Захист стажування. Семенуха

Характеристика деяких аналітичних центрів США та можливі напрями діяльності НАЦГД «Борисфен Інтел» у взаємодії з ними

В. Семенуха, студент НАУ

 

Захист стажування в Незалежному аналітичному центрі геополітичних досліджень «Борисфен Інтел». Презентація і текстовий матеріал.

Вступ

В своєму дослідженні я обрав саме ці центри через їхню зацікавленість в дослідженні Східної Європи та безпосередньо України. В США є сотні аналітичних центрів, але саме ці привернули мою увагу. Найбільше часу я приділив дослідженню RAND Corporation (6 місце серед США, 9 у світі за рейтингом Пенсільванського університету на 2018)

Brookings Institute

Прямих державних замовлень від США не знайдено, державні замовлення з Норвегії, Данії, Австралії, Швеції. Загалом замовниками є американські та світові компанії, фонди. Список замовників та благодійних внесень:

Засудження персональної неприязні президента Трампа до України. Починаючи з недоказаних звинувачень у допомозі Гіларі Клінтон на виборах 2016 року, закінчуючи вірою в концепцію Володимира Путіна, що наша держава не справжня і немає свого майбутнього.

  • Підкреслення проблематики вступу Української держави у НАТО та необхідність вирішення застряглої політики Альянсу, щодо прийняття нас у безпековий блок західних країн.
  • Відповідно до Будапештського меморандуму Сполучені Штати Америки будуть підтримувати нас у боротьбі зі східним агресором військово, політично і економічно. Пряме військове вторгнення задля забезпечення безпеки від Росії неможливе. Подібні механізми реагування на агресію проти нас були відсутні в підписаному документі.
  • Відмічено, що в 2014 році Путін ввів збройні сили для окупації Кримського півострову та на Донбас для недопущення повного розгрому терористичних угруповань.
  • Загальний план по припиненню військових дій в зоні ООС за словами Інституту Brookings, потрібно почати з відведення важких озброєнь і розгортання миротворчої місії на окупованих територіях Донбасу без участі Росії. Після повного виведення незаконних формувань з нашої території там планується встановлення тимчасової адміністрації за допомогою Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Надання Луганську та Донецьку особливого статусу, але за умов, що за Києвом залишаться безпекова, фінансова та макроекономічна сфери. Також за цим планом США та Європа планують фінансово допомагати відновленню регіону.

 

Wilson Center (“Focus Ukraine” a Kennan Institute blog)

28% річного бюджету інституту складають кошти з федерального бюджету. Також цей центр плідне співпрацює з державою.

  • Відповідно до Нормандського формату автором статті було відмічене, що важливим є слідування так званій формулі Штайнмаєра, обмін полоненими, розмінування територій та подальше відведення військ. Вирішення конфлікту неможливе без надання українській стороні повного контролю над кордоном і проведення прозорих виборів.
  • Одна зі статей була присвячена можливій «газовій війні» між Росією та Україною. Проблема полягає в тому, що контракт між нашими державами, підписаний на 10 років, закінчується вже першого січня 2020 року. З економічної точки зору, без транзиту російського газу через нашу систему газотранспортну, ми втратимо значну долю прибутків від транзиту. Нафтогаз бажає отримати довгостроковий контракт з Газпромом, а не договір на один рік, який пропонує російська сторона. Ситуація склалась так, що ні одна зі сторін не досягне повної реалізації своїх інтересів, і в разі підписання контракту, Нафтогаз або Газпром будуть у невигідному положенні. Через це Європа може залишитись без газу на зиму, але на даний момент часу Українські сховища повні, як і Європейські, тому холодна зима для нас не так критична.

Carnegie Institute (Moscow Center)

Знайдено замовлення United States Pacific Command яке напряму підпорядковується Міноборони США, замовлення від Naval Postgraduate School(школи підвищення кваліфікації офіцерів ВМС США), United States Air Force Academy, United States Department of State,   Є замовлення з Норвегії, Британії, Австралії. Список замовників та благодійних внесень:

Відзначено, що реальним планом Путіна була не повна анексія України, а саме федералізація і тиск на керівництво держави через свій вплив у Південних та Східних регіонах. Сценарій який було втілено виявився дуже небезпечним, дорогим як фінансово, так і в плані людських ресурсів. Також не було досягнуто рівня впливу на Україну, як при реалізації федералізації. Прямо вказано на Владислава Суркова (кремлівський стратег, який прямо займається контролем та утримання стабільності у невизнаних республіках на Сході) та Дмитра Козака (Російський Віце-прем’єр, що намагається підійти до Мінських угод таким чином аби знизити фінансовий та економічний тиск на російську економіку), які мають безпосереднє відношення до стану подій на Сході. У статті вказано, що Кремль буде усіма силами триматися своєї політики і не буде йти на поступки через свій страх перед Заходом.

  • З точки зору західних експертів зустріч Нормандської четвірки пройшла хоч і без значних кроків у питанні вирішення конфлікту, але все ж позитивно. Французького президента Еммануеля Макрона осудили за наміри покращення відносин з Путіним. Було позитивно оцінено обмін полоненими, а розведення військ було названо ефективним кроком у поліпшенні ситуації в ООС, Мінські домовленості вважають не ідеальними, але їх можна корегувати по мірі їхньої імплементації, також була згадана формула Штайнмаєра за якою повинні бути проведені вибори на окупованих українських територіях та надання особливого статусу Донецьку та Луганську. У статті вказано, що для України важливо і далі проводити реформи, особливо реформу децентралізації.

 

Аналіз відношення до України за останні 5 років (2014-2019)

Дипломатичне рішення для України

27.08.2014

Вже одразу сказано про наявність саме російських сил на Сході. Виражено невпевненість в можливості дипломатичного вирішення конфлікту та неоднозначність результатів проведення антитерористичних операцій ЗСУ.

Після перших зустрічей між головами України, Росії, Німеччини та Франції в статті сказано, що можливо це і є перші кроки до мирного врегулювання конфлікту. Проте вже тоді сказано, що в такі переговори малоефективні без участі США та Канади, також нелогічність встановлення режиму припинення вогню.

Експерти RAND обговорюють варіанти для України

12.02.2015

Після підписання Мінських угод та припинення вогню сказано, що слідуючи новому плану усі російські військові повинні покинути територію України, але маючи можливості контролювати кордон це залишає місце для обману. Дивлячись на приклади Молдови та Грузії, навряд чи Росія зробить виняток для України.

Виказується недовіра до Росії, а також нові угоди не зустрінуті позитивно експертами RAND. Росія не змінить свою позицію щодо України, вона не втрачає багато від продовження цього конфлікту і надання зброї або посилення санкцій проти неї значно не змінять ситуацію. В той самий час керівництво у Києві знаходиться під сильним тиском.

США повинні надати Україні сучасні протитанкові системи. На думку експерта для прориву з боку росіян в першу чергу будуть задіяні танки, тому і для того, щоб зробити можливий наступ набагато складнішим Україні потрібна така допомога. Противники таких дій вважають, що така допомога мало того, що не дасть Україні змогу перемогти, а скоріше розізлить Росію та змусить її збільшити військову допомогу своїм силам на Сході.

Чого терміново потребує Україна для свого захисту

16.10.2016

Україні потрібні реформи у системі безпеки. Проблеми з вертикаллю у командуванні не менш важливі ніж оснащення армії зброєю. Реформи повинні бути від військових одиниць до міністрів. Головне розуміння повинно бути, що реформи треба проводити самим українцям а не Західним радникам.

Цікаво, що в статті вказано на дослідження замовлене офісом президента направлене на безпековий сектор:

Українська криза: Чому всі програють

19.04.2017

Конфлікт в Україні залишив кожного важливого учасника в гіршому стані ніж до його початку. Результатом невигідних змагань між Росією, США та ЄС і став конфлікт в Україні. Ні Росія ,ні Сполучені Штати Америки не доклали достатніх зусиль до встановлення задовольняючої політики у Східній Європі. В результаті поглибився не тільки розрив Захід-Схід, але постраждали й країни Східної Європи в яких наявна політична дисфункція, де еліти розмножують таку конкуренцію, що часто служить лише їх вузьким або грошовим інтересам.

Захід не може наполягати на праві всіх країн робити свій вибір, коли йдеться про приєднання до Західних клубів в той час, коли не може або не хоче нести надати гарантії та нести відповідальність за наслідки таких виборів.

В цей же час Росія вважає, що контроль над усіма пострадянськими територіями дасть їй змогу знову стати наддержавою з якою треба буде рахуватись. Але це ідея, а не як не обґрунтована фактами стратегія, що докучає навіть її союзникам.

В сучасних умовах взаємної недовіри та напруженості, встановлення переговорів між США та Росією буде надзвичайно складною і трудомісткою дією. Процес відходу від сучасних конкуруючих підходів і встановлення взаємовигідних нових політик потребує часу.

Як США можуть підтримати демократичні сили у пострадянському просторі

Протести в Москві після виборів 8 Вересня стали, не дивлячись на жорстокість їх придушення, справжнім викликом для авторитарного режиму в Росії. З моменту розпаду СРСР Україна та Грузія зробили помітні кроки в напрямку встановлення демократичних режимів. Протести в Вірменії та нова коаліція в Молдові також є показниками розвитку демократії.

Останні прозорі та чесні вибори в Україні були захоплюючими. У квітні 2019 р. нове обличчя та комедіант Володимир Зеленський переміг на виборах експлуатуючи загальну незадоволеність корупцією та низьким рівнем життя. Петро Порошенко скористався націоналістично анти-російсько настроєним спільнотами і програв. Зараз команда Зеленського, що отримала більшість в раді, проводить давно необхідні реформи такі, як наприклад, зняття недоторканності депутатів. До пріоритетів його команди входить приватизація марнотратних державних підприємств та відкриття ринку землі.

Overextending and Unbalancing Russia   (2019 Research)

Найбільш ймовірні варіанти «розтягнути Росію», для того, щоб прямо вказати на її вразливості, тривоги та сили,  використовувати в своїх інтересах її слабкі зони в той же час, як і підривати її існуючі переваги. В такому ключі, найбільша вразливість Росії в змаганнях з  США є її економіка, що відносно мала та сильно полягає на експорт енергетичних ресурсів. Найбільшою тривогою Рос. – є стабільність та міцність режиму влад, а найсильнішими факторами, що є в Російської Федерації – є військові та військово-інформаційні сфери.

Варіанти, що обговорювались в дослідженні та ті, що вказані у таблиці являються в певному сенсі провокаційними (ескалаційними?), та більшість дуже ймовірно можуть призвести до відповідних протидій зі сторони Росії. Не дивлячись на специфічні ризики пов’язані з кожним варіантом дій, є й додатковий ризик, що є частиною конкуренції з ядерно-озброєними учасниками. Треба розуміти, що навіть не дивлячись на те, що для Рос. буде важче перенести таку конкуренцію ніж для США, але обидвом сторонам доведеться забирати національні ресурси з інших напрямів для реалізації вище вказаних дій.

Russia’s Hostile Measures (2019 Research)

Тактично Росія досягла успіху в анексії Криму, але не змогла допомогти своїм силам встановити контроль над східною Україною. Після дій Рос. у 2014 НАТО та США вклали мільярди доларів у підтримку української економіки, влади та армії. Сполучені Штати Америки створили об’єднану мультинаціональну групу з підготовки до 5 батальйонів українських військових  в рік. Росія мала намір відтіснити НАТО від своїх кордонів, але на початку 2018-го року Україна вже була офіційно вказана, як починаючий майбутній член Північноатлантичного Альянсу.  Хоча Україна і не є членом альянсу, і не підписала договір з США про взаємну безпеку. Може Росія і анексувала Крим та створила заморожений конфлікт в Україні, але це як ніщо інше прискорило український рух на Захід. Такі дії призвели до небажаної уваги до російських дій впливу у Східній Європі та її економічної поведінки у світі. Сполучені Штати Америки, Європейський Союз та Канада ввели сильні санкції у відповідь на російські операції в Україні. На думку НАТО такі санкції були успіхом у нанесенні удару по російській економіці.

 

Можливості Незалежного аналітичного центру Борисфен Інтел

В цьому розділі буде наведена моя суб’єктивна думка, щодо можливостей Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень Борисфен Інтел. Зважаючи на персональний рівень знань, мені досить складно об’єктивно оцінити можливості Центру, але, тим не менш, є чітко наявні моменти на які я би хотів звернути увагу.

Склад Центру. На мою думку, склад центру несе у собі як позитивний так і негативний характер. Позитивним є те, що, з професійної точки зору, можливості дослідження геополітичної ситуації та викликів навколо України більш ніж достатньо. Тут сильними сторонами Центру доцільно виділити високий рівень досвіду його співробітників у дослідженні вище згаданих питань. У той самий час, пригадуючи факт того, що нехай Центр є незалежним і неполітичним, і може займатися багатосторонньою дослідницькою роботою, факт наявності в ньому людей безпосередньо пов’язаних в минулому з роботою в службах розвідки, стає досить неоднозначним фактором. Мається на увазі, що цей фактор має дві сторони і якщо за певних обставин він може нести позитивний характер в питанні встановлення нових партнерських зав’язків, то в той же час він може відлякувати від себе потенційних партнерів. Колишніх розвідників – не буває.

Однозначно можна сказати, що неупередженість, об’єктивність, багатосторонність векторів дослідження, зв’язки і незалежність є чи не головними перевагами, якими володіє Борисфен Інтел. Дослідження в сфері бізнесу, які зараз є дуже актуальними – це також сфера, яку покриває Центр. На мою думку, доцільно і далі розвивати цей напрям, незалежні аналітичні центри існують здебільшого за роботи зроблені в цій сфері.

Висновки

Американські аналітичні центри, які були мною дослідженні в цій роботі – є мастодонтами в своїй сфері. За плечами в них десятиліття аналітичної діяльності, десятки фахівців, багатомільйонні бюджети, державні замовлення та державна підтримка, що будує їх імідж та дає змогу займатися глобальним проблемами. Порівнюючи їхні центри з Борисфеном, я прийшов до висновку, що проблемою встановлення кооперації можуть бути масштаби. Дослідженні мною структури можна порівняти з великими та професійними арміями, що можуть виконувати глобальні, багатовимірні задачі, в той час Борисфен, скоріше, можна назвати спеціальною бойовою одиницею. Така одиниця може ефективно справлятись з важливими точковими задачами, але в глобальному вимірі надто мала і незначна. Тут справа і в цілях порівняних центрів. Американські аналітичні структури працюють, як на свою країну, так і на її інтереси в світовому вимірі. США – один зі світових лідерів, що має свій погляд на міжнародні проблеми та їх вирішення. У цей час треба розуміти, що Україна – об’єкт в міжнародній політиці, тому і захист наших інтересів загалом і залишається в межах нашої країни.

Також важливо розуміти, що Борисфен – це закрита структура з обмеженою кількістю фахівців. Це не великий університет чи компанія. Рекомендовано було б розширення і збільшення Центру шляхом встановлення нових постійних зв’язків з іншими фахівцями та компаніями на території України. Та можливо такі дії підуть у розріз з політикою центру. Якщо наразі це невелика, та все ж сконцентрована сила, то шляхом розширення складу Центр може втратити свою головну особливість. Мова йде про невелику налагоджену систему з малою кількістю персоналу. Проблема, на мою думку, полягає в тому, що така структура – є гарною бойовою одиницею, але не може вважатись справжнім гравцем на великій арені. Можливо з цієї причини і існує складність встановлення зв’язків з іноземними аналітичними центрами.   

 

Список використаних джерел

1) Brookings Institute Annual Report [Електронний ресурс]. -2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2019/11/2019-annual-report.pdf

2) Steven Pifer Why care about Ukraine and the Budapest Memorandum [Електронний ресурс] / Pifer Steven. – 512. – Режим доступу до ресурсу: https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2019/12/05/why-care-about-ukraine-and-the-budapest-memorandum/.

3) Steven Pifer How to End the War in Ukraine [Електронний ресурс] / Pifer Steven. – 2111. – Режим доступу до ресурсу: https://www.foreignaffairs.com/articles/ukraine/2019-11-21/how-end-war-ukraine.

4) O’Hanlon M. President Trump’s instincts on Ukraine have been bad, but he’s right about one thing [Електронний ресурс] / Michael O’Hanlon. – 1511. – Режим доступу до ресурсу: https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2019/11/15/president-trumps-instincts-on-ukraine-have-been-bad-but-hes-right-about-one-thing/.

5) Carnegie Contributors and Funders [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://carnegieendowment.org/about/development/funders.

6) Utkin S. Why the Normandy Summit Was Not a Waste of Time [Електронний ресурс] / Sergei Utkin. – 1212. – Режим доступу до ресурсу: https://carnegie.ru/commentary/80563.

7) Stanovaya T. What the West Gets Wrong About Russia’s Intentions in Ukraine [Електронний ресурс] / Tatiana Stanovaya. – 1112. – Режим доступу до ресурсу: https://carnegie.ru/2019/12/11/what-west-gets-wrong-about-russia-s-intentions-in-ukraine-pub-80581.

8) Minakov M. Results of the Normandy Format Talks for Ukraine: Hope, with Reservations [Електронний ресурс] / Mykhailo Minakov. – 1112. – Режим доступу до ресурсу: https://www.wilsoncenter.org/blog-post/results-the-normandy-format-talks-for-ukraine-hope-reservations.

9) Prokip A. A New Gas War in Europe? [Електронний ресурс] / Andrian Prokip. – 912. – Режим доступу до ресурсу: https://www.wilsoncenter.org/blog-post/new-gas-war-europe.

10) Overextending and Unbalancing Russia [Електронний ресурс] / [J. Dobbins, R. Cohen, N. Chandler та ін.]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.wilsoncenter.org/blog-post/new-gas-war-europe.

11) Russia’s Hostile Measures [Електронний ресурс] / [B. Connable, S. Young, S. Pezard та ін.]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.rand.org/pubs/research_reports/RR2539.html.

12) A Diplomatic Solution for Ukraine [Електронний ресурс] / [I. Bond, D. Corboy, W. Courtney та ін.]. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.rand.org/blog/2014/08/a-diplomatic-solution-for-ukraine.html.

13) Courtney W. RAND Experts Discuss the Options for Ukraine [Електронний ресурс] / W. Courtney, O. Olicer. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://www.rand.org/blog/2015/02/rand-experts-discuss-the-options-for-ukraine.html.

14) Security Sector Reform in Ukraine [Електронний ресурс] / [O. Oliker, L. Davis, C. Keith та ін.]. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://www.rand.org/pubs/research_reports/RR1475-1.html.

15) Charap S. The Ukraine Crisis: Why Everyone Loses [Електронний ресурс] / S. Charap, T. Colton. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://www.rand.org/blog/2017/04/the-ukraine-crisis-why-everyone-loses.html.

16)Yalowitz K. How Can the United States Support Democracies in the Former USSR? [Електронний ресурс] / K. Yalowitz, W. Courtney. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.rand.org/blog/2019/09/how-can-the-united-states-support-democracies-in-the.html.

 

 

Схожі публікації