Саміт в Албанії та заклик Шольца до балканських країн до більш тісної співпраці
Tagesspiegel, Німеччина
Серед геополітичних викликів і загроз національній безпеці України окреме місце займає безальтернативна перспектива приєднання нашої держави до організацій колективної безпеки і спільного розвитку, зокрема Європейського Союзу і НАТО. Поряд з необхідністю подолання військових загроз на полі бою, спричинених вторгненням російської федерації в нашу країну, спільне майбутнє України з європейськими державами та загалом цивілізованим Заходом є дороговказом для формування принципів зовнішньої політики України, її міжнародних відносин з партнерами по антипутінській коаліції.
До початку повномасштабного вторгнення в Україну російських військ перспектива вступу нашої країни до структур міжнародної безпеки розцінювалася у столицях Європи як можлива і необхідна, але не першочергова. Україна перебувала у переліку країн, що очікують на розгляд заявки на вступ до Євросоюзу і НАТО. Та все змінила війна росії в Україні, після чого колишні розрахунки, плани і наміри заколисаних стабільністю і спокоєм європейських структур і лідерів провідних держав Європи відійшли на задній план. Раптово зрозумілим і актуальним стало забезпечення виживання України, яка на європейському континенті стала єдиним військовим захисником і гарантом безпеки європейських держав зі східного напрямку.
Тому Європейський Союз намагається екстрено реагувати на власні прорахунки, висвітлені війною в Україні, та вживає заходів для корегування своїх зовнішньополітичних зусиль, перегляду пріоритетів, створення нових зон стабільності та безпеки. Так, після півторарічного шоку та неспроможності до дій європейських інституцій, викликаних найбільшою після Другої світової війни військовою кризою на європейському континенті, нарешті відбувся саміт, де обговорювалися питання розширення Євросоюзу та необхідності більш тісної взаємодії в рамках ЄС. Вірогідно, такому порядку денному саміту сприяла, зокрема позиція Конгресу США щодо необхідності для ЄС приділяти більше уваги забезпеченню власної безпеки. Створення додаткового поясу безпеки за рахунок нових країн-членів Євросоюзу сприятиме, по-перше — убезпеченню країн ЄС від військових загроз з боку російської федерації, по-друге — стабілізує ситуацію з намірами проникнення на європейський континент Китаю.
Саміт лідерів країн «Берлінського процесу» відбувся в Албанії за участі федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца, президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та представників західно-балканських країн. Вперше такий саміт проходив в одній із держав Західних Балкан. Попередні підсумки саміту оприлюднило, зокрема німецьке впливове видання Tagesspiegel у своїй редакційні статті. Серед іншого, німецьке видання зазначає, що Шольц та фон дер Ляєн вбачають певний потенціал у країн Західних Балкан, водночас до вступу в Євросоюз їм необхідно здійснити заходи для вирішення довготривалих конфліктів.
Тому канцлер Олаф Шольц закликав країни Західних Балкан здійснити власними силами підготовку до вступу в Євросоюз. Олаф Шольц, представник Соціал-демократичної партії Німеччини (СДП), заявив наприкінці саміту, що для цього їм також доведеться тісніше співпрацювати одна з одною. Шольц вважає, що «немає жодного способу обійти регіональну згуртованість і вирішення довготривалих конфліктів, які тліють вже надто довго».
Учасники саміту лідерів країн «Берлінського процесу» в Тирані, Албанія, 16 жовтня 2023 року.
Джерело: EURACTIV
Окрім Албанії, до країн Західних Балкан належать Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Чорногорія та Сербія. Усі шість країн Західних Балкан прагнуть приєднатися до ЄС, але всі вони перебувають на різних етапах підготовки до вступу в Євросоюз.
Саміт в Албанії відбувся в рамках так званого Берлінського процесу, який у 2014 році започаткувала тодішній федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель (ХДС) з метою наближення країн регіону до ЄС. Перед приєднанням до Євросоюзу вони повинні запровадити між собою практики та процедури, які є звичайними в ЄС, зокрема про відкриті ринки та вільне пересування людей.
Шольц оголосив, серед іншого, про регіональне кліматичне партнерство між Німеччиною та Західними Балканами. Німеччина підтримає боротьбу зі зміною клімату та використання відновлюваних джерел енергії та інвестує на ці потреби в регіоні 1,5 млрд євро до 2030 року. Федеральний уряд Німеччини також виділить додатково 73 млн євро на нову програму відновлюваної енергетики в Албанії.
Події напередодні саміту в Албанії
Німецьке видання нагадує, що зустріч на вищому рівні відбулася на тлі нещодавнього рейду сербських воєнізованих формувань на півночі Косово. Косовський поліцейський і троє сербських зловмисників були вбиті під час бою 24 вересня в місті Баньска. Прем’єр-міністр Косово Альбін Курті на саміті вимагав, щоб такі дії сербів не залишалися без наслідків. Він заявив, що його країні «все ще загрожує Сербія».
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на прес-конференції після саміту лідерів країн «Берлінського процесу».
Фото: EPA-EFE/Malton Dibra
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила свою пропозицію щодо запровадження «плану зростання» для стимулювання економіки країн Західних Балкан. План включає, зокрема, більш тісний зв’язок із внутрішнім ринком ЄС, зокрема у сфері митного оформлення вантажів, безготівкових платежів та електронної торгівлі. Крім того, західно-балканські країни повинні ширше відкрити свої ринки одна для одної. Також фон дер Ляєн пообіцяла країнам регіону інвестиційний пакет на 6 млрд євро в обмін на реформи.
Будучи господарем саміту, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама назвав пропозиції Європейської комісії «чимось абсолютно новим». За його словами, «…вони показують, що ЄС відкривається для країн Західних Балкан, які не є членами Євросоюзу, зобов’язуючись зробити кроки, які ведуть до чогось, що типове та прийнятне лише для членів ЄС».
Підготував Сергій Польовик
