Військові загрози для Польщі та країн Балтії

Балтійський регіон має стратегічно важливе значення для Російської Федерації як вихід до Північно-Західної Європи та Північної Атлантики. Крім того, незважаючи на вступ Польщі та країн Балтії до НАТО і Європейського Союзу, Росія продовжує вважати їх своїми «історичними» та «втраченими» територіями. Виходячи з наведених обставин, Москва ніколи не залишить спроб відновити свій контроль над Балтійським регіоном.

Саме це є головною причиною проведення Росією активних гібридних війн проти європейських країн, у т. ч. проти Польщі та країн Балтії. Разом з тим, керівництво Російської Федерації не виключає можливості й військового шляху досягнення своїх цілей стосовно Балтійського регіону у випадку виникнення сприятливих умов. Основними з таких умов вважаються поширення масових заворушень в країнах Балтії на фоні критичного послаблення НАТО внаслідок загострення внутрішніх проблем в Альянсі або відвернення його зусиль на інші конфліктні регіони.

Свідченням готовності Кремля до застосування військової сили для реалізації своїх зовнішніх інтересів є збройна агресія Росії проти Грузії (2008 р.) та України (2014 р.), а також розгортання ударних угруповань військ у західних районах Російської Федерації. Так, з 2014 року на Північно-Західному (Балтійському), Західному (Центральноєвропейському і Українському) та Південно-Західному (Чорноморському) стратегічних напрямках були сформовані:

• три штаби армій, у т. ч. 1-ї танкової (Московська обл.) та 20-ї загальновійськової армії (штаб передислокований з Московської обл. до м. Вороніж) у складі Західного військового округу (ВО), а також 8-ї загальновійськової армії (Ростовська обл.) у складі Південного ВО ЗС РФ;
• два штаби армійських корпусів (АК) берегових військ, в т. ч. 11-го АК у складі Балтійського флоту та 22-го АК у складі Чорноморського флоту РФ. Ще один штаб — 14-го АК — створений у складі берегових військ Північного флоту РФ;
• п’ять мотострілецьких дивізій (мсд), у т. ч. 3-я мсд (штаб м. Богучар, Воронізька обл.); 144-а мсд (штаб м. Єльня, Смоленська обл.), 150-а мсд (штаб м. Новочеркаськ, Ростовська обл.), 20-а мсд (штаб м. Волгоград) та 42-а мсд (Чеченська Республіка). Крім того, ще одна нова мотострілецька дивізія була сформована у складі 11-го АК берегових війська Балтійського флоту у Калінінградській області Росії;
• штаби двох змішаних авіаційних дивізій (змад) у складі 4-ї армії ВПС та ППО (штаб м. Ростов-на-Дону; оперативно підпорядковується Південному ВО), в т. ч. 4-ї змад (штаб н.п. Маринівка, Волгоградська обл.) та 27-ї змад (штаб н.п. Бельбек, Крим);
• низка ракетних, зенітних ракетних, розвідувальних, інженерних та інших з’єднань окружного та армійського підпорядкування у складі Західного та Південного військових округів. В якості окремого аспекту маємо також повідомити створення у складі згаданих округів артилерійських бригад великої потужності, які мають на озброєнні засоби застосування тактичної ядерної зброї.

Водночас на окупованих територіях українського Донбасу — в «ДНР» і «ЛНР» розгорнуті 1-ше та 2-ге оперативно-тактичні командування (колишні 1-й та 2-й армійські корпуси 8-ї армії; були переформовані навесні 2021 року, що фактично підвищило їх статус до рівня загальновійськових армій) — всього до шести мотострілецьких бригад, двох танкових бригад/полків та двох артилерійських бригад. Декілька нових з’єднань та частин були сформовані у складі угруповання російських військ в анексованому Криму, в т. ч. 126-а окрема бригада берегової оборони (н.п. Перевальне), берегова ракетно-артилерійська бригада та 8-й артилерійський полк берегових військ.

У тиловій зоні — у складі Центрального ВО формується ряд нових з’єднань на заміну тим, які були передислоковані до Західного ВО в рамках формування 3-ї та 144-ї мсд. Зокрема, у Центральному ВО були сформовані танкова дивізія та окрема мотострілецька бригада.

Розгортання ударних угруповань російських військ у західних районах РФ

З урахуванням зазначеного, на сьогоднішній день угруповання Збройних сил Росії у західних районах РФ включає:

• одну танкову дивізію та танкову бригаду;
• сім мотострілецьких дивізій та одинадцять мотострілецьких бригад;
• чотири бригади морської піхоти;
• сім артилерійських та сім ракетних бригад;
• чотири повітряно-десантні дивізії та одну повітряно-десантну бригаду;
• чотири змішаних авіаційних дивізії;
• дві дивізії дальньої (бомбардувальної) авіації.

В особливий період для посилення даних угруповань із тилових районів Росії (Центрального та Східного військових округів) можуть бути додатково перекинуті: одна танкова дивізія та одна танкова бригада; до восьми мотострілецьких бригад; до трьох артилерійських та трьох ракетних бригад; до трьох повітряно-десантних бригад; три–чотири винищувальних та два–три бомбардувальних полки.

За рахунок зазначених заходів Росією було досягнуто можливості одночасного проведення наступальної операції на Північно-Західному (Балтійському) стратегічному напрямку і оборонної операції на Південно-Західному (Чорноморському) стратегічному напрямку, а також навпаки.

На сьогоднішній день відпрацювання зазначених питань складає основу військових навчань військ Західного та Південного військового округів ЗС РФ. Так, у ході стратегічних командно-штабних навчань (СКШН) «Кавказ-2020» восени 2020 року відпрацьовувався сценарій одночасного проведення наступальної операції на Південно-Західному стратегічному напрямку та оборонної операції на Північно-Західному стратегічному напрямку. Одночасно вирішувались завдання створення наземного коридору з території Росії до Криму вздовж північного узбережжя Чорного моря.

В ході СКШН «Захід-2021» у вересні 2021 року опрацьовувався сценарій проведення наступальної операції на Північно-Західному (Балтійському) стратегічному напрямку, а також оборонної (стримуючої) операції на Південно-Західному (Чорноморському) стратегічному напрямку.

Відверто показовою стала відмінність офіційних версій сценаріїв СКШН «Захід-2021» та «Захід-2017». Так, у 2017 році було задекларовано лише «проведення антитерористичної операції проти терористичних угруповань, що вдерлися на територію Білорусі за підтримки сусідніх з нею країн». А у 2021 році задум СКШН «Захід-2021» передбачав відпрацювання питань проведення стратегічної наступальної операції із проривом російських військ до Калінінградської області РФ з подальшою окупацією країн Балтії та частини території Польщі.  Це свідчить, що Росія обирає більш жорстку конфронтаційну політику у стосунках з Заходом та відкрито демонструє готовність до застосування збройної сили задля досягнення своїх зовнішньополітичних цілей.

Втім, насправді навчання «Захід-2021» та «Захід-2017» були практично ідентичними і передбачали відпрацювання питань різних варіантів збройних конфліктів (війн) між Росією та США/НАТО.

Виходячи з аналізу навчань типу «Захід», основу ударного угруповання російських військ на Північно-Західному (Балтійському) стратегічному напрямку складатимуть 1-а танкова армія та 20-а загальновійськова армія (після їх передислокації та зосередження у Північно-Західному регіоні Росії), 76-а десантно-штурмова (м. Псков), 98-а (м. Іваново) та 106-а (м. Тула) повітряно-десантні дивізії, 45-а окрема бригада спеціального призначення (н.п. Кубінка, м. Москва), з’єднання 6-ї армії ВПС та ППО Повітряно-космічних сил (штаб м. Санкт-Петербург; оперативно підпорядковується Західному ВО), сили Балтійського флоту, а також з’єднання та частини з інших військових округів ЗС РФ, у т. ч. до однієї танкової дивізії, до чотирьох–п’яти мотострілецьких бригад, трьох–чотирьох артилерійських та ракетних бригад, двох–трьох винищувальних та двох–трьох бомбардувальних полків. Крім того, будуть залучені сили дальньої (стратегічної) авіації ПКС РФ.

Ударне угруповання російських військ на Північно-Західному (Балтійському) стратегічному напрямку

Задум стратегічної наступальної операції збройних сил Росії на Північно-Західному напрямку може включати нанесення декількох ударів, у т. ч.:

• силами 1-ї танкової армії ЗВО ЗС РФ вздовж автошляху Мінськ — Калінінград у напрямку Калінінградської області РФ через т. зв. Сувалкський коридор (проходить вздовж кордону між Польщею та Литвою) з території Білорусі.

Після встановлення контролю над Сувалкським коридором основні сили 1-ї танкової армії можуть бути розгорнуті фронтом на південний захід для відбиття можливого контрудару військ НАТО з території Польщі;

• силами 20-ї загальновійськової армії ЗВО вздовж автошляхів Мінськ — Вільнюс, Псков — Рига, Санкт-Петербург — Таллін з метою захоплення життєво важливих об’єктів країн Балтії (портів, аеродромів, стратегічних промислових підприємств тощо).

При цьому передбачатиметься висадка повітряних десантів на основних напрямках ударів, а також — морських десантів силами морської піхоти Балтійського і Північного флотів на узбережжі країн Балтії і Польщі.

Дії згаданих об’єднань будуть підтримуватися силами другого ешелону у складі військ Центрального та Східного військових округів ЗС РФ.

За їх бойовими порядками будуть діяти до трьох дивізій/бригад «Росгвардії» (по одній на кожну із країн Балтії), призначених для «зачисток» захоплених територій, за підтримки загонів колабораціоністів із числа російського та російськомовного населення.

Ймовірний задум військової операції Росії проти країн Балтії та Польщі

У подальшому можливе проведення рейдових операцій (дій) силами танкових та механізованих формувань в тилові райони Польщі, а також на територіях ряду північноєвропейських та центральноєвропейських країн НАТО з метою знищення (або захоплення) важливих військових об’єктів (або об’єктів критичної інфраструктури) та порушення функціонування роботи об’єктів тилу і комунікацій.

Рейдові операції будуть супроводжуватись і підтримуватись диверсійно-підривними акціями підрозділів повітряно-десантних військ, розвідувальних частин та сил спеціального призначення.

Організація і проведення рейдових операцій (дій) в тилу країн-членів НАТО відбуватимуться відповідно до положень та вимог концепції «глибинних операцій», а точніше — концепції застосування «оперативних маневрених груп» («ОМГ») фронтів (армій), розробленої у Збройних силах СРСР ще у 1980-х роках в основному на досвіді операцій Другої світової війни та нових можливостей бронетанкових військ.

Водночас Збройними силами Білорусі (п’ять–шість мотострілецьких бригад та повітряно-десантна бригада) буде забезпечуватись оборона на Західному напрямку від можливих контрнаступальних дій ОЗС НАТО з території Польщі.

Блокування можливих контрнаступальних дії ОЗС НАТО проти Росії у Балтійському та Арктичному регіонах

При цьому частиною сил 6-ї загальновійськової армії (штаб м. Санкт-Петербург) Західного ВО та берегових військ Північного флоту РФ (загалом до 3–4 мотострілецьких бригад і бригади морської піхоти) будуть блокуватись можливі контрнаступальні дії ОЗС НАТО проти Росії у Балтійському та Арктичному регіонах, в т. ч. в Ленінградській області, а також на Кольському півострові та у районах Мурманська та Архангельська.

Блокування Балтійських проток та маршрутів перекиду резервів зі США через Північну Атлантику

Крім того, сили Балтійського та Північного флотів ЗС РФ будуть вирішувати завдання блокування Балтійських проток та маршрутів перекиду резервів зі США через Північну Атлантику. В свою чергу, літаки дальньої (стратегічної) авіації ПКС РФ залучатимуться до нанесення ракетних ударів у неядерному оснащенні по важливих об’єктах на території країн Балтії, в зоні Балтійських проток та в тиловій зоні НАТО (в т. ч. із Північного напрямку).

Разом з тим, не виключається можливість застосування Росією також і тактичної та стратегічної ядерної зброї. Зазначені питання відпрацьовуються в ході СКШН типу «Захід» та «Кавказ», а також окремих навчань стратегічних ядерних сил Росії.

Таким чином, з огляду на стратегічно важливе значення Балтійського регіону для Російської Федерації, Москва ніколи не залишить спроб відновити над ним свій контроль. При цьому керівництво в Кремлі не виключає можливості військового шляху досягнення своїх цілей стосовно Балтійського регіону. Це підтверджується проведенням Росією активних гібридних операцій проти країн регіону. З огляду на це, а також непередбачуваність зовнішньої політики РФ, загроза російської агресії проти країн регіону залишається доволі високою.