Військові навчання біля Тайваню та нові загрози з Пекіну

16.04.2022 р. «Tagesschau», Німеччина

Німецьке видання «Tagesschau» 15 квітня ц. р. опублікувало редакційну статтю, присвячену повідомленням щодо нових загроз для міжнародної безпеки, що надходять від Китаю.

На тлі повномасштабної війни Росії в Україні та непевної політики Пекіну щодо засудження чи навіть негласної підтримки агресивних устремлінь Москви, повідомлення стосовно військових навчань ЗС Китаю поблизу острівної держави Тайвань можуть свідчити про його агресивні наміри та плани захопити цю невелику державу за допомогою військової сили.

Довідково. Тайвань

Тайвань — острів у Тихому океані, за 150 км від східного берега материкової частини Китаю, від якої він відділений Тайванською протокою, формальна адміністративна одиниця КНР, територія якої фактично контролюється частково визнаною Китайською Республікою та ніколи не контролювалась КНР.

Відображає довгостроковий політичний конфлікт, спираючись у проблему визнання Китаю Республіки як держава та його статус.

КНР визнає адміністративний поділ тайванської провінції таким, яким він був у 1949 році.

Рівень визнання Китайської Республіки (Тайвань):
Зеленим — країни, які визнали Китайську Республіку (Тайвань) офіційно.
Синім — країни, які не визнали Тайвань офіційно, але мають фактичні відносини через економічні та культурні представництва.
Сірим — країни, які не визнали і не мають відносин із Тайванем.

Джерело: wikipedia

Складність політичної проблеми Тайваню у тому, що КНР вважає себе єдиним правонаступником Китайської Республіки, проголошеної у 1911 році, і так само єдиним правонаступником вважає себе Тайвань. Позиція «є лише один Китай» означає, що політичне визнання Тайваню веде до автоматичного невизнання КНР і навпаки. КНР наполягає на тому, що острів Тайвань є невід’ємною її частиною, а Тайвань наполягає на зворотному, що материковий Китай є невід’ємною частиною Китайської Республіки (і жодного Китаю де-юре для них не існує).

[свернуть]

З огляду на російське вторгнення в Україну, зазначає німецьке видання, зростає побоювання, що Китай може наслідувати приклад Москви. Пекін раніше вже погрожував завоювати Тайвань і наразі ще більше підігріває напруженість новими військовими маневрами поблизу острова.

Власне, проведенням військових навчань навколо Тайваню Китай посилює тиск на цю демократичну острівну республіку та на США. Після повідомлення щодо проведення навчань Народно-визвольної армії Китаю, речник міністерства закордонних справ Чжао Ліцзянь (Zhao Lijian) заявив у Пекіні, що ці маневри є «реакцією у відповідь на недружні дії США та нещодавній візит американських сенаторів» до Тайваню. Таким чином він пригадав несподіваний візит до Тайбея (Taipeh) делегації Конгресу США на чолі з впливовим сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом (Lindsey Graham), що зустрілася з першою жінкою-президентом Тайваню Цай Інвень (Tsai Ing-wen).

Довідково. Цай Інвень

Цай Інвень — тайванський політик, Президент Республіки Китай з 2016 року. Член Демократичної прогресивної партії. Вона є першою жінкою-президентом Тайваню. Вона обіймає посаду голови Демократичної прогресивної партії з 2020 року, яку також обіймала раніше з 2008 р. до 2012 р. та у 2014 — 2018 рр.

[свернуть]

Китайські військові повідомили, що до Східнокитайського моря та району навколо Тайваню були відправлені фрегати та винищувачі. У командуванні Китайської народної армії заявили, що «ця операція є відповіддю на нещодавно отримані негативні сигнали від США щодо тайванського питання».

У навчаннях навколо острова Тайвань візьмуть участь бойові кораблі, винищувачі та бомбардувальники.
Джерело: https://sharij.net/

Джерело: https://regnum.ru/

В Китаї вважають, що «останні дипломатичні маневри США абсолютно безглузді та небезпечні. Хто грає з вогнем, той сам обпікається». Китай розглядає Тайвань виключно як частину Китайської Народної Республіки і рішуче відкидає подібні офіційні контакти між своїми міжнародними партнерами та урядом у Тайбеї.

Речник міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь.
Архівне фото REUTERS

За інформацією китайських військових, під час навчань на морі та у повітряному просторі навколо Тайваню відпрацьовувалися також атакувальні маневри. Після російського вторгнення в Україну зростають побоювання, що Пекін також може виконати свої неодноразові погрози та завоювати острів. США вже давно взяли на себе зобов’язання щодо підтримки обороноздатності Тайваню і постачають йому зброю.

Непорушна підтримка з боку США

Своїм візитом американські конгресмени мають намір продемонструвати «суцільну» підтримку США на адресу Тайваню. На зустрічі з президенткою Тайваню Цай Інвень сенатор США Грем різко розкритикував Пекін, а також згадав про політичну підтримку Китаєм президента Росії Володимира Путіна у війні в Україні. Грем заявив, що «ми починаємо з того, що Китай платить високу ціну за те, що він робить у всьому світі». «Його підтримка Путіна також має йому дорого коштувати». Сенатор запевнив, що США підтримуватимуть Тайвань, якщо Китай посилить свої провокації. Сенатор вважає, що відмова США від Тайваню означала би відмову від демократії, свободи та вільної торгівлі.

Сенатор Ліндсі Грем і президент Цай Ін-вень у Тайбеї
обговорюють підтримку Тайваню з боку США. Фото: AP

Президентка Тайваню заявила, що «вторгнення Росії в Україну доводить, що демократії повинні зміцнювати свої союзи». Вона переконана, що «разом ми можемо захистити себе від загроз авторитарних систем, які хочуть порушити регіональний мир».

Незважаючи на демонстрацію сили з боку Пекіна, речник міністерства закордонних справ Китаю звинуватив США в тому, що вони винні у напруженості між Китаєм і Тайванем, оскільки вони підтримують тайванські «сили незалежності». «Хто грається з вогнем, той у кінцевому підсумку сам обпечеться». На думку китайської сторони, питання Тайваню — це «внутрішня справа» Китаю, яка не допускає іноземного втручання.

Затриманий у Китаї активіст повернувся на Тайвань

Тим часом стало відомо, що демократичний активіст з Тайваню, який перебував під арештом у Китаї протягом п’яти років, повернувся на батьківщину. Це підтвердила Рада у справах материкової частини Тайваню. Лі Мін-Че (Lee Ming Che) прибув до Тайбея з південного китайського міста Сямень (Xiamen). У 2017 році Лі був заарештований китайською владою і звинувачений у підривній діяльності. Водночас, Тайванська материкова рада заявила, що поширення демократичних ідеалів не є злочином. Лі читав онлайн-лекції про демократизацію Тайваню та керував фондом для сімей політичних в’язнів у Китаї.

Його арешт став першим кримінальним переслідуванням співробітника некомерційної організації після того, як у 2016 році Пекін ухвалив закон про посилення контролю над іноземними неурядовими організаціями. Лі відбував покарання у в’язниці в центральній китайській провінції Хунань (Hunan).

https://www.tagesschau.de/ausland/china-taiwan-usa-101.html

Позиція Китаю стосовно підтримки Росії у війні проти України поки що залишається неочевидною.

Водночас не викликає сумнівів агресивна налаштованість Пекіну до слабкого і практично беззахисного Тайваню, якого Пекін вважає своєю територією. Саме у такому ставленні до географічного сусіда збігаються позиції Китаю і Москви, які готові застосувати силу та загарбати нові території. Надання допомоги Тайваню з боку США є стримуючим чинником та водночас може стати додатковим приводом для розгортання глобального протистояння двох найбільш потужних держав світу.

Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву (четвертий ліворуч)
та делегація Конгресу США. Тайбей, Тайвань.
Джерело: © Taiwan Ministry of Foreign Affairs via AP