Війна в Україні. Путіну залишається лише ескалація
06.05.2022 р. «Die Zeit», Німеччина
Популярне німецьке видання «Die Zeit» 6 травня ц.р. надрукувало аналітичну статтю власного кореспондента Карстена Лутера (Carsten Luther), в якій висвітлюються вірогідні дії очільника Кремля Путіна з огляду на наближення дати 9 травня.
Автор зазначає, що цього дня, у «День Перемоги» над нацистською Німеччиною, Путіну потрібно буде щось говорити. Ситуація в Україні наразі жодним чином не свідчить про якусь перемогу Росії. Зважаючи на нестачу військ та ресурсів у російських збройних сил для успішного продовження «спеціальної військової операції» та, з огляду на невпинне бажання Путіна досягти перемоги у війні з Україною, багато хто побоюється оголошення ним загальної мобілізації в Росії.
Для Владіміра Путіна день 9 травня є «Днем Перемоги»,
незалежно від того, як наразі складається обстановка в Україні.
Джерело: © Mikhail Klimentyev/Sputnik/Kremlin/Reuters
Як би по-варварськи російська армія не вела війну проти України, є ще багато можливостей для ескалації, зазначає видання. І це навіть не обов’язково передбачає застосування ядерної зброї в обмежених масштабах, чого побоюються ті, хто виступає проти поставок до України гаубиць або танків із Заходу.
Російські держвні ЗМІ розігрують сценарії можливих ядерних атак на Європу.
Джерело: колаж «Борисфен Інтел»
Пропагандисти російських державних ЗМІ активізують свою діяльність у напрямі ядерного шантажу та із задоволенням розігрують сценарії можливих ядерних атак на Європу. За їх повідомленнями, реальними є ядерний удар по Лондону (місто досяжне за 202 секунди), Парижу (200 секунд), Берліну (106 секунд). Повідомляється, що в Калінінграді російські війська щойно змоделювали відповідний запуск ракети з ядерною боєголовкою. І навіть той факт, що такі удари принаймні вже не здаються неможливими, стали предметом публічних обговорень, ефективною зброєю в руках Росії стає сам страх, зазначає німецьке видання.
Вчені з проекту «Наука та глобальна безпека» Прінстонського університету (США)
змоделювали сценарій ймовірного «обмеженого» ядерного конфлікту між НАТО та Росією,
а також наслідки від нього.
Для створення відео використовувався великий набір відомостей
про ядерну зброю в арсеналах РФ і НАТО, а також про можливі цілі для кожної окремої боєголовки
«Наша команда розробила моделювання ймовірної ескалації війни між Сполученими Штатами та Росією,
використовуючи реалістичні положення ядерної сили, цілі та оцінки загибелі.
За оцінками, протягом перших кількох годин конфлікту загинуть і постраждають понад 90 мільйонів людей».
За сценарієм Росія завдає удару по регіону на кордоні Польщі та Німеччини
з метою обмежити сили НАТО у Центральній та Східній Європі.
У відповідь НАТО надсилає ядерні ракети на Калінінградську область.
Джерело: «UA.NEWS», «Борисфен Інтел»,
https://ua.news/ru/video-uchenye-smodelirovali-stsenarij-yadernoj-vojny-mezhdu-rossiej-i-nato/
Ви можете переглянути це відео з українськими субтитрами за посиланням
З іншого боку, зазначає аналітик, наслідки ядерного удару також були б непередбачуваними для самої Росії, тому багато експертів хоча й не повністю виключають його ймовірність, але оцінюють її як достатньо низьку.
Цю думку підтверджує і той факт, що російські агресори останнім часом виявляють певну стриманість у своїх діях, що може здатися навіть дивним, з огляду на вже вчинені ними раніше численні жахливі злочини. Москва хоча й визнає, що війна в Україні є також війною проти Заходу, але поки що Росія намагається уникати прямого протистояння з ним. Чи залишиться так і надалі, — це інше питання, зазначає видання. Якщо взагалі за цим стоїть стратегічна обережність, а не просто відсутність спроможностей переоціненої власної військової сили з боку Росії.
Україна жодним чином не стала легкою здобиччю для Владіміра Путіна, як він це собі уявляв. А реальний потенціал його власної армії точно не був таким, як йому доповідали. Тож частину того, чого російська сторона не змогла досягти у цій війні, можна пояснити силою супротивника та власними недоліками росіян.
Згорілий російський танк на дорозі на сході України, 4 травня.
Джерело: «Zeit.de», © Dimitar Dilkoff/AFP/Getty Images
Але чому Росія не бомбить мости та залізничні сполучення набагато частіше, щоб блокувати надходження до України все більш важкої зброї із Заходу? Російський експерт із зовнішньої політики Дмитро Тренін, який, завжди мав хороші зв’язки з Кремлем, заявив у вівторок 3 травня ц.р. в інтерв’ю для New York Times, що йому «це дивно, він не може цього пояснити». У будь-якому випадку, він дуже розчарований тим, що Росія воювала «менш ніж наполовину власної сили». Можливо, зазначає «Die Zeit», автори американського видання трохи викривлюють слова автора.
Все завжди йде за планом
Наступного дня після цієї заяви російського експерта для New York Times Міністерство оборони Росії повідомило про здійснення ударів ракетами більшої дальності по кількох залізничних станціях в Україні, «через які зі США та європейських країн перевозили зброю та боєприпаси для українських військ на Донбасі». Такі постачання вважалися Росією цілями, що підлягали знищенню. Наскільки успішними є ці дії, в цілому підтвердити неможливо, зазначає «Die Zeit». Українська сторона повідомила, що удари росіян мали свій вплив. Безперечно одне, такі удари вглиб на заході України стають все більш інтенсивними.
Незадовго до 9 травня, «Дня перемоги» Радянського Союзу над гітлерівською Німеччиною 1945 року, коли Путін, як завжди, бажає насолоджуватися щорічним військовим парадом на Червоній площі в Москві, розвиток ситуації у війні з Україною та її висвітлення в Росії є підґрунтям для далекосяжних спекуляцій Кремля. Зрештою, російський президент, безумовно, не зможе оголосити у своїй промові про повну перемогу, повністю нехтуючи реальністю. Втім це, звісно, не було би чимось незвичайним.
«Зміст 9 травня змінився у світлі історичної політики Путіна»,
— каже московський соціолог Грег Юдін: «Це став днем помсти».
Джерело: «Zeit.de» © КИРИЛО КУДРЯВЦЕВ/Getty Images
Не зважаючи на реалії, Путін може заявити, що східна Україна, «нарешті визволена», хоча дотепер йому не вдається зломити останній опір бійців ЗС України в Маріуполі. Наразі такі спроби здійснюються з усіх сил, оскільки у Маріуполі росіяни також готуються до параду. Так чи інакше, промова Путіна міститиме традиційний наратив, який Кремль наполегливо повторює від початку війни: все йде за планом. Чи так це насправді, є для Путіна неважливим. Все за його планом має рухатися далі.
Інші — всі нацисти
Західні спостерігачі, дипломати та представники спецслужб побоюються, що російський президент може використати історичний день і свій виступ як можливість для оголошення вимушеного початку нового етапу війни. Багато хто вважає, що першим кроком на цьому шляху буде риторична ескалація, буде виголошена одна з історичних промов, у якій Путін фактично оголошує війну Україні, можливо, водночас також війну із об’єднаним Заходом.
У російських ЗМІ або в заявах міністра закордонних справ Сергія Лаврова цей крок вже давно зроблено, незважаючи на всі розмови про нібито керовану «військову спецоперацію» з обмеженими цілями. Зміст наративів росіян полягає у тому, що уся решта півсвіту є нацистами, включаючи Ізраїль, проти кого Росія зараз змушена вести праведну війну. Невисловлена московськими пропагандистами думка полягає у тому, щоби цього разу необхідно правильно завершити Другу світову війну.
Лідер ХДС Фрідріх Мерц та експерт ХДС із закордонних справ
Родеріх Кізеветтер відвідують зруйнований будинок в Ірпіні.
Джерело: «Zeit.de», © Єфрем Лукацький/dpa
Але за страхом перед нарешті чесним оголошенням війни Росії проти України, який має місце також і в Україні, зазначає видання, насправді криється побоювання, що офіційне оголошення воєнного стану в Росії також може супроводжуватися загальною мобілізацією, а разом з нею, значним збільшенням російських атак в найближчі тижні. Речник російського уряду Дмитро Пєсков щоправда різко заперечив такі можливості розвитку ситуації, заявивши, що «Це є нонсенс». Але чого варті такі заяви Кремля після всієї його брехні, зазначає німецьке видання.
Дослідники історії війн Джек Уотлінг (Jack Watling) і Нік Рейнольдс (Nick Reynolds) в одному із досліджень нещодавно стверджували, що риторичні загострення у промовах представників Кремля протягом останніх кількох тижнів завжди були спрямовані на ідеологічну мобілізацію та радикалізацію російського населення. Дослідники вважають, що разом із ліквідацією будь-якого інакомислення, метою Москви було не лише публічне виправдання все більш очевидних поразок в Україні, а й підготовка країни до подальших жертовних втрат, які доведеться понести в майбутньому. Важлива частина російського наративу сконцентрована у твердженні, що у військових невдачах Росії винна НАТО, яка використовує нацистів як інструмент для знищення Росії.
Путін не хоче повертатися
Чи достатньо цього пропагандистського тиску на громадянське суспільство Росії для забезпечення повної підтримки загальної мобілізації в державі, є сумнівним. Путіну мобілізація видається необхідною, оскільки російська армія наразі має серйозні військові проблеми і утримує свої позиції в умовах локальних боїв та виснаження, а не в наступальних операціях. Водночас, такі умови та проблеми військ агресора, ЗС РФ, не повинні применшувати значення жорстокості його поточних атак. Поповнення для виснажених і деморалізованих солдатів було б важливим і виправданим, якби відбувалося перед завершальним етапом досягнення цілі війни, а саме підкоренням всієї країни.
Проте загальна мобілізація водночас означала б, що відтепер на війні вбиватимуть не лише бідняків із залежних частин країни, а все більше синів із родин середнього класу з великих міст, які також будуть втягнуті у війну. До того ж, якщо події розвиватимуться стрімко, воюватимуть десятки тисяч погано підготовлених резервістів. Очікувані втрати людей в Росії навряд чи можна буде приховати. Таким чином, навряд чи загальна мобілізація може мати стабілізуючий вплив на режим Путіна. Хоча, за умов оголошеного воєнного станув Росії, внутрішні репресії знову значно посиляться.
У будь-якому випадку є певні докази того, що Путін буде намагатися загострити ситуацію. До такого стану справ також додається побоювання, що Росія може офіційно анексувати частини окупованих територій на сході України. Тобто, у подальшому розглядати їх як свою власну державну територію. Разом з небезпекою того, що підтримувані Заходом контратаки ЗС України у цих районах можуть стати приводом для ударів у відповідь з боку Росії, ситуація може оскалювати до рівня, коли конфлікт остаточно перетне кордони України. Ситуація може розвиватися таким чином, коли чим більше населення Росії радикалізується для досягнення всеосяжних цілей війни, які в кінцевому підсумку досягнуті бути не можуть, чим більше війна пропагується як екзистенційна, тим нижчий буде потенціал Росії для деескалації.
Рятувальник на верхньому поверсі багатоквартирного будинку, ураженого російським ракетним ударом.
Джерело: «The New York Times», фото David Guttenfelder
Хтось може пов’язувати розвиток таких подій з надією на те, що тимчасова поразка або занадто віддалена та недосяжна перемога Росії, можуть зрештою повалити Путіна, інші побоюються, що він уже давно заблокував для себе особисто будь-який вихід із цієї війни. Більш вірогідним виглядає припущення, що він не має наміру і бажання повертатися назад, він хоче довести свою боротьбу до кінця. Україні й надалі потрібна буде вся можлива допомога, щоб запобігти цьому.
У заголовку матеріалу ілюстрація з сайту «Zeit.de»:
«Внаслідок обстрілу російських військових в Одесі пошкоджено кладовище».
Джерело: «Zeit.de», © Укрінформ/dpa
