Торгівля між Німеччиною і Росією не припиняється
05.08.2022 р. «Die Welt», Німеччина
Останнім часом у ЗМІ Німеччини друкуються все більш тривожні повідомлення стосовно перебігу війни Росії в Україні, ефективності санкційної політики міжнародної спільноти до агресора та подальших намірів Берліна з цього приводу. Новим трендом у тональності повідомлень щодо економічних інтересів Німеччини та її відносин з країною-агресором стали міркування щодо моральної сторони німецького бізнесу з Москвою. Популярне видання «Die Welt» 4 серпня ц. р. надрукувало статтю власного кореспондента, начальника відділу економіки, фінансів та нерухомості Олафа Герземанна (Olaf Gersemann). Автор оцінюює перспективи збереження Німеччиною попереднього принципу пріоритетів власних економічних інтересів та продовження нею торгівлі з Росією, навіть у час ведення Москвою загарбницької війни в Україні.
Тільки в червні 2022 року німецькі споживачі перерахували російським постачальникам 3,5 млрд євро.
Джерело: Getty Images/Anton Petrus
Видання зазначає, що, незважаючи на всі ембарго на окремі види товарів, а саме на вугілля, золото, сталь і навіть шнапс, доходи Росії від торговельних операцій з Німеччиною продовжують зростати. Валютних трансфертів з Німеччини достатньо, щоб значною мірою фінансувати регулярні військові витрати Путіна у війні з Україною.
Автор зазначає, що нещодавня редакційна стаття видання Süddeutsche Zeitung повідомила своїм враженим читачам, що політика санкцій Заходу проти Росії виявляється, «ніколи була спрямована не на те, щоб поставити Путіна на коліна, а на те, щоб надіслати сигнал проти війни та за волю до свободи».
Дійсно, зазначає видання, Владіміра Путіна досі не поставили на коліна, принаймні поки що. Але також сумнівно, що санкції Заходу сприймаються правителем Кремля лише як заклик проти війни і прагнення до свободи.
Один з політичних редакторів видання «Die Welt» Ніколаус Долль (Nikolaus Doll) вважає, що із зменшенням обсягів постачання газу до Німеччини Москва, внаслідок збільшення світових цін на блакитне паливо, отримує навіть більше прибутків, ніж раніше.
Оскільки одним з шляхів мінімізації енергетичної залежності Німеччини і Європи від Росії у Берліні розглядається повернення до використання атомної енергетики, від якої Німеччина легковажно вирішила відмовитися за часів Ангели Меркель, німецький експерт зазначає, що «технічно можливо повернути в дію старі ядерні реактори, але з огляду на політичні обставини, зробити це буде неможливо». Ніколаус Долль пояснює, що Росія наразі «блискуче заробляє» з Німеччиною та аналізує, наскільки реально продовжити термін служби німецьких АЕС.
Карта розташування АЕС у Німеччині.
Джерело: https://www.dw.com/
Відомо, зазначає німецьке видання, що ЄС обмежив або оголосив про обмеження на імпорт багатьох товарів з Росії, від вугілля, сталі, деревини та цементу до риби та лікеро-горілчаних виробів і золота. Але все це у повній мірі компенсується доходами, принаймні у випадку Німеччини, внаслідок процвітаючого бізнесу з імпорту російського газу. Падіння обсягів поставок з лишком компенсується підвищенням цін на газ.
Обсяги імпорту Німеччини з Росії у мільйонах євро,
у порівнянні з попередніми півріччями за 2000–2022 рр.
Про це свідчать нові дані Федерального статистичного управління, що у місті Вісбаден (Wiesbaden). Тільки в червні ц. р., зазначає видання, німецькі споживачі перерахували російським постачальникам 3,5 млрд євро. Незважаючи на війну та запроваджені санкції, це відповідає збільшенню майже на п’ять відсотків порівняно з травнем поточного року. У порівнянні з травнем 2021 року приріст становить навіть 39 відсотків.
За все перше півріччя 2022 року доходи Росії від бізнесу з Німеччиною склали 22,6 млрд євро. Ці показники перевищують рекордні дотепер результати 2012 року. А також демонструють зростання доходів не менше ніж на 52 відсотки у порівнянні з 2021 роком.
Обсяги імпорту до Німеччини з Росії за місць
у мільйонах євро, від початку 2021 року
Джерело: Infografik WELT
У перерахунку на поточний рік, в якому Путін розпочав загарбницьку війну проти України, роль Німеччини як фінансиста агресії Росії лише зросла. У чисто математичному сенсі, основна частина російського військового бюджету може бути покрита лише за рахунок трансфертів з Німеччини. Обсяги таких оборудок між країнами може бути оцінений у порівнянні з минулим роком, який ознаменувався значними видатками на системи озброєння, тоді військові витрати Росії склали близько 57 млрд євро.
Звісно, зростання доходів пов’язане переважно з ефектом зростання цін. Це можна побачити зі статистичних даних Федерального статистичного управління Німеччини, зважаючи на питому вагу імпорту. Виміряний в тоннах, імпорт був, щоправда, приблизно на 30 відсотків нижче рівня попереднього року. Але це не применшує позиції Путіна, навпаки. Московський автократ і його поплічники все більше заробляють в німецькому бізнесі і, водночас, мають можливість залишити більше газу в землі та зберегти його для подальшого видобутку. Очевидно, розраховуючи, що у подальшому ще більше мільярдів потечуть з Німеччини до Росії.
Експертна оцінка стану і перспектив розвитку бізнесу Німеччини з Росією під час війни в України викриває не лише економічний бік проблеми. Німеччина, як найбільш економічно розвинена країна Євросоюзу та вагомий член НАТО, приєдналася до всіх пакетів міжнародних санкцій ЄС і США проти Росії. Водночас, як виявляється наразі, торгівля Німеччини з агресором не припинялася і припинятися не буде. У цьому контексті по новому виглядає нерішуча і навіть дивна позиція Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца, який довго не міг прийняти рішення щодо постачання Україні важкого озброєння. А коли таке рішення й приймалося, то воно було обставлено багатьма умовами й відтермінуваннями, що практично означали відмову у наданні зброї. Надані Німеччиною системи зброї, на зразок зенітного танка «Гепард» (Gepard) були запропоновані з мінімальною кількістю боєприпасів, а сучасні САУ «Panzernhaubitzen» протягом перших днів бойового застосування в Україні виявилися такими, що потребують ремонту механізмів заряджання та стволів гармат.
Німеччина, з однієї сторони, вимушено приєдналася до консолідованих санкцій Заходу та здійснює тиск на Росію з вимогами припинити агресію проти України. З іншого боку, так звана Realpolitik у її відносинах з Росією, закладена десятиліттями після Другої світової війни та зміцнена зусиллями Путіна і Меркель, продовжує диктувати аморальне продовження Німеччиною «торгівлі на крові» з найбільшим країною-злочинцем останнього століття.
Польща, Чехія та Росія — у трійці основних торгових партнерів Німеччини.
Фото: Oleg Elkov/Shutterstock.com
Привертає увагу також, що більшість німців підтримують таку торгівлю з Москвою, оскільки вона визначає їх побутові зручності та комфорт, що напряму залежать від надходження російського газу. Путін все добре розрахував, насамперед він використовує наразі й буде використовувати надалі меркантильні та егоїстичні риси національного характеру більшості німців. Власний добробут для них повинне бути забезпечене, не зважаючи на політичні обставини та війни в інших країнах.
З наближенням холодів та збільшення обсягів витрат газу в Німеччині кількість голосів за відмову від бізнесу з Росією буде й далі зменшуватися. А доходи Москви та обсяги її засобів до знищення українців на полях війни буде збільшуватися. Поки що не видно шляху зламу ситуації у національній свідомості німців та політичних еліт і керівництві Німеччини, які критично залежать від електоральних уподобань своїх виборців.
Війна в Україні триває, не зважаючи на події у внутрішньому житті Німеччини та, як і раніше, залежить від постачань зброї від Заходу до України.