Ми вчиняємо злочини в Україні
Іноземна преса про погляди полонених російських військовослужбовців на війну в Україні
«Denik.cz», Чехія
У матеріалі Терези Полачікової, веб-редакторки чеського видання Denik.cz, розповідається про полонених російських солдатів, які прибули до України воювати.
«Нас обдурили» — так можна узагальнити їхні почуття, коли вони потрапили у полон. Багато з них, пише авторка, не приховують критики на адресу президента Росії, якого, серед іншого, звинувачують у нападах на цивільні об’єкти. І вони бояться того, що чекає на них у майбутньому…
«Я хотів би сказати головнокомандувачу Збройними силами Росії негайно припинити терористичні акти в Україні. Бо коли ми повернемося додому, ми повстанемо проти нього», «Ми робимо злочини в Україні. І ми всі будемо суджені за них», «Президент Росії Володимир Путін наказав нам вчинити злочин. Йдеться не лише про демілітаризацію України чи поразку українських збройних сил. Зараз зрівнюють із землею міста, мирних жителів» — так оцінюють «спецоперацію» в Україні деякі полонені російські солдати. Принаймні ті, пише авторка матеріалу, хто з’являвся на спеціальних прес-конференціях, організованих Україною.
Зокрема, вона зауважує, що журналістам американського телеканалу CNN нещодавно випала рідкісна нагода взяти інтерв’ю у трьох полонених російських льотчиків одразу після прес-конференції, яка відбулася 11 березня. «Інтерв’ю проводилося російською мовою. Ув’язнені не мали наручників і не були фізично обмежені. У кімнаті також були українські силовики, але вони не втручалися в інтерв’ю і не підказували журналістам, які питання слід ставити», — описується атмосфера, в якій проводилося ексклюзивне інтерв’ю. За словами журналістів, єдиною видимою ознакою фізичного дискомфорту був шрам в одного з пілотів. Однак сам він пояснив, це була травма, яку він отримав перед полоном. «Лікування пройшло добре. Вони запропонували нам харчі та напої», — розповідає росіянин, який назвався Максимом. Російський офіцер і льотчик-винищувач-бомбардувальник, який, незважаючи на обставини, не відмовлявся відповідати на запитання. В тому числі що він думає про твердження Путіна, що Україну очолюють неонацисти. «Я думаю, що це було зроблено як привід. Світ цього не може зрозуміти, але Путіну та його найближчому оточенню для досягнення своїх цілей щось подібне потрібно. Поширення дезінформації про фашизм та неонацизм було їм вигідно, — вважає Максим. — …Ми не бачили неонацистів чи фашистів. Росіяни та українці вміють спілкуватися однією мовою, тому (в них) ми бачимо хороше. Важко однозначно засудити дії Путіна. Але якщо поглянути на їхні наслідки, то принаймні зрозуміло, що він помилявся».
Тереза Плачікова далі пише, що Максим далеко не перший російський військовослужбовець, який не улесливо висловлюється про російського президента. На одній з прес-конференцій більш відвертим був російський розвідник Володимир. «Наш уряд сказав нам, що ми повинні звільнити мирне населення. Хочу сказати російським солдатам одне: кидайте зброю і залиште свої пости. Не йдіть сюди. Тут усі прагнуть миру, — сказав він, продовжуючи, зокрема, — Хочу сказати нашому головнокомандувачу — припиніть теракти в Україні. Бо коли ми повернемося додому, ми повстанемо проти нього». Інший розвідник звернувся до Путіна прямо на тій же прес-конференції: «Вам не доведеться довго ховатися. Таких, як ми, чимало. Рано чи пізно ми повернемося додому».
Авторка звертає увагу, що навіть такий досвідчений солдат, як Максим, емоційно описував жахи війни. «Йдеться не лише про демілітаризацію України чи розгром українських Збройних сил. Зараз руйнуються міста мирного населення. Я не впевнений, чи може щось виправдати дитячі сльози або, що ще гірше, смерть невинних дітей». За його словами, пише авторка матеріалу, російські війська знають про катастрофічну ситуацію у стратегічному порту Маріуполь, де з початку вторгнення загинуло понад 2,5 тисячі людей. «Не можна допускати таких речей, як бомбардування пологового будинку. Це найбільш збочена форма неонацизму та неофашизму. Хто міг придумати щось подібне?», — запитує Максим. Він і його колеги припускають, що війна з Україною викликала хвилю невдоволення в російській армії.
Авторка кореспонденції згадує і точку зору експерта з військової психології Ніла Грінберга, який служив у британській армії більше 20 років. Той зазначає, що ідеали пересічного солдата часто не узгоджуються з поглядами глави держави. «Навряд чи вони поділяють ідеали Путіна. Тому було б помилкою автоматично вважати, що те, що вони зараз говорять, не відповідає дійсності». Ці слова підтверджує нещодавня прес-конференція, на якій виступив полонений артилерист. Він плакав, розповідаючи про зустріч з українськими чернігівцями, які порадили росіянам повертатися додому. «Тут немає фашистів», — сказав він.
Українські ЗМІ також опублікували відео з неназваним 22-річним російським солдатом, який був у складі підрозділів, що атакували Україну з анексованого Кримського півострова. «Незабаром нам стало зрозуміло, що ми тут не як миротворці, а для того, щоб воювати. Ми запитали у наших командирів, що ми тут робимо? Але ми не змогли розвернутися і піти, бо позаду стояли підрозділи, які вбивали дезертирів», — згадував полонений.
Максим стверджує, що наказ наступати надійшов за день до того, як Путін офіційно оголосив про початок вторгнення. Але потім щось змінилося. «Наказ скасовано. Частина нашої авіації, яка вже злетіла, мала повернутися», — згадує він. А невдовзі він отримав координати цілей навколо міст Ізюм і Чугуїв на сході України. «Я не знав, що на мене чекає. Ніколи точно не знаєш, що відбувається за кордонами Росії. Наприклад, ви отримуєте інформацію, що є колона танків. Але ви не можете бути впевнені, чи дійсно є танк чи ні… Ми скидали бомби, не цілячись. Ми використовували модифіковані авіабомби того ж типу, що й у бою під час Другої світової війни. Звичайно, є більш сучасні види, але факт залишається фактом». Інші заарештовані російські солдати також говорили про отримання наказів розпочати вторгнення в Україну буквально «в останню хвилину». «Командир наказав прибути 23 лютого о десятій годині ранку і сказав, що ми повинні атакувати Україну, захопити Київ і захистити українське населення від фашистів і тиранів, — розповів Сергій, який служив в артилерійській частині. — Нас судитимуть за скоєні нами злочини». Стурбованість про майбутнє, пише в матеріалі чеська авторка, висловив на одній з прес-конференцій ще один із полонених російських солдатів: «Це — зрозуміле. Потрібні роки, можливо, десятиліття чи століття, щоб відносини відновилися… Я б хотів, щоб мене поглинула земля і я порпав».
Підготував Олег Махно
https://www.denik.cz/staty-mimo-eu/ukrajina-rusko-vojaci-valka-zajatci-20220316.html
У заголовку матеріалу колаж: арміяINFORM https://armyinform.com.ua/
