Випускник Гарварду і підприємець Кіріл Петков від грудня 2021 року сам став прем’єр-міністром Болгарії.

Приваблива політична фігура цього 42-річного політика і досвід діяльності його політичної платформи «Ми продовжуємо зміни» привернули на свій бік багатьох виборців. Після багатьох років перебування на останніх позиціях у рейтингах з дотримання верховенства права та свободи преси, політичне переформатування в Болгарії наразі здається цілком реальним, зазначає видання.

Те, що відбувається в Болгарії, також має наслідки для згуртованості Європейського Союзу, особливо зараз, на тлі української війни. Колишня прорадянська держава, яка проте тривалий час вже є членом НАТО, досі тісно переплетена з Росією в економічному та культурному плані, що спричинено також значною пропагандистською діяльністю Кремля. Зокрема, під час пандемії коронавірусу багато болгар довіряли лише російській вакцині Sputnik.

Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Болгарії ©EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO.
Джерело: «Veridica V Stand for Fakts», ©EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO, https://www.veridica.ro/

Але Болгарія тепер твердо стоїть на боці України. Нещодавно прем’єр-міністр Петков відвідав свого колегу Президента України Володимира Зеленського і заявив, що «Україна виграє цю війну». Два тижні тому Путін відключив постачання газу для Болгарії. Але уряд країни задовго до цього оголосив, що хоче розірвати договірні відносини з російським постачальником «Газпромом».

Минулого тижня Петков і його грецький колега в Афінах Кіріакос Міцотакіс (Kyriakos Mitsotakis) погодили спільне будівництво плавучого газового терміналу на півночі Егейського моря, який від 2023 року повинен забезпечувати газом також інші країни ЄС. «Тиск Путіна нічого не дасть», – заявив Петков. А оскільки він керує урядом держави разом із соціалістами, які досі блокували поставки зброї та значну допомогу Україні, він негайно пожертвував власну місячну зарплату та закликав співвітчизників у Facebook зробити те ж саме.

Болгарія швидко пройшла шлях від колишньої проблемної країни для Брюсселя до незамінного гравця, мужнього та рішучого, проєвропейськи налаштованого.

Єдність постраждала від наслідків кризи валюти євро, міграції біженців і виходу з ЄС Великобританії, Brexit. Але ЄС пережив усі ці кризи, навіть якщо багато хто вважав його часом на межі краху.

Італія

Євроскептики зараз змушені відступати по всьому світу. Зокрема, в Італії, де правий популіст Маттео Сальвіні (Matteo Salvini) та його політична сила «Ліга півночі» продовжують втрачати голоси в статистичних опитуваннях.

Франція

У Франції президент Еммануель Макрон переміг праву націоналістку Марін Ле Пен (Marine Le Pen) і виборов другий термін на посаді. Тоді як популярність Макрона зросла під час виборчої кампанії під впливом його активності та участі у спробах врегулювання війни в Україні, рейтингам Ле Пен пошкодила її пропутінська позиція.

Словенія

У день переобрання Макрона у Словенії був відправлений у відставку правий прем’єр-міністр Янез Янша (Janez Janša), який привів країну до «неліберальної» демократії за зразком Угорщини. Тепер там керує ліберально-зелений альянс під керівництвом Роберта Голоба (Robert Golob), який принаймні обіцяє дружню для ЄС політику.

Чехія

У грудні минулого року альянсу невеликих партій у Чехії вдалося проголосувати за зняття з посади прем’єр-міністра Андрея Бабіша (Andrej Babiš), якого довгий час вважали пропутінським. Чеська Республіка налаштована на зміцнення контактів з Берліном. Міністр закордонних справ Ян Ліпавський (Jan Lipavsky) написав у гостевій статті для видання «Frankfurter Allgemeine Zeitung», що «ми покладаємося на Німеччину».

Угорщина

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (Viktor Orbán), який був переобраний на початку квітня ц. р. і є єдиним європейцем, який продовжує дотримуватися пропутінського курсу, тепер залишається насамоті. Але тиск на нього зростає.

Вишеградська група

Після вторгнення в Україну від Росії також дистанціювалися Польща, Чехія та Словаччина, які разом з Угорщиною утворюють асоціацію так званих Вишеградської групи держав.

Процес, ймовірно, триватиме місяці, але врешті-решт Угорщина вперше може зіткнутися з вилученням коштів з бюджету ЄС, призначених для неї. По суті, йдеться про незаконне використання Будапештом європейських коштів. Апетити урядів, подібним до угорського, який, очевидно, передавав гроші від Брюсселя до мережі обраних осіб та олігархів, мають бути обмежені.

Раніше цей союз держав регулярно виступав проти Брюсселя, коли ЄС наполягав на дотриманні таких принципів, як свобода преси та розподіл гілок влади. У більшості випадків країни Вишеградської групи відкидали такі вимоги ЄС як політичне втручання в їхню національну незалежність. Війна Путіна зруйнувала єдність цього союзу.

Польща

Польща, раніше за всіх та найбільш рішуче виступила проти російської загрози. Віце-прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський (Jaroslaw Kaczynski), який роками підтримував політичні концепції Орбана, тепер звинуватив його в тому, що він «сліпий» до злочинів Кремля.

Словаччина

У Словаччині побоюються тим часом, що можуть стати наступною жертвою агресії Кремля та дистанціювалися від Угорщини.

На початку лютого президент Польщі Анджей Дуда (Andrzej Duda) оголосив про прийняття закону про розпуск спірної Дисциплінарної палати суддів Польщі. Зокрема, і тому, що Польща залежить від фінансової підтримки з боку ЄС, щоби мати можливість розмістити та забезпечити численних біженців з України. Її солідарність з Києвом, також і військового характеру, зробила Польщу зразковою країною в ЄС.

Депутат Європарламенту Даніель Фройнд (Daniel Freund) заявив, що «в Європі панує єдність, яка рідко коли буває». Минулого року, коли обговорювалися основні принципи Євросоюзу, все виглядало зовсім інакше. Лінія конфлікту зазвичай пролягала між Сходом і Заходом. Цей старий порядок тепер має перспективи розпастися, принаймні частково, вважає Фройнд, який заявив також, що «проросійська, антиєвропейська бізнес-модель в осяжному майбутньому більше не працюватиме. Існує достатній рівень порозуміння з проєвропейськими урядами в Болгарії, Словенії, Чехії. Це сталося після перемоги Макрона». Європа має використати зараз таку можливість і «зробити нашу демократію більш стійкою».

Останні кілька тижнів з великою ясністю показали одне: якщо Путін мав на меті послабити ЄС, то своєю війною проти України він досяг протилежного. ЄС ухвалив найбільший пакет санкцій у своїй історії, включаючи заплановане нафтове ембарго проти Росії, а численні країни-члени Євросоюзу постачають Києву зброю.