Кібернетична безпека Німеччини під загрозою
11.10.2022 р. «Stuttgarter Zeitung», Німеччина
Однією з ознак сучасних воєн у постмодерному світі, в якому наразі перебуває міжнародна спільнота, є здатність держави протистояти сучасним кібернетичним загрозам. Особливо такі загрози стають актуальними у часи загострення міжнародної воєнно-політичної обстановки, зокрема протягом міжнародних конфліктів та воєн різних форм та різної інтенсивності. Війна Росії проти України характеризується широким застосуванням з боку Росії різноманітних засобів ведення так званої «гібридної» війни, спектром від агресивної інформаційної спецпропаганди на національному телебаченні, спрямованої на внутрішнього російського споживача, до відвертої брехні і маніпуляцій Путіна на міжнародній арені. Очевидно, що такі дії президента Росії вимушені, він розуміє, що виглядає брехуном і маніпулятором в очах міжнародної спільноти, що він відрізав собі всі шляхи до відступу і втратив шанси повернутися до кола цивілізованих керівників світу. Але у Путіна вже немає іншого виходу, він став вигнанцем світу і розуміє це. Єдиний вихід, що існує для нього в його хворобливій уяві та в системі його імперських цінностей, це очевидно, йти до кінця, підвищуючи ставки безумства та жорстокості, застосовувати жорстокі бомбардування мирних людей, знищення історичних та знакових для самої Росії міст, атомних електростанцій, погрожувати світові застосуванням ядерної зброї.
Вимушена консолідація країн Заходу навколо протистояння російській війні в Україні, московській навалі на демократичні засади існування європейських держав спричинили згуртованість Заходу на чолі зі США у боротьбі з російською війною проти України та загалом проти демократичних цінностей світової цивілізації. Росія перебуває під санкціями, її енергетичний шантаж Європи зазнав провалу, європейські держави-маріонетки Росії на зразок Угорщини та Сербії не можуть надати Путіну вирішальну перевагу. Україна стає дедалі міцнішою на полях війни, отримує сучасну західну зброю, набуває бойового досвіду та стає все більшою загрозою для Кремля. Неочікувана для Москви рішучість Заходу змусила Москву вдаватися до контрзаходів, застосовуючи весь арсенал нелінійних, спеціальних засобів, вдаючись до шантажу, погроз на адресу до політичних лідерів та застосування агентурних методів і напрацювань спецслужб Росії попередніх років. Москва намагається перехопити стратегічну ініціативу у війні в Україні та активує всі наявні у неї можливості у країнах Європи, «розконсервовує» так званих сплячих агентів впливу, зокрема й у Німеччині.
Підтвердженням агресивної діяльності Кремля у вищих ешелонах влади Німеччини стала реакція її уряду на виявлення компрометуючих зв’язків з Росією одного з провідних урядовців, який відповідає за кібернетичну безпеку, керівника Федерального відомства безпеки в галузі інформаційної техніки Німеччини (Bundesamt für Sicherheit in der Informationstechnik, BSI) Арне Шьонбома (Arne Schönbohm).
Забезпечення безпеки у цій галузі є безумовним пріоритетом у діяльності держави, визначає її стійкість у протистоянні нападам недружніх держав на об’єкти критичної інфраструктури та запобігання створенню критичних загроз діяльності органів державного управління. У випадку, якщо мова йде про такого промислового гіганта ЄС, як Німеччина, наслідки небажаних впливів можуть бути критичними для всього континенту.
Німецьке видання «Stuttgarter Zeitung», що у Федеральній землі Німеччини Баден-Вюртемберг (Baden—Württemberg), 10 жовтня ц. р. надрукувало статтю власного кореспондента Норберта Валлета (Norbert Wallet) стосовно скандальної ситуації навколо керівника відомства BSI, що вірогідно призведе до його скорої відставки.
Як голова Федерального відомства з інформаційної безпеки Німеччини Арне Шьонбом був суперечливим від самого початку.
Фото: dpa/Rolf Vennenbernd
Видання зазначає, що голову відомства, відповідального за кібернетичну безпеку Німеччини, звинувачують у наближеності до кіл російської розвідки.
Федеральне управління з інформаційної безпеки (Bundesamt für Sicherheit in der Informationstechnik, BSI) — німецьке урядове агентство.
Відповідає за управління безпекою мережі комп’ютерів та системи комунікацій уряду Німеччини.
В галузі своєї компетенції та відповідальності відповідає за безпеку комп’ютерних додатків, захист критичної інфраструктури, інтернет-безпеку, криптографію, контрспостереження, сертифікацію продуктів для забезпечення безпеки та акредитацію випробувальних лабораторій безпеки. Агентство розташоване в Бонні та налічує понад 400 співробітників.
Попередником BSI є криптографічний відділ Федеральної розвідувальної служби Німеччини. BSI, як і раніше, проектує криптографічні алгоритми, такі як шифр Libelle.
Скандал навколо керівника відомства кібернетичної безпеки Німеччини виник у четвер, 06 жовтня ц.р., коли керівник цього Федерального відомства Арне Шьонбом повинен був представляти річний звіт свого відомства. Проте, прес-конференція за його участі не відбулася, що свідчить про серйозність ситуації, насамперед для очільника відомства, який вочевидь перебуває на межі звільнення.
У Федеральному міністерстві внутрішніх справ Німеччини, зазначає видання, терпіння щодо Шьонбома, вірогідно остаточно урвалося після того, як німецький журналіст Ян Бьомерманн (Jan Böhmermann) висунув звинувачення проти керівника BSI у своїй телепрограмі «ZDF-Magazin Royale». Звинувачення були хоча й не новими, але серйозними, Бьомерманн звинуватив Шьонбома у контактах з представниками російських спецслужб. Шьонбом є президентом-засновником асоціації з амбітною назвою «Рада кібербезпеки Німеччини» (Cyber-Sicherheitsrat Deutschland). Членом цієї асоціації, зазначає німецьке видання, є також компанія «Protelion», яка, у свою чергу, є німецька дочірню компанією російської фірми з техніки безпеки, засновник якої був не тільки співробітником КДБ, але й, вірогідно, отримав почесну медаль від Володимира Путіна. Незважаючи на те, що Федеральний уряд Німеччини вже давно сприймає критично асоціацію «Protelion», у вересні ц.р. Шьонбом був присутній на відзначенні десятої річниці цієї організації та виступив із промовою.
Шьонбом давно викликає суперечки
Журналіст Ян Бьомерманн також виклав звинувачення в Twitter під гештегом «Кіберклоун» («Cyberclown»). Цей термін належить не йому, він був використаний у 2015 році Констанцею Курц (Constanze Kurz), тодішньою прес-секретаркою комп’ютерного клубу Хаос Chaos Computer Club.
Комп’ютерний клуб Chaos є найбільшою європейською асоціацією хакерів із 7700 зареєстрованими членами.
Заснована в 1981 році, асоціація офіційно зареєстрована в Німеччині, з місцевими відділеннями в різних містах Німеччини та прилеглих країнах, особливо там, де є німецькомовні громади.
Децентралізоване німецьке товариство хакерів із вільним членством.
Chaos Computer Club бореться за свободу інформації для всіх (один із принципів говорить: «Вся інформація, крім особистої, має бути доступна») і періодично організовує міжнародні зустрічі хакерів для обговорення суспільно-соціальних наслідків технічних новацій.
У преамбулі статуту клубу закладено такі цілі: боротьба за нове право людини на всесвітній, безперешкодний зв’язок, транскордонна відданість свободі інформації, дослідження впливів технології на суспільство та окремої людини. Клуб вважає себе «галактичною спільнотою живих істот, незалежно від віку, статі та походження та соціального статусу.»
Констанце Курц використала цей термін, виступивши проти очікуваного призначення Шьонбома на посаду голови BSI, яке було підтверджено в 2016 році. Курц аргументувала тим, що Шьонбом «часто пропонував уряду Німеччини дорогі, але непотрібні ІТ-рішення». Його призначення на керівну посаду було ініційоване тодішнім Федеральним внутрішніх справ Німеччини, представником партії ХДС Томасом де Мезьєром (Thomas de Maizière), що викликало велике здивування у середовищі фахівців ІТ-галузі. У галузі інформаційної безпеки Шьонбома вважали надзвичайно орієнтованим на особисту кар’єру та переконаним представником інтересів приватних компаній у галузі ІТ-безпеки. Шьонбом відмовився від посади члена правління в берлінській компанії BSS AG, яка займалася забезпеченням захисту даних, щоби взяти на себе керівництво компанією BSI.
Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини давно було налаштоване критично
Призначення Арне Шьонбома викликало також широкий політичний резонанс не лише тому, що він, як син колишнього політика національного рівня від партії ХДС Йорга Шьонбома (Jörg Schönbohm), був знаний як різкий критик федеральної урядової політики в галузі ІТ-безпеки, аж до свого вражаючого підвищення. Політик партії «Зелені» у сфері безпеки Константін фон Нотц (Constantin von Notz) тоді заявив, що «у ці часи поставити на чолі BSI лобіста з приватного сектору не просто нетактовно, це свідчить про велику неосвіченість міністра внутрішніх справ».
Проте, зазначає «Stuttgarter Zeitung», тоді експерти BMI не були некомпетентними та безпорадними. 27 травня 2015 року відповідальний заступник міністра Стефан Паріс (Stefan Paris) написав, що всі члени «Національної ради кібербезпеки» («Nationalen Cyber—Sicherheitsrat»), призначені урядом, повинні «забезпечити дистанціювання» від команди Арне Шьонбома. Примітно, що Шьонбом під час заснування своєї асоціації навмисно використав назву, співзвучну з офіційною назвою державного відомства. Стефан Паріс вважав, що слід уникати будь-якої надмірної оцінки ролі асоціації «Рада кібернетичної безпеки Німеччини». Тим більше дивно, зазначає німецьке видання, що призначення Арне Шьонбома на посаду керівника BSI все-таки відбулося.
Обставини справи залишаються загадкою
Вся ця історія поки що залишається досить загадковою, зазначає «Stuttgarter Zeitung». Згідно з дослідженням Business Insider, Шьонбом може стверджувати, що Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини було заздалегідь поінформоване щодо програмного виступу Шьонбома. Відповідно, державний секретар міністерки внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер Маркус Ріхтер (Markus Richter) 24 серпня ц .р. схвалив доповідь Шьонбома на його прохання. Патронат заходу здійснив політик Вільної демократичної партії Німеччини FDP Мануель Хьоферлін (Manuel Höferlin), який від 2019 до 2021 року був головою комітету Бундестагу під назвою «Цифровий порядок денний». Комітет внутрішніх справ Бундестагу, зазначає німецьке видання, займеться розглядом питання у середу 12 жовтня ц. р. Експерт з внутрішніх справ політичної партії ХДС Александер Тром (Alexander Throm) повідомив виданню «Stuttgarter Zeitung», що звинувачення потрібно «пояснити швидко і вичерпно». Міністру Ненсі Фезер доведеться виправдовувати свої дії на засіданні комітету Бундестагу.
Федеральний міністр внутрішніх справ Ненсі Фазер хоче звільнити керівника BSI Арне Шьонбома
За даними кількох ЗМІ, Арне Шьонбом, голова Федерального відомства з інформаційної безпеки (BSI), ймовірно, втратить роботу. Його критикували за можливі контакти з колами російських спецслужб через асоціацію «Cyber-Sicherheitsrat Deutschland e.v.». Як наслідок, федеральний міністр внутрішніх справ Ненсі Фазер (SPD) тепер хоче звільнити боса BSI Шьонбома.
Джерело: https://www.stuttgarter-zeitung.de/
Реакція уряду на ситуацію, що склалася навколо керівника провідного відомства Німеччини, призначеного для захисту країни від кібернетичних загроз, свідчить про значення, яке у парламенті та уряді Німеччини приділяють забезпеченню національної безпеки від новітніх загроз.
Ситуація свідчить також про те, що Росія здійснює планомірне агентурне проникнення до урядових кіл та вербування на свою користь впливових чиновників в уряді Німеччини, маючи на меті здійснювати кібернетичний контроль над провідною країною Євросоюзу. Наслідки таких впливів на Німеччину з боку країни, яка ще донедавна була її провідним економічним партнером, а наразі заслужено опинилася серед світових країн-вигнанців, можуть бути негативними та суттєвими.
Форми і методі діяльності спеціальних служб Росії проти європейських країн відпрацьовані Москвою протягом десятиліть, вони випробувані на практиці, різноманітні та ефективні. Москва наразі переходить до легалізації та активізації дій своєї агентури в європейських країнах, зокрема й із застосуванням активних дій у кібернетичній сфері. Очевидно, що протистояти таким недружнім заходам з боку Росії європейська спільнота та, зокрема Німеччина, можуть лише разом, з використанням колективних зусиль та застосуванням новітніх технологій.
Державний апарат Німеччини просякнутий російською агентурою, яка протягом десятиліть розвивається у середовищі державного управління країною, яка створила родинні та спадкові зв’язки і намагається реалізувати свої професійні, стимульовані Росією можливості.
Подолання політичної та енергетичної залежності від Росії буде лише першим етапом на шляху оздоровлення німецької нації, інфікованої російською ідеологією та підкріпленою російськими грошима. Цей шлях Німеччині доведеться пройти, як колись після Другої світової війни. Цього разу цей шлях буде називатися, можливо, дерашизацією.
