Інформаційні операції як складова асиметричної війни

vraevski

Інформаційні операції як складова асиметричної війни Росії проти України та шляхи протидії їм

Валентина Панченко

К.т.н., с.н.с., Національна академія Служби безпеки України

Матеріал публікується за ініціативою віце-президента Незалежного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Олександра Бєлова.

Національний інститут стратегічних досліджень
Офіс зв’язку НАТО в Україні
Центр інформації та документації НАТО в Україні
Служба безпеки України

(Тези виступу на міжнародній науково-практичній конференції «Асиметрична війна Росії проти України», Київ, 26 листопада 2014 року)

 

Асиметрична війна визначається як війна між супротивниками, у військових силах яких є істотний дисбаланс або які застосовують кардинально різні стратегії і тактику. Більш слабка сторона асиметричної війни компенсує дисбаланс традиційних (силових) засобів ведення бою шляхом: партизанської війни, пасивного спротиву, терористичних актів, інформаційно-психологічної війни, підтримки антиурядових угруповань та рухів [1].

Ознаками асиметричної війни є:

  1. Відсутність чітких меж зони бойових дій. Поле бою включає усе суспільство, від імені якого супротивник веде війну.
  2. Маневреність бойових одиниць. Бойові дії ведуться невеликими групами бійців, від яких вимагається гнучкість, мобільність, знання та розуміння намірів вищого командування.
  3. Зменшення залежності бойових підрозділів від централізованої системи логістики. Розосередженість сил та мобільність вимагають готовності підтримувати власне існування за рахунок оточуючого середовища і супротивника.
  4. Спрямованість дій на досягнення внутрішнього колапсу сил супротивника, а не на його фізичне знищення. Цілями для ураження є підтримка війни населенням та національна свідомість супротивника, стратегічні засади ворожого бойового потенціалу [2].

Інформаційний вплив

Таким чином, поряд із диверсійною та терористичною діяльністю важливу роль для отримання переваг слабким у військовому значенні супротивником над більш сильним в умовах асиметричної війни відіграють заходи інформаційного впливу: пропаганда, дезінформація, психологічний тиск тощо. Основними цілями таких заходів є:

  1. забезпечення підтримки слабкого супротивника населенням регіону, де відбувається конфлікт, та світовим співтовариством;
  2. дискредитація, дезорганізація та деморалізація ворога (військового командування, високопосадовців);
  3. легітимізація власних незаконних дій.

Саме це ми і спостерігаємо сьогодні по відношенню до України з боку РФ. Так, моніторинг подій, що відбувалися протягом останнього року в Україні свідчить, що антиукраїнська інформаційна війна розпочалась не 20 лютого 2014 року, як зазначено на російських орденах і медалях «За повернення Криму», не 1 березня, коли Рада Федерації РФ прийняла рішення про введення військ на територію України, і навіть не 6 квітня, коли розпочались захоплення адміністративних будівель у Донецькій та Луганській області. Ця війна розпочалась десятиліття назад, коли створювались організаційні структури сучасних сепаратистських рухів на території України та розроблявся їх ідеологічний фундамент. Увесь цей час в українському інформаційному просторі вільно поширювалися інформаційні продукти російського виробництва, відбувалося мовлення російських телерадіоканалів, які підтримували гасла меншовартості України, безперспективності її існування як незалежної держави, формували міф про «російський» Крим.

Разом з тим, з самого початку активних дій російських спецслужб на території України, фактично напередодні «кримської операції», ця антиукраїнська пропагандистська кампанія перетворилась на психологічну агресію, яка проводилась одночасно у різних напрямках. Згадаємо психологічний тиск, який чинився на наших військовослужбовців у Криму, постійне залякування у ЗМІ вторгненням російських військ на територію нашої держави, провокування суспільно-політичної конфронтації між Сходом і Заходом України, штучного протиставлення Криму материковій Україні тощо. Ще одна важлива особливість дій агресора — оперативне встановлення інформаційного домінування на захоплених територіях шляхом блокування українського мовлення, знищення телевізійних вишок, заборони поширення української друкованої періодичної продукції.

Психологічний тиск

Усі силові операції супротивника супроводжувалися і продовжують супроводжуватися психологічним тиском в інформаційному просторі (ЗМІ, соціальних медіа), у дипломатичних стосунках та безпосередньо на території бойових дій. Тільки протягом останнього місяця зафіксовано десятки випадків поширення фейкових новин через ЗМІ та соціальні мережі, спрямованих на роздмухування панічних настроїв, дискредитацію української влади, провокування дезертирства серед військовослужбовців, які перебувають в зоні АТО. Російськими спецслужбами вчинено низку вірусних атак з використанням електронної пошти та СМС-повідомлень з метою встановлення прихованого контролю над інформаційно-телекомунікаційною інфраструктурою органів державної влади України, отримання несанкціонованого доступу до персональних даних громадян України. На території, контрольованій бойовиками, відбувається постійне залякування мирного населення. Показовими у цьому контексті є історія з Іриною Довгань і т.зв. «парад полонених». Інформаційні атаки супроводжуються руйнуванням інфраструктури, знищенням майна та страшними людськими жертвами, що також є складовою психологічної агресії.

Саме завдяки психологічному тиску агресор досягає максимальних переваг. Загальновідомим є механізм дії такого методу впливу: психологічний шок, що виникає внаслідок потужних інформаційних атак, паралізує свідомість, змушує відмовитись від активних заходів протидії, і поки жертва оговтується, нападник реалізує власні цілі.

На нашу думку, потужний психологічний тиск є особливістю інформаційної асиметричної війни, яку веде Росія проти України. Протидія спецслужбам РФ ускладнюється ще й тим, що російське законодавство в інформаційній сфері містить багато норм обмежувального характеру, і це надає можливість російським правоохоронним органам бути більш оперативними та ефективними. Зокрема, російське законодавство вимагає ідентифікації користувачів мобільного зв’язку та інтернету, містить механізм блокування інтернет-ресурсів, які поширюють шкідливий для національної безпеки контент. Ні для кого не є секретом, що сьогодні ФСБ РФ повністю контролює сервіси російських соціальних мереж.

Отже, російсько-український конфлікт має усі ознаки асиметричної війни, коли удари завдаються несподівано та з порушенням правил ведення війни (як приклад, невизнання статусу військовополонених, обстріли під час домовленості про перемир’я, спростування самого факту участі регулярних російських військ у бойових діях на території України), норм міжнародного права (Женевської конвенції ООН, Будапештського меморандуму). Дисбаланс та асиметрія сил сторін конфлікту спостерігається також в інформаційному просторі — український простір через відкритість є більш уразливим, ніж закритий, обмежений та цензурований російський. Загалом інформаційна складова асиметричної війни РФ проти України характеризується цілеспрямованим знищенням української інформаційної інфраструктури на території, підконтрольній бойовикам, блокуванням каналів поширення проукраїнської позиції в інформаційному просторі, проведенням російською стороною інформаційних акцій та операцій на фоні потужної пропагандистської кампанії.

Інформаційні операції

Зауважимо, що проведення інформаційних операцій — це ще один доказ російської агресії проти України, яка приховується під гаслами внутрішнього громадянського конфлікту «повсталих проти київської нелегітимної влади регіонів». Адже інформаційні операції як сукупність заходів гласного та негласного характеру, спрямованих на приховане керування процесами інформаційної сфери, на відміну від пропагандистських заходів, мають обмежену у часі тривалість, підпорядковані конкретній меті та координуються єдиним центром -спеціальними службами [3]. Показовими, хоча і не надто ефективними, інформаційними операціями російських спецслужб є усім відомі події навколо обстрілу блокпоста під Слов’янськом, після якого вщент згоріло все майно, але чомусь залишились неспаленими паперові візитівки лідера Правого сектору Д. Яроша, а також фішингова атака на сайт ЦВК України під час виборів Президента України у травні 2014 року, коли відображені на ньому результати голосування свідчили про перемогу знову ж таки Д. Яроша.

З огляду на те, що інформаційні операції російських спецслужб є власне складовою (засобом реалізації) асиметричної війни проти України, то і заходи протидії таким операціям слід розробляти та реалізовувати в рамках стратегії протидії асиметричній війні.

Аналіз наукових публікацій, присвячених концепції асиметрії [1, 4, 5], свідчить, що стратегія перемоги у подібних конфліктах ґрунтується на таких засадах:

  • стратегія сильного у військовому значенні суб’єкта полягає у тому, щоб «перемогти», а слабкого — «не програти», слабкий намагається використати «слабкі місця» сильного актора;
  • програє той, хто втрачає волю до перемоги, хто не здатен мобілізувати суспільство, переконати його у доцільності матеріальних витрат та людських жертв, захистити морально-психологічну здатність до боротьби;
  • слабкий намагається перенести бойові дії на територію сильного супротивника, наприклад у формі диверсій;
  • конфлікт може бути вирішено внаслідок встановлення симетрії між ворогуючими сторонами, зокрема сильна сторона може відшукати невійськові способи тиску на слабкого актора наприклад через економічні важелі, ізоляцію союзників.

В рамках концепції асиметричної війни стає зрозуміло, чому об’єктом інформаційних операцій, які проводились російськими спецслужбами на початку конфлікту, був Д. Ярош — добровольчі загони українських патріотів становили реальну загрозу диверсійним угрупованням супротивника як їх симетричне відображення. Україну ж провокували на застосування регулярних військ, що забезпечувало збереження асиметрії у конфлікті та перевагу проросійських сил. До речі, сьогодні те ж саме спостерігається і щодо Національної гвардії України (згадаємо, наприклад, фейк про надання землі і рабів нацгвардійцям). Очевидно, російські псевдоньюзмейкери переконані, що це військове формування, до складу якого входить велика кількість добровольців, є незаконним.

З цієї ж причини російська сторона не визнає присутності своїх військ та спецслужб на території України, адже це шлях до встановлення симетрії, коли військові сили однієї країни ведуть боротьбу із військовими силами іншої.

Протидія асиметричній війні

З урахуванням викладеного, ефективні шляхи протидії асиметричній війні РФ проти України можуть бути визначені за умови усвідомлення того, хто є сильною, а хто слабкою стороною у даному конфлікті. Якщо розглядати цей конфлікт так, як хоче подати його Росія, то незаконні формування ДНР та ЛНР, які борються проти урядових сил України — це слабка сторона. Але РФ не змогла приховати своєї участі у конфлікті, то ж вона, незважаючи на невизнання цього, є повноправним його учасником, і відіграє роль сильної сторони по відношенню до України, оскільки має більш потужний військовий потенціал. Разом з тим, застосування Росією засобів диверсійної та терористичної діяльності, інформаційного впливу, порушення нею низки міжнародних норм, на нашу думку, свідчить про те, що вона діє, як слабка сторона по відношенню до західного блоку країн.

Таким чином, завданнями інформаційних заходів, спрямованих на протидію асиметричній війні можуть бути:

  1. щодо незаконних формувань ДНР та ЛНР як слабкої сторони конфлікту:
  • інформаційно-роз’яснювальна робота з населенням окупованих територій (донесення пропозицій українського уряду щодо децентралізації влади, оголошення Донбасу вільною економічною зоною, шляхів відновлення інфраструктури регіону);
  • дискредитація діяльності незаконних терористичних угруповань та їх ватажків;
  • формування морально-психологічної стійкості українського суспільства до диверсійних та терористичних актів;
  1. щодо РФ як сильної сторони конфлікту:
  • руйнування морально-психологічної готовності російського населення підтримувати дії власного уряду (поширення масової інформації про незаконність дій уряду РФ щодо Криму, втрати серед російських військовослужбовців, фінансово-економічні наслідки для пересічних росіян від цього конфлікту);
  • деморалізація російських військовослужбовців (роз’яснювальна робота про те, що вони не допомагають мирному населенню, а фактично підтримують окупацію, ведуть загарбницьку війну на території іншої держави, а не захищають власну);
  • дискредитація російських каналів масової інформації, які поширюють фейки про події в Україні, маніпулюють історичними фактами;
  • наголошення на легітимності дій українського уряду (зокрема, Національна гвардія України — це офіційне військове формування, що входить до складу МВС України);
  • мобілізація українського суспільства навколо ідеї захисту національної державності, боротьби із корупцією, розвитку економічного потенціалу України;
  1. щодо РФ як слабкої сторони конфлікту:
  • об’єктивне широкомасштабне інформування світової спільноти про події, що відбуваються в Україні, у тому числі шляхом створення іншомовних каналів поширення інформації, через дипломатичні можливості, експертне середовище;
  • формування нетерпимості до порушення норм міжнародного права, терористичних засобів політичної боротьби.

 

Список використаних джерел

  1. Дериглазова Л.В. Концепция асимметрии в теории и практике международных отношений [Електронний ресурс] / Л.В.Дериглазова // Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/kontseptsiya-asimmetrii-v-teorii-i-praktike-mezhdunarodnyh-otnosheniy.
  2. Меняющееся лицо войны [Електронний ресурс] / Уильям С. Линд, 
    Кит Найтингейл, Джон Ф. Шмитт, Джозеф У. Саттон, Гэри И. Уилсон // Режим доступу: http://s30556663155.mirtesen.ru/blog/43311469428/Menyayuscheesya-litso-voynyi:-chetvertoe-pokolenie.?page=2.
  3. Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та операції / О.В.Литвиненко. — К.: ВКФ. Сатсанга, 2003. — 240 с.
  4. Что такое асимметричная война [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://voprosik.net/chto-takoe-asimmetrichnaya-vojna.
  5. Блавацький С. Асиметрична війна [Електронний ресурс] / Сергій Блавацький // Режим доступу: http://lnu.edu.ua/mediaeco/zur-kryt/n7/blavat-asymetr.htm.

 

Інші виступи учасників міжнародної науково-практичній конференції
«Асиметрична війна Росії проти України», 26.11.2014 р.

Схожі публікації