Лише у 2021 році Москва виділила на діяльність групи агентів у Молдові близько 500 тис. доларів. Їхньою метою було «впливати на суспільно-політичні процеси», «зберігати її залежність від Російської Федерації» та проводити дезінформаційну політику, спрямовану на формування громадської думки, пише Каміль Калус з Центру східних досліджень (OSW).
Відомо, що загальні видатки РФ на пропаганду, спрямовану проти тих, хто намагається протистояти її інформаційній політиці, не такі вже й маленькі порівняно з тими, що вона витрачає безпосередньо на військові операції. Ясна річ, це стосується не лише Молдови чи України. І що під російську інформаційно-пропагандистську «косу» щоденно потрапляють чималі верстви як російського населення, так і населення інших країн чи навіть континентів. У західних ЗМІ нещодавно оприлюднювалися показники, які не варто вважати тимчасовими чи пересічними, оскільки ілюструється інформаційне протистояння, а також вказується на його учасників. Мається на увазі один серед багатьох дописів «Молдова посилює боротьбу з російським впливом» польського дослідника Каміля Калуса з Центру східних досліджень (OSW). Якщо у кількох словах, то достатньо наведеного серед кількох одного факту: «…Лише у 2021 році Москва виділила на діяльність групи агентів близько 500 тис. доларів. Їхньою метою було «впливати на суспільно-політичні процеси в Молдові», «зберігати її залежність від Російської Федерації» та проводити дезінформаційну роботу, спрямовану на формування громадської думки». І серед багатьох — щодо негативного сприйняття українських біженців у Молдові, зокрема, розповсюджувати вигаданий контент, що очорнює їх у соціальних мережах.
Але необхідно, за порадою автора допису, звернути також увагу на найсвіжіші факти. Наприклад, що очільник Служби інформації та безпеки Республіки Молдова (SIS) Александру Мустяце два тижні тому оголосив, що справу агентів Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії, які діяли в Молдові в 2020–2022 роках, передано до суду. Звинувачення висувається чотирьом особам — двом громадянам РФ і двом молдаванам (їхні імена не розголошуються). Про конкретних шпигунів-громадян Росії можна прочитати у молдовських ЗМІ. Це — віце-голова Російсько-молдовської асоціації підприємців Вадим Юрченко та політичний радник проросійської «Партії соціалістів Республіки Молдова» (PSRM) під час виборчих кампаній Юрій Гуділін (який підпав під санкції Мінфіну США наприкінці 2022 року). Підсудні (одного з молдаван затримали, інший розшукується, а доля росіян невідома) також займалися збором компромату на політиків правлячої у Молдові партії.
Справа така є протягом останніх кількох місяців одним із заходів, спрямованих на послаблення російського впливу в Молдові. У грудні 2022 року спецслужби також затримали двох підозрюваних за звинуваченням у державній зраді та агентурній діяльності, у лютому 2023 року — ще трьох (усі п’ятеро — громадяни Молдови). Хоча SIS тоді не розкривала, з якою країною співпрацювали звинувачені у шпигунстві, та було зрозуміло, що це — Росія. Незважаючи на запобігання, у молдовський адміністративний апарат і, загалом, молдовський політичний клас (включно насамперед з опозицією) проникають російські агенти. Від молдовських служб це вимагає посилення ефективності своєї діяльності, в тому числі збільшення їх фінансування для забезпечення операційної спроможності та мотивації персоналу.
Брифінг директора SIS щодо знищення агентурної мережі, причетної до державної зради та шпигунства.
Джерело: Служба інформації та безпеки Республіки Молдова
Вищезгадане рішення передати у липні 2023 року справу до суду можна вважати як свідому позицію молдовської влади, включно як з зовнішніми, так внутрішніми потребами. А прес-конференція Александру Мустяце насамперед нагадала західним партнерам Молдови про загрозу цій країні з боку Росії безпосередньо перед вільнюським самітом НАТО, на який дістав запрошення глава МЗС Молдови Ніку Попеску.
Зміст цього саміту вже відомий, як відомі і важливі прийняті у Вільнюсі безпекові рішення та заходи. Щодо представників Молдови, то вони вкотре порушували тему постачання необхідного обладнання, навчання та розвідувальної підтримки, завдяки яким можна підвищити спроможність протистояти російській загрозі (в тому числі гібридній). Автор вважає, що, з одного боку, у внутрішньополітичному вимірі це рішення демонструє ефективність влади, а з іншого — є зручним для прозахідної влади Молдови в контексті суперництва з опозицією. Це завдає безпосередніх ударів по такій структурі, як «Партія соціалістів Республіки Молдова» (Partidul Socialiștilor din Republica Moldova, PSRM), та по її лідеру, колишньому президенту Ігорю Додону. Навіть тому, нагадує автор, що вищезгаданий Вадим Юрченко є його близьким соратником і заступником у правлінні Російсько-молдовської асоціації підприємців. PSRM після засудження лідера партії ȘOR (лідера проросійської опозиції засуджено до 15 років ув’язнення) і заборони цієї партії (19 червня 2023 року) залишається в Молдові єдиною великою проросійською політичною партією.
На цьому можна було б поставити крапку і спостерігати за подальшим розвитком подій. Але не зайве звернути увагу саме на те, з чого розпочинався цей допис. Тобто, що Росія наполегливо намагається розвинути таку свою діяльність. Як саме? Відповідь на таке запитання у ще одній публікації, тепер вже румунської авторки — Джульєти Савічі. Вона також звертає увагу на активізацію політичних проросійських партій на політичному полі сусідки Румунії — Молдови. Йдеться, зокрема, про партію ȘOR («ШОР»), що стала одним з засновників політичного блоку Ș.O.R. і неприховано підтримує російську агресію в Україні. Основу блоку складають незначні політичні формування, серед яких дві, як зазначається, незрозумілі партії. Одна пропагує агресію Росії щодо України, друга навіть не оприлюднює своєї діяльності. Вони просто об’єдналися, щоб створити політичний блок Șansă, Obligații, Realizări — Ș.O.R. («Шанс. Обов’язки. Реалізація — ШОР») буквально через тиждень після оголошення неконституційності політичної партії ȘOR. Політичним координатором блоку є сам Ілан Шор, який був лідером партії ȘOR до розпаду політичної формації — екс-депутат, засуджений до 15 років позбавлення волі за шахрайство та відмивання грошей у справі про «банківське шахрайство», повідомляється на сторінках молдовських ЗМІ.
Ілан Шор оголошує про створення нового політичного блоку «Шанс. Обов’язки. Реалізація — ШОР».
Джерело: TRIBUNA.MD
Не будемо зараз заглиблюватися у сам процес утворення в Молдові таких партійних осередків — він мало чим відрізняється від створення політичних партій чи об’єднань за російський кошт. А поцікавимося, що вони визначають своєю метою. Особливо якщо це стосується російсько-української війни. А також тих, хто її підтримує.
Згідно з інформацією, опублікованою на веб-сайті Агенції державних послуг Республіки Молдова (ASP), одна така молдовська «шорівська» політична партія — Ai noștri («Наші»). Лідером партії є Міхаїл Ахремцев, член організації «ЗаРЯ — ЗА Русский Язык», колишній член «Партії соціалістів Республіки Молдова» (PSRM), за списками якої він балотувався на парламентських виборах у 2014 році під номером 73. Ахремцев зазначив, що на той час працював кореспондентом у ТОВ «Ексклюзів Медіа» (Exclusiv Media S.R.L.), директором якого є Людмила Фуркуліта, дружина молдовського депутата-соціаліста Корнеліу Фуркуліта. (Це той лідер, який у 2020 році звернувся з позовом щодо конфлікту інтересів та виходу з громадянства Республіки Молдова пані Майї Санду)… Через кілька місяців після реєстрації партія Ai noștri вступила у виборчі перегони на місцевих виборах 21 листопада 2021 року. Ця активна партійна «когорта» виправдовує війну, розпочату Російською Федерацією проти України. Її лідери запускають антиурядові наративи, ведуть антизахідну пропаганду, поширюючи неправду щодо європейських цінностей, а також щодо передбачуваного впливу Європейського Союзу на ухвалення рішень щодо зовнішньої політики Республіки Молдова. Так, Ахремцев поширює виступи Путіна, оприлюднює повідомлення, що розпалюють ненависть до всіх, хто критикує дії РФ, і тексти, що прославляють Росію.
Можна назбирати ще чимало інформації про діяльність у Молдові так зв. опозиції, але цікавим може бути такий факт, який оминути ну ніяк не можна, оскільки він безпосередньо стосується України і російсько-української війни на її території.
Факт я б назвав доволі пікантним.
Так, до вищезгаданих так зв. опозиційних партій і партійних осередків у Молдові відноситься така собі політична партія Forţa de Alternativă şi de Salvare a Moldovei («Альтернатива і Сила порятунку Молдови»), президентом якої є Александру Беск’єру. В інформаційному просторі про неї не оприлюднюється жодних інших подробиць. Ну хіба що вона приєднується до політичного блоку Ș.O.R., а також те, що її лідеру належить 100 % акцій товариства з обмеженою відповідальністю (S.R.L.) Zeus Tur і S.R.L. Memoriem FS (тобто, компанії, …яка надає «повні ритуальні послуги, виконує репатріацію померлих з Європи та Росії»). Треба так розуміти, що вона набуває статків з досить поважної діяльності: що більше буде до неї звернень з поховання померлих чи передчасно загиблих, то більше вона заробить. Навіть внаслідок воєнних дій, таких як російсько-українська війна. Бо заклик очільника молдовської політичної партії Ai noștri М. Ахремцева до громадян Республіки Молдова записуватися до війська РФ, яка воює з Україною, можна сприйняти не інакше, як намагання отримати в тому числі зиск… з ритуальних послуг. Він навіть активно береться тлумачити співгромадянам, що «…наш дім це — Росія, яку потрібно захищати. Приєднуйтесь до збройних сил (російських — ред.). Зараз саме час вибрати, на чиєму ти боці». Про це також безпосередньо йдеться у відео, розміщеному 26 червня на сторінці Ахремцева у Facebook з субтитрами румунською мовою. На знімках і в описі кліпу пояснюється про «пільги» для молдаван, які укладуть контракт зі збройними силами РФ: «Ви ще й гроші отримаєте, крім громадянства». І ні слова про небезпеку загинути чи стати на все життя калікою.
З цього приводу лідер молдовської партії Ai noștri також іронізує: «Єдина умова — вам доведеться навчитися керувати російським танком, подружитися з ведмедем, навчитися грати на балалайці і отримати матрьошку».
Міхаїл Ахремцев у соцмережах закликає молдован підписувати контракти з російською армією, щоб легше отримати російське громадянство.
Джерело: Radio Europa Libera Moldova
Та щоб не склалося враження, що офіційний Кишинів заплющує очі на подібну діяльність так зв. опозиціонерів, зазначимо: у Республіці Молдова призов до російської армії заборонений. У вересні 2022 року президент Республіки Молдова Майя Санду пообіцяла «жорсткі санкції» для молдован, які перейдуть на бік агресора. Тоді ж зазначалося, що існує ризик мобілізації жителів східних районів, тобто Придністровського регіону. Заява Майї Санду пролунала невдовзі після того, як на лівому березі Дністра з’явилося кілька повідомлень про підписання контрактів зі збройними силами Російської Федерації. Тоді ж президентка пообіцяла, що будуть вжиті заходи для запобігання таким діям і що розглядається можливість позбавлення громадянства Республіки Молдова для осіб, які також мають громадянство Російської Федерації та будуть воювати на боці агресора.
Підготував Олег Махно
