Остаточне слово у цій справі залишатиметься за США

Зростає напруга в Європі навколо будівництва газогону «Північний потік-2», яким планується постачати газ з Росії до Німеччини в обхід території України. Представники військового експертного середовища застерігають, що зміна такого маршруту транспортування розв’яже руки Кремлю, який зможе більш широко застосувати військову силу проти України, тобто, перейти до розширених бойових дій. Адже Росія не потребуватиме газогону, що прокладений на українській території, не сплачуватиме Україні за користування ним, ще й отримуватиме додаткові економічні дивіденди від постачання газу до Європи «Північним потоком-2». Німецькі політики-приятелі Путіна, потираючи руки у передчутті прибутків, не перестають переконувати Європу, що проект за своїм характером — винятково економічний, тому його політизування недоречне і навіть шкідливе. Чи не нагадує ця ситуація події напередодні Другої світової, зокрема, тісну співпрацю СРСР з Німеччиною, коли Кремль надавав їй економічну допомогу?

Щодо ситуації, пов’язаної з завершенням будівництва, то вона протягом всього терміну робіт постійно загострювалася. Готовність «Північного потоку-2» — понад 90 %. Росіянам залишається доточити по дну Балтійського моря трубу завдовжки близько 160 км.

Всі вже добре обізнані з принциповою позицією щодо «Північного потоку-2» президента США Дональда Трампа. І справа не в тому, що він має намір постачати до Європи американський скраплений газ, тобто, мати з того економічну вигоду. Він прагне застерегти Європу від надмірної залежності від єдиного постачальника газу — Росії. До речі, Німеччина, купуючи російський газ, стає порушником положення Енергетичної хартії, під яким стоять підписи багатьох країн. А РФ, у випадку отримання монопольного права на постачання газу до Європи, дістає реальні геополітичні важелі впливу на неї і зможе цим широко маніпулювати, як мовиться, на свій смак і зиск.

Судно Audacia прокладає трубу у Балтійському морі в рамках проекту «Північний потік-2». Архівне фото

До втілення цього проекту жорстко ставляться не лише США. У Європі також чимало країн, чиє керівництво добре усвідомлює небезпеку російської газової залежності. Так, принциповим противником проекту вважає себе Польща, яка з реалізацією намірів США може перехопити ініціативу Німеччини і Росії і стати незабаром головним оператором з постачання до Європи американського СПГ.

НАТО, зважаючи на військово-стратегічні загрози своєму північно-східному фланзі, також проти покладання нового газогону, через який може вивільнитися оперативний простір для військових операцій Росії в Європі.

В Європі особливо активно почали виступати проти проекту згаданого газогону після лабораторно підтвердженого факту замаху на життя російського політичного опозиціонера та критика Кремля Олексія Навального. До факту його отруєння, підтвердженого кількома незалежними європейськими лабораторіями, додалася брутальна поведінка кремлівських очільників. Саме позиція, оприлюднена у офіційних заявах речника Кремля Д. Пєскова, міністра закордонних справ С. Лаврова та провладних ЗМІ Росії стали для Європи і світу маркером незмінності агресивної зовнішньої політики Росії. Саме зневага до міжнародної реакції та самовпевненість стали тим, чим кремлівські очільники намагаються примусити світову спільноту сприймати російську політику, в тому числі щодо методів боротьби із власною опозицією.

У самій Німеччині по-різному ставляться до пропозиції поставити будівництво газогону в залежність від отруєння О. Навального. Зокрема, спочатку канцлер Німеччини Ангела Меркель наполегливо настоювала на виключно економічному характері проекту «Північного потоку-2» і не підтримувала запровадження додаткових санкцій проти Росії. Проте, під тиском інших держав ЄС (а Німеччина наразі головує в Раді ЄС) позиція А. Меркель змінилася. Вона вже не виключає притягнення до відповідальності Росії за вчинення злочину проти людяності й порушення норм міжнародного права.

У Німеччині та загалом в Європі триває дискусія стосовно того, хто власне найбільше зацікавлений у реалізації проекту «Північний потік-2». Полеміка дійшла до конкретики: а чи взагалі потрібний Німеччині «Північний потік-2»?

Хоча дається взнаки активізоване Кремлем промосковське лобі у вищих ешелонах влади Німеччини та Європи. Бо на різних політичних рівнях та й в оцінках деяких експертів можна почути висловлювання на підтримку добудови газогону.

На інформаційному порталі Німеччини FOCUS Online 26 вересня ц. р. з’явився матеріал щодо позиції з цього приводу віце-канцлера Німеччини, представника Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Олафа Шольца, який вважає, що будівництво газогону зупиняти не можна.

У FOCUS Online зазначається, що будівництво постійно критикують, та й сам такий процес прокладання газогону не простий. А з моменту повідомлення про отруєння О. Навального йдеться й про доцільність проекту взагалі. Проте, у віце-канцлера Німеччини О. Шольца позиція щодо підтримки проекту однозначна. А федеральний міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмайєр застерігає, що проект «Північний потік-2» не можна переглядати що кілька місяців.

Німецькі політики Олаф Шольц і Петер Альтмайєр

Для віце-канцлера О. Шольца, зауважується у статті, зупинка будівництва газогону взагалі неприйнятна. Особливо як реакція на факт отруєння О. Навального. О. Штольц нагадує, що проект «Північний потік-2» є приватним енергетичним бізнес-проектом, до якого причетні багато компаній. В інтерв’ю виданню Augsburger Allgemeinen політик, який є кандидатом на посаду німецького канцлера від СДПН, сказав, що «йдеться не лише про державний проект Німеччини. Хоча й саме про такий проект йдеться також».

Наслідки для «Північного потоку-2» від замаху на вбивство О. Навального все ще не вичерпані

У FOCUS Online зазначається, що наразі канцлер Німеччини залишила відкритим питання про зупинку будівництва трубопроводу у відповідь на отруєння О. Навального. Навіть після закінчення лікування О. Навального у стаціонарі А. Меркель дотримується своєї вичікувальної позиції. Прес-секретар уряду Німеччини Штеффен Зайберт не зміг конкретно прокоментувати вірогідність запровадження санкцій проти Росії або взагалі зупинки робіт з прокладання трубопроводу. Лише запевнив, що якоїсь нової позиції немає. Німеччина обговорює зі своїми партнерами в ЄС варіанти оцінки поданих Росією пояснень. Ш. Зайберт лише звернув увагу, що отруєння сталося на російській території. Тому російська влада отримала «термінове звернення» з вимогою пояснити підґрунтя цього злочину.

Олаф Шольц скаржиться: критика «Північного потоку-2» — незаконна

Трубопровід повинен транспортувати природний газ з Росії до Німеччини, впевнений віце-канцлер Німеччини, який не погоджується з критикою, що надходить в основному зі США та країн Східної Європи. О. Шольц вважає її абсурдною: «Інші країни, які нас критикують в даний момент, також отримують газ з Росії, і не в менших обсягах, аніж Німеччина». Критика за залежність від Росії через трубопровід, за словами віце-канцлера Німеччини, притягнута з нізвідки. «До речі, — заявив він, — ми не залежимо від постачання газу з цього трубопроводу. Наше постачання газу дуже диверсифіковане».

США обіцяють розширити санкції проти «Північного потоку-2»

Трубопровід між Росією та Німеччиною через Балтійське море майже готовий, читаємо далі у FOCUS Online. Президент США Д. Трамп роками критикував «Північний потік-2», постійно нагадуючи, що США забезпечують військовий захист Німеччини від Росії. І це в той час, коли Берлін забезпечує Москві високі доходи від експорту російського газу. Своєю чергою, критики Д. Трампа намагаються його звинуватити у бажанні зупинити будівництво трубопроводу лише для того, щоб мати можливість збільшити продаж американського СПГ.

Довжина газогону «Північний потік-2» у разі завершення будівництва становитиме 1230 км

Як вже згадувалося, німецький міністр економіки П. Альтмайєр також вважає, що не слід припиняти це будівництво через замах на життя О. Навального. «Проблематично ставити під сумнів кожні кілька місяців проекти, які розраховані на тривалість терміном у декілька десятиліть», — заявив політик, який є членом партії ХДС. — «Інакше приватні інвестори не будуть готові брати участь у проектах і відповідати за свої зобов’язання».

Але далі він знову ж таки додає, що замах на вбивство О. Навального у жодному разі не можна сприймати як пересічний факт. Оскільки газ призначатиметься не лише для Німеччини, але й для багатьох країн ЄС, тому необхідно проконсультуватися зі своїми партнерами щодо можливих наслідків.

«Нам потрібен газ»

Президент Німецької асоціації хімічної промисловості (VCI) Крістіан Кулльман також виступає за те, щоб продовжувати будівництво трубопроводу «Північний потік-2».

— Нам потрібен «Північний потік-2», — заявив Кулльман під час дискусії. — Нам потрібен газ.

Річ у тому, що найближчим часом Німеччина планує припинити роботу своєї як атомної, так і у вугільної генерації. Тому їй потрібен газ для безпечного та вигідного за ціною енергопостачання.

«Північний потік-2» планується завершити в Лубміні

Газопровід повинен дістатися до німецького узбережжя Балтійського моря в місті Лубмін поблизу Грайфсвальда. Станція з’єднання є логістичною ланкою між «Північним потоком-2» та європейською мережею газогонів.

Напруга у Європі через будівництво газогону «Північний потік-2» зростає. Позиції усіх сторін визначені, як і зрозумілою є причина їх непримиримості. Очевидно, остаточне слово у цій справі залишатиметься за США і що воно пролунає після президентських виборів, призначених на листопад поточного року.