Ударом на удар

Як Україна відповідає Росії

Іван Січень

Протягом останнього часу Росія активізувала масові повітряні удари по всій території України, у тому числі — по столиці нашої держави. Нарощується масштаб таких дій, включно з одночасним застосуванням до 18 стратегічних ракетоносців Ту-95М та до 4–5 Ту-22М3, 3–5 винищувачів МіГ-31К, а також БПЛА типу «Шахед». Причини оскаженіння Москви (хоча вона залишалася такою і до теперішнього часу) добре відомі. Росія не може перемогти Україну на полі бою, а тому намагається підірвати її економічний та військовий потенціали і залякати українське населення. Згадані цілі й набули особливого значення для режиму Путіна в умовах наближення президентських виборів в Росії. Звичайно, Кремль як завжди сфальсифікує їх підсумки. Однак йому необхідна хоч якась легітимність голосування. А тому В. Путін прагне підвищити свій рейтинг за рахунок хоч якихось перемог, хоча їх немає і точно не буде. Ба більше, повітряні удари росіян по Україні не залишаються без відповіді, яка стає щораз жорсткішою і боліснішою для супротивника. На відміну від часів початку війни, у нас вже є для цього необхідні сили та засоби.

Як відомо, наприкінці минулого та на початку поточного року Росія завдала по Україні не менше чотирьох потужних ударів, які відчутно перевищували середній рівень російських повітряних атак, зокрема:

• 29 грудня 2023 року під час атаки по території України застосовувались 36 БПЛА «Шахед», близько 90 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55 з літаків Ту-95М, вісім ракет Х-22/Х-32 з Ту-22М3, п’ять ракет Х-47М2 «Кинжал» з МіГ-31К, 14 ракет С-300/С-400/«Искандер-М». Пуски виконувались з Каспійського і Азовського регіонів, з повітряного простору Курської та Астраханської областей, з наземних пускових установок у Бєлгородській області, а також з окупованого Криму. Від ударів в Україні загинули понад 40 осіб, ще 150 дістали поранення;
• 2 січня 2024 року росіяни запустили 35 БПЛА «Шахед», не менше 70 ракет Х-101/Х-555/Х-55, 10 ракет Х-47М2 «Кинжал», 12 ракет С-300/С-400/«Искандер-М» та три ракети «Калибр» з кораблів Чорноморського флоту. Пуски виконувались з вищезгаданих районів, а також з чорноморської акваторії. Загинуло сім осіб, 115 отримали поранення;
• 8 січня 2024 року росіянами використовувались вісім БПЛА «Шахед», близько 24 ракет Х-101/Х-555/Х-55, вісім ракет Х-22/Х-32, чотири ракети Х-47М2 «Кинжал», три ракети С-300/С-400/«Искандер-М». Загинули декілька людей та близько 30 дістали поранення;
• 13 січня 2024 року по Україні було випущено близько 40 засобів повітряного нападу, включаючи три БПЛА «Шахед», 12 ракет Х-101/Х-555/Х-55, вісім ракет Х-22/Х-32, шість ракет Х-47М2 «Кинжал», сім ракет С-300/С-400.

І це лише окремі приклади, оскільки Росія постійно атакує Україну із застосуванням БПЛА, різних типів ракет, а також далекобійних РСЗВ і ствольної артилерії. Як завжди, поза межами лінії фронту під російські удари в основному потрапляють цивільні об’єкти, а саме — житлові будинки, портова та інша інфраструктура, сховища зерна та склади з гуманітарною допомогою, енергетична інфраструктура, окремі цивільні підприємства та торговельні центри. Враховуючи настання холодної погоди, енергетичні об’єкти України знову стали пріоритетними цілями для російських повітряних атак.

Тобто, такі удари за характером суто терористичні, хоча Москва і намагається уразити тилові військові бази та заводи оборонного-промислового комплексу України. При цьому бере до уваги рішення керівництва нашої держави щодо збільшення обсягів виробництва озброєнь на власному ОПК.

Разом з тим реалізація таких планів Москви зривається нашою ППО, яка збиває до 90 % безпілотних літальних апаратів та 60–70 % ракет. Досягнуті результати перевищують ефективність протиповітряної оборони навіть Ізраїлю, який десятки років перебуває у стані перманентної війни з рухом ХАМАС і іншими ісламістськими угрупованнями та має значний досвід відбиття їх повітряних атак.

Однак якою б потужною не була система ППО, вона не спроможна знищити всі повітряні цілі, особливо у випадках масштабних атак супротивника. Виникають також проблеми з падінням уламків. З такими проблемами можна впоратися лише у спосіб віддалення рубежів ураження засобів повітряного нападу ворога вглиб його території. На жаль, наразі це неможливо через відсутність у України достатньої кількості ЗРК великого радіусу дії, багатофункціональних літаків-винищувачів та іншого необхідного обладнання.

Хоча, аби якими складними не були зазначені проблеми, воєнно-політичне керівництво України продовжує докладати зусиль для того, щоб вдосконалити систему протиповітряної оборони нашої держави. А масовані повітряні удари Росії по Україні ще більше переконують США, Європу та весь цивілізований світ у необхідності зміцнення системи ППО України.

Наразі чимало з партнерів України погодилися надати нам додаткові радіолокаційні станції, зенітні ракетні комплекси та боєприпаси до них. Можливості з удосконалення і нарощування системи протиповітряної оборони нашої держави стали центральною темою на засіданні Ради Україна-НАТО 10 січня 2024 року. Учасники засідання погодились активізувати практичні заходи Північноатлантичного союзу у справі з підвищення здатності України протистояти повітряним нападам Росії. Зокрема, розглянуто плани реалізації спільного з НАТО проєкту щодо побудови в Україні інтегрованих систем ППО.

Вже у поточному році Україна може отримати багатофункціональні літаки F-16. Вони стануть вагомою складовою української ППО та дадуть змогу збивати засоби повітряних атак Росії над її територією. Підготовлені перші групи льотчиків та технічного персоналу. Облаштовуються аеродроми та інша інфраструктура, необхідні для базування таких літаків в Україні.

Крім того, Україна отримала від західних партнерів сучасні високоефективні засоби радіоелектронної боротьби. Саме вони зіграли головну роль у відбитті українською ППО повітряної атаки противника 13 січня 2024 року. Завдяки роботі засобів РЕБ вибухнули у повітрі, чи впали у полях, 20 із 40 запущених ракет. Ще декілька не розірвались, що наочно доводить низьку якість продукції сучасного російського ВПК. А «досягнення» хвалених ракет Х-47М2 «Кинжал» по мільйону доларів кожна, обмежились лише загибеллю собаки в одному із сіл Полтавської області. На відміну від майже тисячі російських загарбників, які того ж дня загинули на фронті, собаку дійсно жаль. По суті, російська повітряна атака 13 січня стала самою невдалою за всю війну, що стало певним переломним моментом.

І що є ключовим — Україна не обмежується лише обороною свого повітряного простору, але і завдає удари у відповідь на глибину понад 800 км по військових і інших об’єктах супротивника на його території, а також на окупованих українських землях. Наші БПЛА та ракети дістаються до Москви і Підмосков’я, Пскова, Новгорода, Саратова, Орла та Волгодонська, Вороніжа і Ростова-на-Дону, не кажучи вже про такі міста, як Бєлгород, Брянськ та Курськ. Під постійним вогнем перебувають тимчасово окупований Крим та захоплені Росією райони Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей України. Доречно нагадати кілька із найбільш типових прикладів таких ударів.

Так, 26 грудня 2023 року у кримському порту Феодосія ракетним ударом було знищено великий десантний корабель «Новочеркасск» зі складу ЧФ РФ, який транспортував боєприпаси, включно з іранськими «Шахедами». Загинули понад 70 та отримали поранення більше 20 членів екіпажу.

30 грудня 2023 року в черговий раз дісталося російському Бєлгороду. Сили оборони України завдавали ударів по районах дислокації оперативно-тактичних ракет «Искандер» на півночі від цього міста. Як повідомило МО РФ, всі українські ракети були збиті, а їх уламки впали в центрі Бєлгорода. Разом із ними впали і уламки російських протиракет. В результаті у місті зазнали пошкоджень три приватні та 37 багатоквартирних будинків.

4 січня 2024 року були завдані удари по російських військових об’єктах біля міст Севастополь, Євпаторія та Балаклава в окупованому Криму. Зруйнований командний пункт окупантів поблизу Севастополя. Загинули щонайменше 13 високопоставлених російських військових. Ще один пункт управління, який координував роботу протиповітряної оборони півострова, був знищений в районі Євпаторії.

Систематичні удари у відповідь завдаються і по позиціях російських військ у прикордонних районах Бєлгородської, Курської та Брянської областей, звідки обстрілюється українська територія.

Намагаючись протидіяти українським ударам, російське військове командування в спішному порядку посилює свою систему ППО на українському напрямку. До західних районів РФ та на окуповані території України перекидаються засоби ППО з інших регіонів, в тому числі з Калінінградської області, яка межує з НАТО. І це також є досить показово, оскільки засвідчує неспроможність Москви швидко нарощувати випуск засобів ППО для компенсації втрачених та для підвищення бойових можливостей своїх угруповань. Тому Росія перегруповує наявні сили ППО для прикриття найбільш важливих районів та об’єктів. Зокрема, в Криму основна увага приділяється підвищенню захищеності наступних об’єктів:

• мосту через Керченську протоку, який є ключовим елементом логістичного маршруту між Росією і Кримським півостровом;
• Севастопольській бухті, де завантажуються ракети «Калибр» на кораблі та підводні човни ЧФ РФ;
• майданчикам для запуску БПЛА на мисі Чауда;
• авіаційної інфраструктури.

Звичайно, такі заходи дозволяють системі ППО ЗС РФ збільшити відсоток уражень українських ракет і БПЛА. Однак вони не дають можливості знищити їх всі. Тим паче, що у 2024 році Україна планує суттєво нарости випуск дронів — до мільйона одиниць. Крім того, як це завжди буває в Росії, все, що вона робить у масовому порядку, супроводжується плутаниною та хаосом. Зазвичай, російська ППО більше шкодить своїм же містам і селам, аніж повітряні удари Сил оборони України.

Вище вже йшлося про те, як це відбувалось у Бєлгороді наприкінці минулого року. Згадане зовсім не випадковість, а системна проблема та повсякденна реальність. Уламки протиповітряних ракет постійно падають як на обласний центр, так і на сусідні з ним села, зокрема, на село Разумное, яке, по суті, вже зруйноване. 9 січня 2024 року уламки російських ракет знову впали на Бєлгород та ще п’ять сіл Бєлгородського району. За низкою оцінок, причини цього можуть мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер, в тому числі невдале розміщення ЗРК, низька навченість розрахунків, неспроможність російських командирів ефективно управляти силами ППО та налагоджувати взаємодію між ними.

Тому адміністрації суміжних з Україною областей Росії здійснюють додаткові кроки з підвищення їх безпеки цивільними методами. Найбільша увага таким питанням приділяється керівництвом м. Бєлгород та Бєлгородської області, де найбільш небезпечна обстановка. Так, жителям Бєлгорода і прикордонних районів пропонується переїхати до пунктів тимчасового розміщення в області та інших регіонах країни. На теперішній час у Новооскольському, Корочанському та Губкинському районах Бєлгородської області розгорнуто вісім таких пунктів тимчасового розміщення. Втім, місць у них не вистачає, тому людей випроваджують в глибину російської території.

У школах Бєлгородської області зимові канікули продовжені на три тижні. Школярів евакуюють та розміщують на базах відпочинку і санаторіях у відносно безпечних районах області, а також у Воронізькій, Калузькій, Тамбовській, Ярославській, Липецькій, Пензенській і Тульській областях РФ та в окупованому Криму (нібито там набагато безпечніше, ніж в Бєлгородській області).

У самому Бєлгороді облаштовуються додаткові бомбосховища. Як правило, у порожніх підвальних приміщеннях. Крім того, мешканців обласного центру просять терміново заліпити вікна скотчем на випадок нових ракетних атак. Згідно з рішенням адміністрації Бєлгородської області, при оголошенні повітряної тривоги у багатоквартирних будинках будуть відключатися домофони — аби запобігти можливому проникненню «терористів» до під’їздів, підвалів та горищ. Крім того, планується розширити масштаби навчання громадян з надання першої медичної допомоги. На першому етапі будуть залучатись всі працівники бюджетної сфери. На другому етапі — співробітники комерційних підприємств.

Роботи з розширення мережі захисних споруд тривають також у м. Брянськ та у Брянській області. У 2023 році на згадані цілі було виділено понад 100 млн рублів. А у поточному році із бюджету області виділено понад 25 млн рублів на закупівлю, закладку та зберігання матеріально-технічних засобів, призначених для забезпечення потреб цивільної оборони. Наразі їх запаси у Брянській області у грошовому еквіваленті складають близько 110 млн рублів.

Разом з тим органи місцевої влади прикордонних з Україною регіонів Росії так і не змогли вирішити низку важливих питань з захисту цивільного населення. Як і влітку минулого року, більшість пунктів тимчасового розміщення людей облаштовуються у фактично непридатних для життя приміщеннях на зразок спортзалів, де у кілька рядів стоять двоярусні ліжка, а окремих помешкань сім’ям не передбачено.

При оголошенні повітряних тривог багато з бомбосховищ залишаються зачиненими і людям туди потрапити не вдається. Тим паче, коли люди вже знаходяться на вулицях, а під’їзди будинків, де розташовані сховища, також зачинені. Хоча, це може і не має якогось вирішального значення, оскільки системи оповіщення неспроможні завчасно попередити людей про загрозу обстрілів. Зазвичай, у прикордонних районах Росії сирени вмикаються вже після вибухів.

Під час тривог у прикордонних районах Росії робота на виробничих підприємствах, у сільському господарстві, на об’єктах торгівлі та у медичних закладах припиняється на 70–90 %, зупиняється транспорт. А через обстріли і нестачу коштів роботи з відновлення зруйнованого житла та інфраструктури практично не виконуються.

Москва не може не усвідомлювати негативних наслідків наведених проблем, однак не зважає на них, продовжуючи обстріли України. А відтак, Росія і надалі буде отримувати удари у відповідь. Причому вони ставатимуть все більш потужними та масштабними по мірі отримання Україною далекобійних і досконалих західних озброєнь, налагодження виробництва власних ракетних систем та БПЛА.

Будемо сподіватися, що хоч це змусить росіян схаменутися і замислитися над тим, що зараз відбувається. Бо від режиму Путіна цього очікувати марно.