Австрійський правий поворот

Щодо підсумків парламентських виборів в Австрії

 

Neue Zürcher Zeitung, Швейцарія

Розташована у центрі Європи нейтральна і загалом дружня до України Австрія дбайливо зберігає свою державну окремішність від всіх сучасних безпекових викликів і дотримується принципів невтручання у військові конфлікти. Однак довгий період радянської окупації, що тривав від 1945 до 1955 року після завершення Другої світової війни аж до проголошення незалежності Республіки Австрія, мав неминучі наслідки для австрійського суспільства та керівного політикуму. Засилля московських наративів у всіх ключових сферах життя Австрії та насаджена Москвою безсумнівна залежність австрійців від всього, що вимагала та диктувала новітня радянсько-російська імперія, має зараз відтворення, серед іншого, у диспропорційній економічній залежності Австрії від споживання російських енергоносіїв.

Ретельно виплекане покоління промосковські налаштованих австрійських політиків і бізнесменів, забезпечене російськими грошима, сьогодні стає учасниками чергових спецоперацій Кремля, спрямованих на фрагментацію загалом європейського простору, спотворення принципів нейтралітету Австрії, Швейцарії та інших країн з таким статусом. Меркантилізм політичних еліт Австрії та прагматизм пересічного австрійця, орієнтованого на отримання зрозумілих матеріальних благ і перспектив замість невизначеного демократичного майбутнього спільно з іншими державами ЄС, призвели до того, що Австрія опинилася перед проблемою домінування стимульованих Кремлем праворадикальних, а іноді й відверто ультранаціоналістичних, ідей та трендів.

За підтримки путінської Росії поступово зміцнюється соціальна база правих популістів, яких Москва множить на всьому європейському просторі. Сьогодні колишнього радикального лідера «Австрійської партії свободи» Йорга Хайдера, який загинув в автомобільній катастрофі у 2008 році, змінило нове покоління австрійських відвертих правих. Результати парламентських виборів у Австрії свідчать, що справа Хайдера не загинула разом із ним.

Результати парламентських виборів в Австрії вже призвели до стурбованості у керівних колах Європейського Союзу. До пропутінських урядів в Угорщині, Словаччині та Чехії, гострих політичних дебатів у Польщі та Сербії долучається Австрія. Очевидно, що від прозахідно налаштованих сил в Євросоюзі та від української дипломатії це вимагатиме додаткових зусиль, аби втримати ситуацію під контролем та зберегти єдність Європи.

Провідні європейські ЗМІ негайно відреагували на підсумки виборів та гучну перемогу правопопулістських сил в Австрії. Впливова швейцарська Neue Zürcher Zeitung надрукувала з цього приводу розлогу статтю власної кореспондентки Мерет Бауманн (Meret Baumann). У газеті зазначається, що в Австрії відбувся значний правий зсув політичного ландшафту. Правопопулістська «Австрійська партія свободи» (Freiheitliche Partei Österreichs, FPÖ) вперше посіла перше місце на виборах до Національної ради — нижньої палати австрійського парламенту. Таким чином її лідер Герберт Кікль отримав право офіційно претендувати на посаду федерального канцлера Австрії. Проте, його шанси на отримання найвищої посади в державній ієрархії країни поки що мізерні, зазначає авторка статті.

Лідер FPÖ Герберт Кікль виглядав упевненим у перемозі, коли прибув на виборчу дільницю у другій половині дня в неділю.
Джерело: Heinz-Peter Bader / AP

Згідно з прогнозами австрійської компанії суспільного телерадіомовлення ORF, «Австрійська партія свободи», правопопулістська і націонал-консервативна політична партія Австрії з відкрито проросійськими та пропутінськими поглядами, стала очевидним переможцем парламентських виборів в Австрії. Праві популісти отримали 29 відсотків голосів виборців і на 13 відсотків перевищили свій попередній найкращий результат, якого вони досягли в 1999 році під керівництвом праворадикального лідера Йорга Хайдера. Ще більш важливим є те, що «вільні», як називають «Австрійську партію свободи», взагалі опинилися на вершині перегонів. На національному рівні їм вдалося вперше досягти цього на виборах до Європарламенту у червні 2024 року.

Це поворотний момент для Австрії також тому, що він дозволяє лідеру FPÖ Герберту Кіклю на законних підставах претендувати на посаду канцлера. Результат відповідає очікуванням: «Австрійська партія свободи» лідирувала в усіх опитуваннях від початку 2023 року. Тим не менш, найближчими тижнями це призведе до інтенсивних дебатів у країні.

Федеральний президент Австрії Александер Ван дер Беллен, який доручає формувати новий уряд, а потім призначає федерального канцлера, під час свого переобрання на посаду президента два роки тому кілька разів висловлював скептицизм щодо перспектив партії FPÖ та її лідера Кікля. Однак ввечері 29 вересня ц. р. він заявив, що виборці сказали своє слово. За традицією лідер найсильнішої партії отримує від президента доручення сформувати уряд більшості.

«Австрійська народна партія» програла, але все ще має шанси

Зрозуміло, що нинішня урядова коаліція не зможе продовжити своє існування та має бути змінена. Таким є рішення виборців. «Австрійська народна партія» (Österreichische Volkspartei, ÖVP) діючого канцлера і «Зелені» (Die Grünen) разом отримали лише третину голосів. Для консервативної ÖVP, яка отримала на 11 відсотків голосів менше, це найбільша втрата на виборах до Національної ради Австрії в історії. П’ять років тому внаслідок корупційного скандалу канцлер Себастьян Курц забезпечив партії тріумф після дострокових виборів через справу на Ібіці. За правління канцлера Карла Нехаммера його партія ÖVP тепер повертається до показників ери Курца з 26 відсотками голосів.

Переконлива перемога FPÖ на виборах до Національної ради Австрії.
Джерело: NZZ / bam. ORF / Foresight; NZZ / bam.

 

Принаймні партія ÖVP займає друге місце з явною перевагою над соціал-демократами. Отже, має найкращі шанси залишитися у складі нового коаліційного уряду. Це єдина партія, яка не виключає коаліції з FPÖ, з якою зараз вона разом керує у трьох федеральних землях Австрії. Це означає, що для неї відкриті всі варіанти і можливості, тоді як лівоцентристська більшість математично неможлива.

Соціал-демократи під керівництвом Андреаса Баблера зазнали поразки. Соціал-демократична партія Австрії (Sozialdemokratische Partei Österreichs, SPÖ) програла навіть у порівнянні зі своїм історично найгіршим результатом 2019 року і отримала трохи менше як 21 відсоток. Партія SPÖ, яка з 1970 року завжди була лідером (за винятком останніх семи років), вперше опинилася лише на третьому місці. Це було очікувано через невдоволення діями правлячого уряду. Причини провалу також значною мірою пов’язані з проблемними питаннями соціальної політики, зокрема такими як зростання інфляції.

Після завершення каденції канцлера Вернера Файманна (2008–2016) партія SPÖ страждає від внутрішніх суперечок, які знову стали очевидними під час цьогорічної виборчої кампанії. Баблер був головою партії SPÖ лише рік і запропонував лівий курс класової боротьби, який викликав внутрішньопартійні суперечки. Відповідна цільова група також мала альтернативу в особі комуністів. Після несподіваних успіхів на земельному рівні у федеральних землях Австрії Штирія та Зальцбург вони не потрапили до Національної ради Австрії, а SPÖ дуже не вистачило їхніх голосів.

«Пивна партія» (Die Bierpartei, BIER), яка колись починалася як сатиричний проєкт, також не змогла подолати бар’єр у 4 відсотки голосів. Засновник партії, лікар і рок-музикант Домінік Влазни, потрапив у заголовки новин завдяки ефективній боротьбі на федеральних президентських виборах 2022 року. Однак останніми тижнями стало зрозуміло, що він не хоче займати чіткої позиції з багатьох принципових питань і що йому бракує досвіду.

Наближається «австрійський світлофор»?

Навпаки, австрійські ліберали (NEOS   Das Neue Österreich und Liberales Forum) стали єдиною парламентською партією, окрім «Австрійської партії свободи», яка покращила свої показники та увійшла до Національної ради країни вчетверте поспіль. Під час виборчої кампанії ліберали позиціонували себе як реформаторську силу, яка була готова вперше через 11 років після свого заснування брати участь в уряді. Шанси на це зберігаються, оскільки на сьогодні є лише два реалістичні варіанти створення коаліції: нове злиття ÖVP і FPÖ або повернення колишньої великої коаліції ÖVP і SPÖ. Ймовірно, розширеної за рахунок третього партнера, що, незважаючи на невідповідні партійні кольори, часто називають «австрійським світлофором».

«Австрійська народна партія» відіграватиме вирішальну роль у найближчі тижні. З точки зору змісту, коаліція з партією-переможницею FPÖ була б для неї очевидною, оскільки їхні ідеї багато в чому збігаються, особливо коли йдеться про економічну, міграційну та соціальну політику. Проте існують відмінності у підходах до питань зовнішньої політики та політики безпеки. У питанні війни в Україні вони відіграватимуть набагато більшу роль, ніж у спільному уряді під проводом Себастьяна Курца у 2017–2019 роках.

Такі відмінності також є причиною, чому лідер ÖVP Нехаммер категорично виключав співпрацю з Кіклем протягом останніх кількох тижнів, як і у день виборів. Канцлер неодноразово називав лідера FPÖ ризиком для безпеки та теоретиком змови, з яким «неможливо створити державу». Однак, щоб зберегти всі варіанти для формування нового уряду відкритими, він обмежив свої застереження лише особою Кікля.

«Австрійська народна партія» можливо сподівається на сценарій 1999 року, коли після виборів проблемний лідер FPÖ Йорг Хайдер переїхав до федеральної землі Каринтія, щоб дати можливість своїй партії брати участь в уряді. Однак цей крок виявився фатальним для «Австрійської партії свободи» і призвів до її розколу. У партійних колах вважають, що слід бути обережними, щоб більше не повторити такої помилки.

FPÖ може майже подвоїти кількість місць в парламенті.
Джерело: NZZ / bam. ORF / Foresight; NZZ / bam.

Таким чином союз проти FPÖ більш імовірний, незважаючи на великі ідеологічні розбіжності, особливо тому, що ÖVP відстоюватиме кандидатуру свого канцлера. Лунають важливі голоси, особливо з федеральних земель, які хочуть відродити традиційну велику коаліцію між консерваторами та соціал-демократами. SPÖ може повернутися до влади після семи років опозиції і, враховуючи поганий результат, може пожертвувати Баблером, якого в ÖVP засуджують як марксиста.

Лише нова редакція чорно-синіх і трипартійний альянс можуть забезпечити стабільну більшість.
Джерело: NZZ / jum.

Ймовірно альянс доведеться розширити та включити третю сторону, щоб мати надійну більшість. Ліберальна партія NEOS має більше шансів, ніж «Зелені», тому що останні серйозно втратили на виборах та своєю грою зробили себе непопулярними для ÖVP. Питання в тому, чи вдасться такій коаліції домовитися про реальні реформи, чи завданням об’єднуючого елементу буде просто утримати FPÖ від влади. Це останніми тижнями відновило дебати про створення «світлофорної коаліції» Австрії як недемократичної партійної гри провідних партій.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації