Парламентські вибори в Італії та нові перспективи правих сил для ЄС

Парламентські вибори в Італії та нові перспективи правих сил для ЄС

28.09.2022 р. «Die Zeit», Німеччина

Однією з визначних подій, що відбулися в Європі та які будуть багато у чому визначати політичне майбутнє і геополітичні пріоритети провідних європейських країн, стали щойно проведені парламентські вибори в Італії.

Впливове видання Німеччини «Die Zeit» 27 вересня ц. р. надрукувало статтю власного кореспондента Маттіаса Крупи (Matthias Krupa) з коментарями та прогнозом вірогідного розвитку подальших подій у країні та ЄС загалом. Видання зазначає, що перемога у виборах Джорджії Мелоні на чолі її праворадикальної партії «Брати Італії» неодмінно змінить Європейський Союз. Водночас, зазначає автор, такі зміни не будуть мати ані недемократичного, ані антиєвропейського характеру. 

Правий альянс партій «Брати Італії» (Fratelli d’Italia) Джорджії Мелоні, «Вперед, Італія»» (Forza Italia) під керівництвом Сільвіо Берлусконі (посередині) та «Ліга» (Lega) Маттео Сальвіні отримав явну більшість на виборах в Італії.
Джерело: © Yara Nardi/​Reuters

Поки ще рано говорити, яку позицію займе Джорджія Мелоні в Євросоюзі, як не можна передбачити, як саме та з ким насправді вона буде керувати, як переможець парламентських виборів в Італії. Але вже зараз, зазначає видання, можна зробити певні висновки.

Зокрема, коли пізно ввечері в неділю 25 вересня ц. р. стали відомі перші прогнози щодо результатів виборів, депутат Європарламенту від партії Німеччини «Зелені» Расмус Андресен (Rasmus Andresen) заявив, що Італія рухається до «антидемократичного та антиєвропейського уряду». На першій сторінці французької щоденної газети Liberation було надруковано попередження про «фашизм у Європі», що викликано подіями в Італії. А представниця Соціал-демократичної партії Німеччини, віце-президент Європарламенту Катаріна Барлі (Katarina Barley) у своїх перших враженнях бачить наближення «важких часів для Європи».

За останні роки Європейський Союз пережив значну кількість криз, відзначає «Die Zeit». Він пережив кілька екстремальних урядів у своїх державах-членах, зокрема в Італії. Але застереження про впливи правих екстремістів, антиєвропейців і можливий кінець ЄС вже давно звучать безперспективно і, перш за все, через те, що ці застереження приховують те, що насправді змінюється в самій Європі.

Джорджія Мелоні, переможець італійських виборів від Fratelli d’Italia, грала з національною ідентичністю.
© Жан Марк Каймі та Валентина Пічінні

Зрозуміло, що політичний баланс сил в ЄС відображає баланс сил у його державах-членах, зазначає німецьке видання. Християнські демократи часто задавали тон у Брюсселі, іноді в більшості були соціал-демократи. Так чи інакше, тривалий час в ЄС домінували помірковані сили. Своєрідний лівоцентристський та правоцентристський, але завжди західноєвропейський післявоєнний консенсус. Донедавна, коли в Брюсселі зустрічалися глави держав і урядів, разом засідали майже виключно соціал-демократи та християнські демократи. Сьогодні ці дві фракції складають лише 14 із 27 глав держав і урядів, тобто лише половину. В Європарламенті, який обирається прямим голосуванням, ця кількість становить навіть менше половини депутатів, зазначає «Die Zeit».

Сільвіо Берлусконі виступає під час зустрічі з Джорджією Мелоні та Маттео Сальвіні в Римі.
Reuters © Alessandro Bianch

Чим більш розмитою стає політична ситуація в державах-членах Євросоюзу, тим важче знайти більшість у Брюсселі і ця ситуація залишається стабільною, незалежно від позицій лівих чи правих політиків, незалежно від яких країн вони представлені, від сходу чи заходу Європи. Нові ліберальні ініціативи, такі як рух En Marche, очолюваний президентом Франції Еммануелем Макроном, також сприяли утворенню нових непередбачуваних ситуацій.

Але Макрон не ставив під сумнів ані базовий економічний та соціально-політичний консенсус Євросоюзу, ані ідею прогресивної інтеграції. Навпаки, президент Франції, який любить виступати в ролі реформатора та новатора, незважаючи на свою іноді неконструктивну риторику, намагається продовжувати традиційну лінію ЄС.

Поле політично орієнтованих правих змістилося

Джиммі Окессон

Справжні новації відбуваються на полі діяльності політично правих сил. Про це свідчить перемога Мелоні на виборах, як і успіх націоналістичної та правопопулістської політична партії «Шведські демократи» і прорив Марін Ле Пен на останніх виборах у Франції. Джорджія Мелоні, Марін Ле Пен і лідер Шведських демократів Джиммі Окессон (Jimmie Åkesson) залишили традиційні консервативні партії у своїх країнах. Таким чином вони змістили поле діяльності політичних правих і самі змінилися в цьому процесі.

Політичні партії «Брати Італії», «Шведські демократи» і «Національна Асамблея» мають історичні корені у фашизмі, але жодна з цих трьох партій сьогодні не стоїть на фашистських позиціях. Усі троє критикують, іноді вороже ставляться до інституцій у Брюсселі, але ніхто з них досі не закликає до виходу своєї країни з ЄС. Мелоні, Ле Пен і Окессон досягли успіху не тому, що вони дотепер виступають з особливо радикальних позицій, а тому, що вони їх пом’якшили, принаймні риторично. Не обов’язково вірити цій демонстративній поміркованості, зазначає видання, але продовжувати описувати їх як правих екстремістів або фашистів означає переоцінювати та недооцінювати їх водночас.

Лідер партії «Шведські демократи» Джиммі Окессон під час виступу в ніч виборів.
© Jonathan Nackstrand/​AFP/​Getty Images

Лідери своїх політичних партій Мелоні, Ле Пен і Окессон зараз представляють жорстких національних правих, подібних до Віктора Орбана в Угорщині чи польської правлячої партії PiS. Вони розглядають ЄС не стільки як спільноту цінностей, скільки як спільноту інтересів. Їх суспільно-політичні ідеї консервативні, іноді реакційні. Своїми позиціями і діями вони розхитують ліберальне самоусвідомлення та інтеграційний консенсус, який давно панує в ЄС. Водночас вони привносять до Брюсселю чутливі питання та політичні позиції, які тепер можна спостерігати в усіх країнах-членах ЄС. Це виснажує і ускладнює пошук більшості, але це не є ані недемократичними, ані антиєвропейськими діями, відзначає «Die Zeit». Європейський Союз не матиме іншого вибору, як вітати Джорджію Мелоні, якщо вона справді стане прем’єр-міністром Італії.

Джорджія Мелоні, лідер партії Fratelli d’Italia, на передвиборчий акції в Казерті.
© Alessia Pierdomenico/​Bloomberg/​Getty Images

В Європі відбувається низка знакових політичних подій, що свідчать про активізацію правих сил та набуття ними популярності у своїх країнах. Їх прихід до влади в Італії, у Франції, активізація правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини», радикалізація очільника Угорщина Віктора Орбана та правлячої партії PiS  у Польщі, проросійські настрої у деяких країнах Західних Балкан свідчать про складні політичні процеси, що відбувається у суспільно-політичному ландшафті європейських політичних сил. Правий ухил в Європі відіграє на руку московському правителю Путіну, який тривалий час вибудовував та виховував ці радикальні режими, створюючи з ними єдиний антидемократичний фронт у власних інтересах. Протистояти цій навалі популізму та бажанню отримати політичні дивіденди від протестних настроїв електорату внаслідок погіршення в Європі економічних умов, спровокованих Москвою, може лише єдність демократичного світу на чолі зі США і Великою Британією та успіхи України на полях війни з агресором Росією. Завершення війни поразкою Москви та побудова нової Європи після перемоги Заходу означатиме новий перегляд позицій теперішніх правих радикалів у країнах Європи та формування нових політичних союзів і альянсів. В яких вже не буде відігравати впливову роль міжнародний підбурювач, терорист і агресор Росія.

Європейський Союз перебуває на межі нових інституційних та смислових перемін, нового самоусвідомлення та формування нової спільноти.

https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-09/giorgia-meloni-eu-italien-wahl-fratelli-d-italia

Схожі публікації