Німеччина стала занадто залежною від Китайської Народної Республіки

Прощання Німеччини з китайською мрією

02.06.2022 р. «Die Zeit», Німеччина

Німеччина стала занадто залежною від Китайської Народної Республіки. Війна Путіна проти України загострює увагу до цього іншого великого супротивника Заходу.

Впливове німецьке видання «Die Zeit» 1 червня ц. р. надрукувало статтю власного кореспондента, оглядача міжнародних новин Маттіаса Наса (Matthias Naß), присвячену загостренню відносин Німеччини з другою геополітичною потугою світу та прихованим учасником війни Росії в Україні — Китаєм.

Ден Сяопін

Добре, що дебати з цього приводу нарешті починаються, зазначає німецьке видання. Внаслідок політики, що продовжувалася протягом багатьох років, Німеччина потрапила у жорстку економічну залежність від Китаю. Політика першою проклала шлях у напрямку до зближення з Китаєм, і промисловість з ентузіазмом також повернулася на схід. Усі в Німеччині хотіли бути частиною угоди століття, обіцяної реформами Ден Сяопіна (Deng Xiaopings). Попередження синологів про те, що в ленінській системі правління у цій державі нічого не змінилося, були відкинуті, а критика порушень прав людини у Китаї була висміяна.

Зараз, зазначає автор, велике занепокоєння викликає, що китайське керівництво підтримує варварство Путіна в Україні. Існує велике обурення і протест, що Пекін, здійснюючи власну «політику нульового ставлення до Covid», відправляє такі мегаполіси, як Шанхай, у карантин на кілька тижнів і розриває глобальні ланцюги поставок. До того ж зараз з’являються обурливі фото з таборів ув’язнення в Сіньцзяні (Xinjiang), де режим Китаю ув’язнив і катує сотні тисяч уйгурів.

Раптом, зазначає «Die Zeit», на ці події відреагували німецькі політики, виступили із заявами також окремі бізнес-компанії та їх асоціації. Раптово виявилося, що фінансово привабливі угоди та преференції більше не є достатньою підставою для мовчання про темну сторону Китаю, як це було нормою протягом десятиліть. Визнати власні ілюзії для Німеччини, звичайно, нелегко. Китай став «другою батьківщиною» для деяких німецьких компаній, зокрема, в автомобільній промисловості. Адже тут вирішувалося майбутнє, ти повинен був бути там.

Але раптом все змінилося у відносинах з Китаєм, зазначає автор, натомість виникло запитання, чи весь попередній стан справ більше не відповідає дійсності.

Китай є найбільшим торговим партнером Німеччини

Коли раніше мова йшла про Китай, усі канцлери Німеччини, чи то Гельмут Коль (Helmut Kohl), Герхард Шредер (Gerhard Schröder) чи Ангела Меркель (Angela Merkel), вважали себе генеральними директорами бізнес-корпорації Deutschland AG. Коли вони вирушили до Китаю, керівники найважливіших компаній, що входили до переліку найважливішого фондового індексу Німеччини DAX, також були на борту урядового літака. І подорожували вони не даремно, зазначає автор, адже сьогодні Китайська Народна Республіка є найбільшим торговим партнером Німеччини, випереджаючи інших зі значним відривом. Торік обсяг двосторонньої торгівлі досяг 245 млрд. євро, тоді як з Нідерландами він становив 206 млрд. і США — 194 млрд. євро.

Олаф Шольц і віце-прем’єр Держради КНР Лю Хе.
Німеччина та Китай розширюватимуть економічну співпрацю.
Джерело: «Deutsche Welle», фото Reuters

Німецька політика стосовно Китаю була вдало впровадженою політикою економічного розвитку. Навіть коли Владімір Путін вторгся в Україну, для китайського керівництва агресором був не він, а підконтрольний США блок НАТО. Коли 100 000 російських солдатів уже були розгорнуті біля українського кордону у готовності до вторгнення, уряди Москви та Пекіна поклялися в дружбі «без кордонів».

Два правителі зближуються: у своїй війні проти України президент Росії Путін
може розраховувати на симпатії свого китайського колеги Сі Цзіньпіна.
Джерело:  © Kremlin Pool/​imago images; Ноель Селіс/​AFP/​getty Images

Утворився новий китайсько-російський блок. А на Заході панувало здивування політикою Пекіну, адже ні війна Росії в Україні, ні підтримка Москви з боку Китаю не мали для нього жодного економічного сенсу. Можливо, якийсь економічний сенс ще можливо якщо є бажання віднайти, але жодного політичного сенсу вони не мають, однозначно. У Росії та Китаї за правління Владіміра Путіна та Сі Цзіньпіна авторитарні режими їх держав у дивовижному паралелізмі перетворилися на відкриті диктатури, із посиленням репресій, ідеологічним переозброєнням, націоналізмом, культом особистості лідерів та військовою помпою.

Держсекретар США: Ентоні Блінкен описує Китай як найбільший виклик світовому порядку

У програмній промові Блінкен заявив, що Китай загрожує гегемонії США. Уряд у Пекіні гнівно відреагував на заяви держсекретаря США.
Це відео є частиною стрічки новин Reuters. Відеовідділ ZEIT

Загальнопартійна коаліція скептиків Китаю у Німеччині застерігає

Тож Заходу доводиться мати справу з двома діаметрально налаштованими противниками. Через три місяці після нападу Путіна на Україну обізнаність про це досягає свідомості політиків, і не тільки в Берліні. Держсекретар США Ентоні Блінкен (Antony Blinken) минулого тижня заявив у своїй програмній промові: «У той час, коли війна президента Путіна триває, ми зосереджуємося на найбільшому довгостроковому виклику міжнародному порядку, який виходить саме від Китайської Народної Республіки».

Відмовившись від газу з Росії, Німеччина потрапить у залежність від Китаю.
Джерело: «Neue Zürcher Zeitung»

Німці, однак, усвідомлюють, що, хоча вони залежать від російського газу та нафти, відірватися від тісних економічних зв’язків з Китаєм у подальшому їм буде набагато важче. Тепер політики б’ють на сполох все сильніше. Федеральний міністр фінансів Німеччини, лідер ліберальної Вільної демократичної партії Німеччини Крістіан Лінднер (Christian Lindner) заявляє, зокрема, що «надмірна залежність» німецької економіки від Китаю «пригнічує». Федеральний міністр економіки Німеччини Роберт Хабек (Robert Habeck) від партії Німеччини «Зелені» поділяє таку думку та заявляє, що Федеральний уряд Німеччини працює над «зменшенням наших залежностей».

Загальнопартійна коаліція скептиків Китаю у Німеччині застерігає від продовження попередньої політики. Лідер Соціал-демократичної партії Німеччини СПД Ларс Клінгбайл (Lars Klingbeil) заявляє, зокрема, що «коли я дивлюся на Китай, я не хотів би, щоби через десять років ми повинні були визнати, що потрапили в односторонню залежність». А експерт із зовнішньої політики Християнської демократичної партії ХДС Норберт Рьоттген (Norbert Röttgen) застерігає: «насамперед Китай намагається замінити принцип права в міжнародних відносинах принципом панування влади. Це оголошення війни. І це також означає, що якщо ми станемо економічно залежними від таких країн, як Китай, то зникне наша здатність впливати на міжнародний порядок».

21.12.2021 р. відбулися переговори голови КНР Сі Цзіньпіна з канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
Джерело
: «LiveJournal», https://israil-95reg.livejournal.com/

Реальність наздоганяє політику Німеччини щодо Китаю. Чи справді Берлін відповість зміною політичного курсу? Принаймні здається, зазначає автор, що нове політичне покоління сприймає цінності відкритого демократичного суспільства та інтереси Німеччини, зокрема також і стратегічні і не лише економічні, більш серйозно, ніж їхні попередники. І в деяких бізнес-компаніях країни теж починається пошук альтернатив.

Парадоксально, але Китай боїться стати занадто залежним від західних промислово розвинених країн. У хорошій маоїстській традиції Сі Цзіньпін пропагує «довіру до власних сил» у державі. Він вважає, що Комуністична партія Китаю не повинна втрачати контроль над економікою. Замість того, щоб проводити відкриту політику до зовнішнього світу, повертається до широкого вжитку старий автократичний спосіб мислення. Цілком можливо, що ця ідеологічна відсталість полегшить деяким західним компаніям прощання з Китаєм.

Переговори Шольц-Сі 21.12.2021 р.: «Берлін не піде на поводу у США».
Джерело: «EADaily», ілюстрація twitter.com

Прозріння політичних еліт Європи і світу щодо будування державних відносин з Пекіном та його васалом Москвою, переоцінка цінностей у двосторонніх відносинах, спричинена війною Росії проти України, поступово поширюється та входить у свідомість провідних лідерів світу. Стає зрозумілим, що ситуативні економічні преференції та отримання фінансових прибутків від співробітництва з керівництвом Китаю та путінської Росії не можуть визначати майбутнього цілих націй і народів у довгостроковій перспективі.

Інертна та неповоротка Німеччина не становить виключення, поступово розуміючи необхідність формулювання нових принципів співіснування та геополітичних орієнтирів подальшого розвитку.

Лі Кецян

Все голоснішими стають голоси з критикою політики Сі Цзіньпіна, який проводить надмірно агресивну та ворожу політику до географічних сусідів та свого стратегічного противника США. Не виключається, що у лідера Китаю виникнуть серйозні проблеми на чергових виборах, коли його можуть не переобрати на черговий термін керівника КПК та держави.

Політичні експерти зазначають (https://zn.ua/ukr/international/chi-vtratit-vladu-si-tszinpin.html), що геополітичні прорахунки Пекіну щодо російсько-української війни посилили негативні економічні впливи та ускладнили відносини Китаю із Заходом, викликали невдоволення в партійних лавах Комуністичної партії Китаю КПК, що ставить під загрозу переобрання Сі Цзіньпіна на третій термін на ХХ з’їзді КПК восени ц. р. Натомість партійним лідером можуть обрати Лі Кецяна, технократа, здатного відновити економічне положення КНР та поліпшити відносини зі США.

У китайського лідера може з’явитися конкурент.
Джерело: «ZN.ua», фото © Getty Images

Така перспектива втрати сталих політичних орієнтирів стає ще більш загрозливою для стабільних економічних структур Німеччини, які звикли до звичного перебігу речей. Згубні наслідки від можливого провалу лідера Китаю очікують й прихильників Росії та її сателітів.

Світ стоїть на порозі засадничих геополітичних змін. Головним тригером та стимулятором світових трансформацій наразі є війна та майбутня перемога України у боротьбі проти Росії.

https://www.zeit.de/politik/2022-06/china-deutschland-beziehungen-russland-ukraine-krieg-corona

Схожі публікації