«Цей місяць вирішить усе»

Wirtualna Polska, Польща

З наближенням чергового, у липні, саміту НАТО обговорення його наслідків набирає обертів. Зрозуміло, що аналітичні передбачення різняться, але висновки і рішення будуть однозначними. Ось лише чи задовольнятимуть вони Україну, яка знаходиться у стані війни з колишніми «братами»? Про це йдеться у одному з оглядів Міхала Врублевського, журналіста Wirtualna Polska на польському сайті wiadomosci.wp.

На початку автор зазначає, що порядок денний цього саміту НАТО ще не відомий. Причина? Експерти прогнозують, що в липні в Україні може бути зовсім інша позиція, що відрізнятиметься від сьогоднішньої. Все завдяки триваючому наступу: що більше своїх територій вона відвойовує, то кращою буде така позиція. Бо кожен успіх на фронті — це ближча перспектива бути разом з Альянсом. І автор посилається на професора Білостоцького університету Доніеля Бочковського, що з інституту соціології. Той стверджує, що цей місяць вирішить все. Зокрема, це можуть бути переломні дні як для Польщі, НАТО так і для України. Не даремно польський президент Анджей Дуда нещодавно обговорював цю тему з президентом України Володимиром Зеленським. Зокрема, йшлося і про організацію Бухарестського саміту дев’ятки у Братиславі, про підготовку до липневого саміту. Про це польський президент також спілкувався з канцлером Німеччини та президентом Франції в рамках нещодавньої зустрічі у форматі Веймарського трикутника. Бо хоча на саміті планується обговорення питання безпеки всього Альянсу, але тема номер один очевидна: Росія та її прагнення в Україні.

Новий договір Україна-НАТО

Автор також подає погляди деяких інших співрозмовників, які змальовують конкретну перспективу для свого регіону. З точки зору Польщі, важливою буде адаптація НАТО після ухвалення нової стратегії на Мадридському саміті та нового підходу до оборони та стримування. Після Мадридського саміту триває робота над новими оборонними планами Альянсу, і ці плани незабаром мають бути ухвалені. Це буде одне з найважливіших рішень липневого саміту, оскільки воно пов’язане зі зміною всієї структури сил НАТО і має бути адаптоване до цього, наводить автор думки доктора Войцеха Лоренца, координатора програми міжнародної безпеки в Польщі. «Як він пояснює, на основі цієї нової структури «спеціальні війська з конкретних країн мають бути адаптовані для дій у конкретних регіонах світу та країнах, які піддаються найбільшому ризику нападу». І це може означати, вказує автор, певну перестановку, тобто, переміщення зброї та людей. Той же доктор В. Лоренц стверджує, що це також пов’язано з подальшими змінами в командній структурі. «Швидше за все, буде ухвалене рішення про створення нового сухопутного командування НАТО, можливо, в Німеччині. В основному з матеріально-технічних міркувань, поблизу американських військ», — уточнює він.

За його ж словами, з точки зору Польщі та України, саміт НАТО має «надзвичайно важливий вимір», оскільки «деякі країни шукають спосіб запропонувати Україні надійні гарантії безпеки».

— Політично важко повторити лише заяву 2008 року на саміті НАТО в Бухаресті про те, що Україна буде членом Альянсу. Ця декларація не супроводжувалася жодними практичними діями, які б показали Україні осяжне майбутнє. Та це має змінитися, і деякі країни — зокрема Польща — останнім часом тиснуть на це питання, — пояснює експерт PISM.

Польський голос — важливіший

Проте Войцех Лоренц у своєму інтерв’ю наголошує, що в найближчій перспективі необхідно було б підняти статус відносин України з Північноатлантичним альянсом до рівня Ради Україна-НАТО .

— Це було б символічно і політично важливо, тому що досі лише Росія мала такий привілейований статус. Створення Ради Україна-НАТО було б сигналом того, що Україна отримує привілейований статус. Це дасть їй легший доступ до консультацій, які досі часто блокувалися Угорщиною.

Однак експерт також зазначає, що для підвищення статусу України необхідні не лише лідерство та тиск з боку США, але й консенсус у Європі. Тому переговори на зразок тих, які в рамках Веймарського трикутника проводить президент Дуда, є дуже важливими.

Політичне значення Польщі зростає. Ефект?

У матеріалі також автор вказує, що країни, які часто ігнорували польські інтереси, тепер мають уважніше прислухатися до польських аргументів і брати їх до уваги. Ось чому такі формати, як Веймарський трикутник, потрібні, серед іншого, і слід чинити тиск та просувати справи, які хвилюють не лише Польщу, а й Україну.

Міхал Врублевський наводить думку вищезгаданого професора Бочковського, який переконує, що «Вільнюс ще не буде тим моментом, коли розпочнеться повний процес вступу України до НАТО».

— Можливо, буде створена дорожня карта щодо вступу України до Альянсу. Рішення стосовно конкретних домовленостей, ймовірно, будуть ухвалюватися в дещо віддаленій перспективі. Однак ключовим буде те, наскільки буде вдалим наступ Україна, який триває. За кілька тижнів ми будемо знати набагато більше, в тому числі і про озброєння для армії, яке постачає Захід. Цей місяць все вирішить, — пояснює професор.

Ключове Балтійське море

У матеріалі згадується доктор Єжи Марек Новаковський, колишній посол Польщі, заступник держсекретаря та науковець. Він вважає, що ключовим питанням з точки зору Польщі буде «схвалення нових планів НАТО на випадок надзвичайних ситуацій». Як він пояснює, «вони суттєво змінять позицію Польщі»:

— Ці плани мають дозволити Польщі ефективно захищати не лише східну частину нашої країни, а й країни Балтії. Це дуже важливе питання.

Колишній посол також нагадує про ще одне важливе питання, яке НАТО має розглядатися на саміті, і яке є особливо важливим — це співпраця держав Альянсу в Балтійському морі. Важливим тут буде питання вступу Швеції до НАТО. За його словами, також необхідно символічно підтримувати і демонструвати єдність з Україною:

– Українцям потрібен імпульс для продовження боротьби з російським агресором, щоб у них була не лише надія, а й впевненість, що вони можуть покладатися на своїх союзників. Тому майбутнє України в НАТО має бути пріоритетом.

Новаторська «німецька» пропозиція? Україна може на це не погодитися

Дипломат Єжи Марек Новаковський також переконаний, що всі країни, включно з Польщею, повинні почати серйозну розмову про «повоєнний порядок».

— Йдеться про постійне гарантування безпеки України. Проти України у Вільнюсі може бути зроблена так звана німецька пропозиція, згідно з якою Україна вступить до НАТО, але в тих кордонах, які вона фактично контролює. Тому НАТО може гарантувати безпеку тієї частини України, яка залишиться в його руках, вважає Єжи Марек Новаковський.

Він також зазначає, що це можна сприйняти як «санкціонування російського поділу». І «зв’язування рук Україні», адже такий сценарій означав би, що Україна буде змушена повністю відмовитися від боротьби за окуповані Росією території. «Тим не менш, можна очікувати розмову про перспективу вступу України в НАТО. І в цьому контексті будуть враховані різні концепції різних країн, більш-менш сприятливі для України, — каже дипломат.

А на чому повинна зосередитися Польща? Дипломат дає наступну відповідь: «Звісно, ми маємо право, по-перше, вимагати, щоб НАТО захищало кожну п’ядь атакованої країни. Це критично важливо для прифронтової держави, хоча нам не потрібні додаткові гарантії безпеки. По-друге, ми маємо більше залучатися до співпраці зі скандинавськими країнами, зокрема у сфері співпраці в Балтійському морі, яка є надважливою».

А також переконує, що необхідно ще активніше прагнути якнайшвидшого вступу України до Євросоюзу, адже це принесе величезну користь і Польщі. — Це відкриє для нашої країни перспективу стратегічної глибини. І добре, що президент порушує це питання в рамках Веймарського трикутника.

Водночас Новаковський вважає, що «Україна розвинула дуже хороші лінії контакту із Заходом, тому є ілюзією, що Польща є її речником на міжнародній арені».

— Крім того, ми маємо слабкі позиції в ЄС і НАТО, тим більше Україна не зацікавлена повністю базувати свої дії та цілі на нас. Тому не дивно, що президент Зеленський дзвонить спочатку в Париж чи Берлін, щоб чогось досягти, — зауважує експерт.

Підготував Олег Махно