Зважаючи на російсько-українську війну, чехи почали активно озброювати свою армію

Deník.cz, Чехія

Прислів’я «Прагнеш миру — готуйся до війни» сьогодні чудово усвідомлюють на Заході. А усвідомлюючи, намагаються зробити все необхідне, щоб досягти бажаної безпеки. Так, як це можна побачити на прикладі Польщі чи Чехії, де по-справжньому взялися за зміцнення своїх збройних сил, зважаючи на російсько-українську війну. Йдеться, зокрема, про готовність до бойових дій в разі поширення цієї війни на їх території і про сили, які повинні бути використанні у жорсткому протистоянні з ворогом. Як з’ясовується, у попередні роки обороноздатність цих країн, якщо можна так казати, зменшилася, оскільки не було потреб її випробовувати, окрім як на планових навчаннях, за якими ніколи не вдасться передбачити реальність. І ось тепер настав саме той час, коли треба взятися за таку тему впритул і визначати можливі недоліки для оперативного усунення.

На початку поточного року у відкритих чеських ЗМІ з’явилася інформація, що у Чехії до кінця десятиліття планують збільшити кількість професійних військовослужбовців. Зокрема, вже у 2023 році планувався набір 1 700 таких військовиків, а згодом їх чисельність мала становити 30 тисяч. Дехто з аналітиків вважав, що ці плани нереальні. Але, як йдеться у одному з матеріалів на сайті Denik.cz, ситуація змінилася після 24 лютого 2022 року, коли Росія вторглася в Україну. Відтоді зріс інтерес чехів до військової служби. За словами військової прес-секретарки Властіміли Ципрісової, у військо намагаються набирати особовий склад для зміцнення всіх частин і об’єктів. Це підтверджують дані на окремих веб-сайтах. Наприклад, 43-му парашутно-десантному полку бракує поповнення, в тому числі навіть кухарів, а також кулеметників, стрільців, радіозв’язківців та водіїв. Адже в армії, повторюють аналітики, відчутний їх дефіцит. «Найбільше в армії затребувані водії всіх груп, електротехніки та ІТ-спеціалісти», — уточнює речниця. Можна казати, що це той випадок, коли не бракує, наприклад, вантажівок, але немає кому ними керувати.

«Люди, які зважуються піти на військову службу, зазвичай мріють про привабливі посади, наприклад, танкіста, навідника тощо», — пояснює такий «перекос» один з чеських аналітиків. А щодо інших посад…

Стосовно питання безпосереднього набору нового особового складу, то найактивніше це спостерігається у підрозділах спецназу, які безпосередньо підпорядковуються начальнику Генерального штабу. «У даному випадку, однак, це елітні підрозділи, тому на більшість посад можуть претендувати тільки особи, у яких у активі не менше двох років військової служби. Однак після проходження важких психологічних і фізичних випробувань двері до спецназу можуть бути відкриті і для військовослужбовців активного резерву. Саме на них армія хоче більше покладатися у перспективі», — констатують аналітики. Щодо загальних цифр, то їх поки немає, але на кінець 2021 року у війську було понад три з половиною тисячі активних резервістів. До слова, за останні десять років їхня кількість зросла більш ніж утричі. При цьому концепція будівництва активного резерву передбачає наявність десяти тисяч осіб резервістів до 2030 року. Та залежно від обставин і розвитку подій все може змінюватися.

А під обставинами мається на увазі саме російсько-українська війна. Вона змінила все, переконаний чеський аналітик Їржі Воячек: «Наразі до резерву записується багато молоді… До того часу (до війни — ред.) такого інтересу не було. Але цілі армії мені здаються занадто амбітними, і я не переконаний, що вони досягнуть успіху. І такий інтерес зараз почав повільно згасати».

У 2023 році серед набраних до війська 1 700 новобранців 500 осіб будуть із числа курсантів Університету оборони Брно та студентів факультету фізичного виховання та спорту Карлового університету. Загалом, як зазначалося вище, у 2030 році очікується прибуття на службу 30 тисяч професійних солдатів і 10 тисяч солдатів активного резерву.

Чеська армія має бути добре озброєна. А для цього необхідні сотні мільярдів

Зважаючи на російсько-українську війну, чехи почали активно озброювати свою армію. Водночас її керівництво оголосило, що через війну в Україні намагатиметься пришвидшити заплановану армією концепцію будівництва до 2030 року. Це коштуватиме сотні мільярдів крон.

Постачання зброї вже розпочалося. Ще минулого року, наприклад, міністерство оборони уклало контракт на поставку ізраїльського зенітно-ракетного комплексу малої дальності на 13,7 мільярда крон. Комплекс призначений для захисту міст, атомних електростанцій, аеропортів, промислових центрів та інших важливих об’єктів. Два місяці тому до Чехії вже надійшов перший із восьми комплектів ізраїльських 3D-радарів протиповітряної оборони, які будуть контролювати повітряний простір на малих висотах. «3D-радари MADR замінять застарілу радянську радіолокаційну технологію та звільнять нас від залежності від Російської Федерації», — пояснив Любор Куделка, заступник міністра оборони з управління озброєннями та закупівлею. На такі комплекти виділятиметься три з половиною мільярди крон.

Також підписані контракти на придбання гелікоптерів AH-1Z Viper і UH-1Y Venom у американської компанії Bell. Спочатку в міноборони планували придбати дванадцять таких машин, а згодом хотіли б подвоїти кількість, оскільки бойові дії на російсько-українському фронті вносять свої «корективи». Чеські військові льотчики можуть отримати перші такі машини у наступному році.

Армія також отримає 52 французькі 155-мм гармати CAESAR приблизно за вісім з половиною мільярдів крон і зенітно-ракетний комплекс RBS-70NG зі Швеції, який чеські солдати вперше випробували рік тому у військовому окрузі Градиште.

— Інші стратегічні проєкти у стадії обговорення, — пояснює Магдалена Дворжакова, речниця Генерального штабу чеської армії. — Передусім це бойові машини піхоти, танки, легкі штурмові машини. Вони мають прибути на заміну застарілих Land Rover Kajman.

Зважаючи на набутий досвід з конфлікту в Нагірному Карабасі, а тепер і війни в Україні, чехи також роблять акцент на безпілотниках. У них є бажання придбати великі багатоцільові безпілотні літальні апарати, які були б орієнтовані в першу чергу на розвідку, але могли б також нести протиназемну зброю. Орієнтовно для цього виділено півтора мільярда крон, а перші машини військові мають отримати вже у цьому році. Вони зосереджуватимуться на колишній вертолітній базі в Пржеров-Бохорж. При цьому міноборони Чехії пропонує вітчизняним компаніям виготовляти дещо з такого обладнання. «Наприклад, колісні БМП і пістолети. Подальше залучення буде залежати від постачальника, який у рамках стратегічного проєкту буде зобов’язаний залучити вітчизняну промисловість до виробництва», — пояснює Дворжакова.

Боєприпаси з Чехії. А «Грипени»?

Голова Асоціації промисловості оборони та безпеки Чехії Їржі Гінек стверджує, що чеські компанії здатні покрити 80 відсотків потреб армії. «Боєприпаси є ключовими. Ті, які найчастіше використовуються, вітчизняного виробництва», — повідомив він.

І ще одне збройне питання. У Чехії у 2027 році закінчується контракт на шведські винищувачі Gripen, і поки що не зрозуміло, чи будуть вони надалі охороняти чеське небо, чи їх замінять іншою технікою. «Ми визначилися. Ми дали нашу військову рекомендацію міністру (міністерці оборони Яні Черноховій — ред.)», — сказала Дворжакова. Але що то має бути за літальна машина, яку хотіли б військові, не розголошується.

Міністерство оборони поки що не конкретизує свої потреби, хоча Чернохова порушувала це питання під час свого візиту до Сполучених Штатів. «Матеріали, які стосуються майбутнього тактичної авіації, знаходяться в режимі обмеженого доступу, наразі не можна повідомляти про деталі. Вона спочатку хоче ознайомити своїх колег з уряду з запитами армії Чеської Республіки», — пояснив ще один представник міноборони Марек Вала.

Втім, уже зараз зрозуміло, констатують чеські ЗМІ, що плановане озброєння чеської армії буде недешевим.

І ще одна «деталь»

Ця «деталь» стосується чеських громадянок. Вони також не проти служити у своєму війську, особливо за отриманими раніше спеціальностями. Але не проти освоювати і нові, армійські. Так, за словами радника начальника Генштабу Ленки Шмердової, жіноча частка всього військового відомства становить 13,8 відсотка, що дозволяє чеській армії посідати десяте місце за цим показником серед армій Північноатлантичного альянсу. «У нас немає квот. Якщо жінки відповідають критеріям запропонованих посад, вони мають можливість бути у війську. Жінки звертаються постійно, і їх кількість зростає», — повідомила Шмердова. Зрештою, вона сама стала першою чеською жінкою-генералом.

Навіть бойові частини не закриті для жінок. Деякий час тому дві жінки склали іспити вже згаданого 43-го парашутно-десантного полку. «Поки що вони навчаються, але впевнена, що коли вони закінчать навчання, то підуть у десантники», — обіцяє генеральша.

Цікавий з цього приводу ще один невеликий приклад стосовно одного активного резервного підрозділу, який демонструє ефективні дії у своєму розвитку. На одному з брифінгів капітанша Яна Самцова, офіцер преси та інформації 25-го зенітно-ракетного полку, повідомила: «Наша частина також функціонує як проміжна ланка для вступу до професійної армії. Деяким резервістам 25-го зенітно-ракетного полку досить лише одного року навчання, щоб стати професійними військовими». Серед таких є і представники жіночої статі.

Дещо про 43-й парашутно-десантний полк, особовий склад якого носить червоні берети. Він активно оновлюється молодими військовослужбовцями. Процес відбору проходить приблизно половина претендентів. Самі командири червоних беретів стверджують, що жінки прибувають на іспити краще підготовленими, ніж чоловіки. Чисельність цього елітного підрозділу армія не розголошує, однак на момент його перетворення з батальйону на полк передбачалося, що в осяжному майбутньому чисельність солдатів подвоїться. «Ми плануємо мати понад тисячу солдатів, — якось повідомив Петро Матоуш, заступник командира цього полку. — Інтерес справді великий, адже служба в десантних військах спокуслива і приваблива для багатьох. Проте ми все ще зацікавлені в нових претендентах. Процес відбору також відіграє свою роль». Згодом цей полк може перетворитися на бригаду і стати третьою такою одиницею, перші дві з яких — 7-ма механізована бригада, яка матиме на оснащенні танки Leopard, і 4-та бригада швидкого розгортання зі своїми БТР Pandur. Парашутно-десантний полк за своїм характером наступальний і, на думку аналітика Лукаша Вісінгра, його можна порівняти з рейнджерами чи морською піхотою США, хоча спосіб дій на полі бою інший. «Це не спецназ, але все одно потрібна певна психічна установка. Не всі повинні стрибати з парашутом», — зазначив він.

У жовтні минулого року міноборони оголосило тендер на закупівлю нових легких штурмових машин. Вони повинні замінити застарілі Cayman, термін експлуатації яких закінчується в 2025 році. Загалом армії потрібно 159 машин шести видів. Зважаючи на бойовий досвід, який набувається у російсько-українській війні, чехи активно готують своїх військовослужбовців для дій на сучасному полі бою. По-перше, ті ж десантники мають нагадувати піхоту зі специфічними можливостями десантування під час наступального бою. Для цього у них має бути адаптовану структуру, оснащення і підготовку. Щоб бути спроможними виступати самостійним маневреним елементом сухопутних військ, що може доповнити підтримку згаданих 4-ї і 7-ї бригад.

Також було повідомлення, що у чеській армії буде утворена ще одна категорія призовників. Але про це — у наступних матеріалах. Лише зазначимо, що така активна діяльність викликана війною, що, як пишуть у чеських ЗМІ, «точиться за 400 кілометрів від нашого східного кордону і сколихнула й чеське військо».

Підготував Олег Махно