Загрози територіальній цілісності та суверенітету держави на сході України: зовнішні та внутрішні фактори. Прояви сепаратизму, негативні тенденції автономізації та регіоналізації
Гліб Чебанов
Матеріал публікується за ініціативою віце-президента Незалежного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Олександра Бєлова.
Національний інститут стратегічних досліджень
Офіс зв’язку НАТО в Україні
Центр інформації та документації НАТО в Україні
Служба безпеки України
(Тези виступу на міжнародній науково-практичній конференції «Асиметрична війна Росії проти України», Київ, 26 листопада 2014 року)
Аналіз наявної інформації вказує на те, що на даний час найбільшу актуальну загрозу територіальній цілісності України становить діяльність у Донецькій і Луганській областях збройних формувань сепаратистів, які продовжують утримувати під контролем частину цих регіонів та намагаються реалізувати сценарії їх відокремлення.
Тенденції останнього часу вказують на утворення на вказаній території зони «замороженого конфлікту» з фактичним існуванням підконтрольних сусідній Російській Федерації невизнаних Донецької і Луганської народних республік. Здійснюється матеріально-технічне забезпечення збройних формувань сепаратистів у розрахунку на зимовий період (зокрема, у жовтні на базу тилового забезпечення «ДНР» прибули великогабаритні автомобілі з РФ з зимовими речами для бойовиків).
Ситуація у вказаних регіонах не дозволила провести там повноцінні позачергові вибори до Верховної Ради України 26.10.2014 року (не відбулися у 9 округах Донецької і 6 Луганської областей). В інших округах виникли труднощі з формуванням виборчих комісій через побоювання громадян брати участь в їх роботі, а також з проведенням голосування, що відповідним чином позначилося на явці виборців (близько 30 %, найнижча в Україні). Напередодні виборів фіксувалися спроби бойовиків зірвати їх проведення на території, підконтрольній українській владі.
Зокрема, напередодні т.зв. виборів спільно з військовими формуваннями вилучено арсенали зброї та вибухівки диверсійно-розвідувальних груп «ЛНР», які планували зірвати роботу виборчих дільниць у Станично-Луганському та Новоайдарському районах.
Таким чином, як і випадку президентських виборів 25.05.2014 р., створено підґрунтя для піддавання сумніву легітимності вищих органів влади України у цих регіонах (оскільки фактично голосувала меншість населення).
Водночас триває розбудова атрибутів державності невизнаних республік в основних сферах життєдіяльності (суспільно-політичній, соціально-економічній, бюджетно-фінансовій, банківській, зовнішньоекономічній, освітній, медицини, військовій, судовій, правоохоронній та ін.), яка в певній мірі послаблює самоідентифікацію широких верств місцевого населення як українських громадян, їх зв’язок з Україною.
У процес державотворення «ДНР» і «ЛНР» втягується значна кількість місцевих мешканців, які отримують керівні посади і стають прибічниками та захисниками зазначених утворень, від існування яких залежить їх подальша доля.
У цьому контексті можна зазначити, що структура органів прокуратури «ДНР» включає «генпрокуратуру ДНР», прокуратури міст та районів, прирівняні з ними військові та спеціальні прокуратури, а також науково-дослідний інститут при «Генпрокуратурі ДНР».
У системі т.зв. Міністерства державної безпеки ДНР або «Міністерства доходів та зборів ДНР» заплановано створення підрозділу для оперативного і аналітичного супроводу функціонування великих бізнесових структур. Передбачається, що пріоритетним напрямком його діяльності буде збір інформації та розробка методів впливу на власників та керівників фінансово-промислових груп (ФПГ), недопущення їх співробітництва з українською стороною на шкоду інтересам «ДНР».
31.10.2014 р. «радою міністрів ДНР» прийнято, зокрема, постанови:
− «О неотложных мерах социальной защиты граждан, проживающих на территории Донецкой Народной Республики в условиях агрессии Вооружённых Сил и вооружённых формирований Украины»;
− «Об установлении должностных окладов прокурорских работников органов прокуратуры»;
− «Об утверждении Положения и структуры Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий»;
− «О взаимодействии органов военного управления и глав органов местного самоуправления в Донецкой Народной Республике»;
− «О подготовке нормативных правовых актов Совета Министров Донецкой Народной Республики»;
− «Об утверждении Положения и структуры Министерства строительства и архитектуры»;
− «О Штабе по прохождению осенне-зимнего периода».
Цілям розбудови державності служило проведення 02.11.2014 р. виборів до «вищих органів влади» псевдореспублік всупереч мінським домовленостям і Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (яким позачергові вибори депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах Донецької та Луганської областей було призначено на 07.12.2014 р.). Вказані «вибори», незважаючи на завідомо юридичну нікчемність з точки зору законодавства України, покликані були створити видимість легалізації влади невизнаних республік. У зв’язку з цим демонструвалася присутність «міжнародних спостерігачів». Зокрема, були присутні представники організації-клону ОБСЄ, якою є АБСЄ (Асоціація з безпеки та співробітництва в Європі). Окремі російські ЗМІ видавали представників АБСЄ за офіційних працівників ОБСЄ. Також на контрольовану сепаратистами територію з Франції прибув депутат Європарламенту Жан-Люк Штаффхаузер (член фракції сувереналістів-регіоналістів, очолюваної Марі Ле Пен), який в інтерв’ю телеканалу «Russia Today» висловив думку щодо доцільності визнання «ДНР».
За наявними даними, у найближчій перспективі керівництвом невизнаних республік планується проведення «референдуму» з питання створення на території Луганської та Донецької області територіального утворення «Новоросія».
Діяльність сепаратистів супроводжується досить потужною пропагандистською кампанією, однією зі складових якої є висвітлення підтримки сепаратистського руху громадянами європейських країн, участі останніх у збройному протистоянні на боці бойовиків.
Зокрема, поширюється інформація про те, що активіст польської націоналістичної структури «Oboz Wielkiej Polski» Девід Худец (Dawid Hudziec) під прикриттям журналістської діяльності (ІА «Новороссия», «Kronika Narodowa») перебуває в збройному формуванні «ДНР».
Разом з тим, на боці сепаратистів воюють представники польських праворадикальних структур Даріуш Лемановскі (Dariusz Lemanowski) і Петр Андрусечко (Pietr Andruseczko), які через соціальні мережі пропагують у польській меншині України ідеї сепаратизму та національної нетерпимості.
Також у пропагандистській кампанії використовуються представники окремих національних меншин.
Зокрема, організовано звернення лідера етнічних поляків м. Макіївки І.Ердман до уряду РФ, у якому серед іншого висловлюється прохання про надання гуманітарної допомоги та захист представників польської нацменшини на території «Новоросії». Український уряд, за словами заявниці, забезпечити цього не здатний. Вказане звернення було поширене через польські праворадикальні інформаційні ресурси.
Таким чином, проводиться планомірна і цілеспрямована робота, з тим щоб, зрештою, поставити світову спільноту перед фактом існування утворень, які мають всі основні ознаки самостійних держав та претендують на визнання.
Разом з тим, соціально-економічна ситуація на вказаних територіях є критичною. Зокрема, з 15.07.2014 р. не здійснюється виплата пенсій. Не виплачується заробітна плата лікарям, не фінансуються заклади охорони здоров’я. Впроваджується практика надання продуктових пайків як оплата праці. Бракує паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування. Внаслідок руйнування підприємств, переривання торговельно-економічних зв’язків зупиняється виробництво. В силу, в т. ч. вказаних обставин, безробітні місцеві мешканці приєднуються до силових структур невизнаних республік, в яких налагоджено матеріально-фінансове забезпечення.
Вищевказане відбувається на тлі соціально-економічної кризи на решті території Донбасу та України загалом, яка ускладнює нормалізацію ситуації та несе загрозу масових протестів.
Зокрема, у вкрай складному становищі опинилося ДП «Дзержинськвугілля» (м. Дзержинськ Донецької області, знаходиться на підконтрольній Україні території). На підприємстві, до складу якого входить 5 вугільних шахт («Північна», «Торецька», «Дзержинська», «Південна» і «Нова») відсутнє фінансування, що унеможливлює придбання товарів, обладнання та постачання вибухівки (без якої неможливо проводити прохідницькі роботи). Це призводить до зупинки підприємства. З 11.09.2014 р. усіх гірників (понад 4,6 тис.) відправлено у безоплатні відпустки. За наявними оцінками, з урахуванням членів сімей гірників та пенсіонерів, у разі подальшої невиплати шахтарям заробітної плати у скрутному становищі опиниться близько 60 % мешканців міста. Значна їх частина може потенційно поповнити лави «ДНР».
Критична соціально-економічна ситуація на територіях, контрольованих бойовиками «ДНР»-«ЛНР», поєднується з протиріччями та конфліктами у середовищі їх ватажків. У тлумаченні російських політтехнологів, головна лінія конфлікту проходить між місцевими діячами (Захарченко, Плотницький та ін.) і приїзжими («Стрєлков» та ін.), які прагнуть впливати на ситуацію та подальшу долю невизнаних республік.
Зокрема, у середовищі бойовиків батальйону «Восток» фіксується невдоволення «зрадницькою», на думку невдоволених, позицією «міністра оборони ДНР» В. Кононова і «прем’єр-міністра «ДНР» О. Захарченка, які нібито «продалися українській владі».
Разом з тим, прослідковуються намагання лідерів сепаратистів і їх російських кураторів централізувати та впорядкувати діяльність «республік». Свідченням цього є, зокрема, ініціювання наприкінці вересня п. р. створення «Координаційної ради силових відомств ДНР» у складі близько 10 осіб, зокрема «прем’єр-міністра» О. Захарченка, «міністра держбезпеки» А. Пінчука, «міністра внутрішніх справ» О. Берези, «генпрокурора» Р. Халікова, «міністра оборони» В. Кононова, ватажків бойовиків І. Безлера та С. Петровського. Головною метою є нейтралізація внутрішніх конфліктів та координація діяльності збройних формувань.
21 жовтня п. р. у м. Луганську пройшла зустріч між лідерами «ЛНР» − «прем’єром» І. Плотницьким, командиром батальйону «Призрак» О. Мозговим та отаманом донських козаків М. Козіциним. Було заявлено про відсутність протиріч між керівництвом «ЛНР» і військовими силами республіки. Поряд з тим, О. Мозговий заявив, що своїм завданням він вважає дійти до Києва.
Окремі дані вказують на загрозу просування (наступу) бойовиків за межі контрольованих територій, а також перенесення діяльності диверсійно-терористичного характеру в інші південно-східні регіони України, поширення на них зони нестабільності.
Зокрема, 19.10.2014 р. у м. Новоазовську лідер «Донецької народної республіки» О. Захарченко заявив про те, що «кордони ДНР — це кордони Донецької області» і що не виключається приєднання до території «ДНР» мм. Ізюм (Харківська область) і Бердянськ (Запорізька область). А згідно з його заявою від 23.10.2014 р., ополченці розраховують на повернення залишених ними влітку мм. Краматорськ, Маріуполь та Слов’янськ.
Таким чином, останні тенденції вказують на збереження загроз дезінтеграції України, що слід враховувати при подальшій реалізації внутрішньої та зовнішньої державної політики.
