, як союзу», — зауважила вона.

…Росія повинна припинити свій демарш в Україні та навколо неї, свої провокації та негайно розрядити обстановку: Є. Столтенберг

Україна з 2020-го року має статус «особливого» партнера НАТО, який також наданий Швеції та Фінляндії. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив 14 квітня, що «Росія повинна припинити свій демарш в Україні та навколо неї, свої провокації та негайно розрядити обстановку». За його словами, Москва не має права перешкоджати бажанню України приєднатися до НАТО.

 

Україна бажає вступити до НАТО

Нещодавно президент України В. Зеленський зробив заяву у незвично стислій та однозначній формі, даючи зрозуміти, що його країна бажає долучитися до військового союзу НАТО. Зараз здається маловірогідним, щоб усі партнери в НАТО погодилися на вступ України до Альянсу, особливо з огляду на її невирішені територіальні проблеми. Крім того, зазначається у виданні, такий процес тривав би кілька років. Наразі найбільшими прихильниками членства України в НАТО вважаються країни Балтії.

___________________________________

 

Для Москви рішуча міжнародна реакція на її провокаційні дії поблизу державного кордону України, вірогідно, не була несподіваною. Та це не змінює її планів. Міжнародній спільноті, щоб дійсно ефективно відвернути вторгнення московських «визволителів», доцільно негайно визначити у відповідь покрокові санкції щодо Росії та оприлюднити механізм їх запровадження. Відключення Росії від міжнародної міжбанківської системи SWIFT може бути лише першим таким кроком.

Тим часом відомий російський політолог, публіцист, математик, кандидат фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту системного аналізу РАН, член Американської математичної спілки Андрій Піонтковський, який змушений переховуватися у США від режиму Путіна, вважає, що події поблизу кордонів України та Росії наразі викликають справжню тривогу. Серед таких подій — розгортання польових військових госпіталів та моргів, інтенсивне насичення квазіутворень «ЛНР» та «ДНР» у Луганській та Донецькій областях найбільш безоглядними московськими пропагандистами, які покликані поширювати вигадані неправомірні дії України щодо місцевого населення, яке завчасно отримало російські паспорти тощо.

…Військовими поблизу України демаршами Росія перейшла межу дозволеного у стосунках зі США, як з міжнародним гарантом миру та демократії…

Привертає увагу і думка А. Піонтковського стосовно того, що військовими поблизу України демаршами Росія перейшла межу дозволеного у стосунках зі США, як з міжнародним гарантом миру та демократії. Фактично Росія кинула виклик Дж. Байдену та поставила під сумнів спроможність Сполучених Штатів забезпечувати задекларовані ними базові принципи співіснування. За таких умов, вважає російський політолог, США змушені будуть будь що зупинити агресію Росії стосовно України, насамперед навіть не через Україну, а з огляду на власне міжнародне реноме.

 

 

Схожі публікації