Іранська ядерна угода під запитанням

Іран повідомив своє рішення щодо пропозицій ЄС стосовно переговорів за ядерною угодою

16.08.2022 р. «Handelsblatt», Німеччина,  «Neue Zürcher Zeitung», Швейцарія

Питання щодо подальшої долі так званої іранської ядерної  угоди, з якої за часів президентства Дональда Трампа вийшли США та слідом за ними й Іран, перебуває у фокусі уваги міжнародних оглядачів та аналітиків. Неодноразові заяви Тегерану щодо його спроможностей накопичувати і збагачувати до рівня збройового уран збурювали міжнародну спільноту, оскільки за такими заявами стоїть неприховане бажання Ірану створити власну ядерну бомбу та увійти до світового ядерного клубу держав-власників ядерної зброї. Вже стало традиційним, що країни, які несанкціоновано та на порушення міжнародних домовленостей здійснюють розробку ядерної зброї, підтримує агресор Росія. Серед таких партнерів Москви — Північна Корея та Іран. Обидві ці країни мають тісну співпрацю з Росією у військовій галузі, отримують від Москви фінансову, технологічну та військову допомогу, виступають у ролі збурювача спокою, миру та міжнародного порядку та поширюють ядерну загрозу.

Довідково. Іранська ядерна угода

Іранська ядерна угода — «Спільний всеосяжний план дій», була досягнута у 2015 році між Іраном та США, Великою Британією, Росією, Францією, Китаєм, Німеччиною та ЄС. Іран погодився обмежити свою ядерну діяльність і допустити міжнародних інспекторів в обмін на скасування руйнівних для країни економічних санкцій.

Укладання іранської ядерної угоди, зліва направо:
секретар Хаммонд (Великобританія), міністр Штайнмаєр (Німеччина), секретар Керрі (США), міністр Фабіус (Франція) та міністр Вурц (Австрія).
Джерело: фото: European External Action Service, https://flic.kr/p/vKU4r4, https://krytyka.com/

У 2018 році США під керівництвом Дональда Трампа вийшли з угоди і відновили односторонні санкції проти Ірану. Інші учасники угоди поставилися до цього скептично. Іран оголосив про поетапне скорочення своїх зобов’язань. 

Адміністрація президента Джо Байдена демонструє готовність до відновлення ядерної угоди з Тегераном. У жовтні 2021 року Іран погодився відновити переговори щодо ядерної угоди. У червні 2022 року переговори відновилися частково — між Іраном і Євросоюзом.

[collapse]

 

Відтоді, як у ЗМІ була поширена інформація стосовно передавання від Ірану до Росії близько 1000 ударних безпілотників, ця країна перейшла для України до особливої категорії недружніх держав, які співпрацюють з агресором Росією та разом з нею воюють проти України. Адже Тегеран знав, для чого Москві знадобилися саме зараз ударні БПЛА у такій кількості, підготовку операторів та тестові випробування застосування іранських дронів вже були проведені в умовах бойових дій на території України. Іран разом з Білоруссю де факто став прямим учасником війни Росії проти України.

Тим часом, як було оголошено Тегераном тиждень тому, Іран подав власну відповідь на пропозицію ЄС щодо відновлення іранської ядерної угоди. Німецькі ЗМІ відзначають, що станом на сьогодні ситуація полягає у тому, що якщо переговори Тегерану з Вашингтоном проваляться, Іран, очевидно, має план Б. За повідомленням Міністра закордонних справ Ірану, спірними в обговоренні залишаються лише три пункти угоди, зміст яких не розголошується.

Міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахіян
опівночі оголошує відповідь Тегерану на пропозиції ЄС.
Джерело: фото:  Reuters

Хоссейн Амірабдоллахіян

Подробиці листа з Тегерана поки що невідомі. Раніше міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахіян (Hossein Amirabdollahian) заявив, що порозуміння стосовно угоди може бути досягнуте лише у тому випадку, якщо США вирішать дотепер невирішені ними проблеми. Проте, вважає іранський дипломат, якщо США не виявлять гнучкості, Тегерану будуть необхідні подальші переговори.

Іранське інформаційне агентство Fars цитує міністра закордонних справ, який заявив, що «як у Вашингтона, так і нас також є власний план Б на випадок, якщо переговори зазнають невдачі». США повідомили, що готові поновити термін дії ядерної угоди на основі пропозицій ЄС. Однак Іран повинен утриматися від висунення «нерелевантних» вимог.

Видання «Handelsblatt» нагадує 16 серпня ц.р., що тиждень тому ЄС оголосив, що представив пропозицію, зміст якої є «остаточним». За словами неназваного високопоставленого чиновника ЄС, до тексту, який обговорювався протягом 15 місяців, не можна вносити подальших змін. Іран, серед іншого, домагався отримати гарантій, що якщо угоду буде відновлено, вона не буде знову винесена на обговорення президентом США.

Однак президент США Джо Байден не може дати таких твердих гарантій, оскільки угода є скоріше політичною угодою, ніж юридично зобов’язуючим договором. Проте в принципі Байден заявив про свою зацікавленість у швидкому відновленні ядерної угоди.

У 2018 році попередник Байдена Дональд Трамп в односторонньому порядку розірвав угоду та знову ввів санкції США проти Ірану. Іран, зі свого боку, у відповідь почав порушувати свої зобов’язання за угодою, через що досягнутий з великими зусиллями сторін документ перебуває на межі провалу.

Угода спрямована на те, щоб Іран не зміг отримати ядерну зброю, зазначає «Handelsblatt». Уряд Тегерана заперечує таку мету, за його власними заявами, він хоче використовувати атомну енергію виключно в мирних цілях. Пакт під офіційною назвою «Спільний всеосяжний план дій», укладений у 2015 році, був узгоджений США, Китаєм, Росією, Німеччиною, Францією, Великою Британією та Іраном. Наразі ситуація остаточно ще не вирішена, ініціатива за пропозицією Ірану перейшла до США.

https://www.handelsblatt.com/politik/international/atomabkommen-iran-uebermittelt-stellungnahme-zu-eu-vorschlag-in-atomverhandlungen-an/28600506.html

________________________________________

Жозеп Боррель

Впливове швейцарське видання  «Neue Zürcher Zeitung» повідомило 15 серпня ц. р., що тиждень тому переговори у Відні за посередництва Європейського Союзу були оголошені завершеними. Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель (Josep Borrell) оголосив про позитивний підсумок переговорів і підкреслив, що текст угоди вже готовий. Минулого понеділка високопосадовець ЄС заявив, що «тепер сторони повинні сказати «так» чи «ні». У дипломатичному переговорному процесі представники Сполучених Штатів Америки, Ірану та інших країн намагалися домовитися про зняття американських санкцій і відновлення  обмежень ядерної програми Тегерана.

Президент Ірану Ібрагім Раїсі (Ebrahim Raisi) у переговорах із Заходом
намагається дотримуватися жорсткої позиції та продовжує розвивати ядерну програму.
Джерело: Iranian Presidency / Imago

Мохаммед Есламі

Швейцарське видання повідомляє також, що Іран демонтував і запечатав камери зовнішнього спостереження для моніторингу своєї ядерної програми. Про це ще у вівторок 26 липня ц.р. повідомило інформаційне агентство Fars з посиланням на іранське управління атомної енергії. Глава ядерного управління Ірану Мохаммед Есламі (Mohammed Eslami) вже у понеділок наголосив, що камери Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), які були вимкнені кілька тижнів тому, будуть активовані знову лише після укладення нової ядерної угоди з Іраном. Згідно з резолюцією МАГАТЕ, на початку червня ц.р. Іран вимкнув 27 камер спостереження на кількох ядерних об’єктах і оголосив про роботу нових центрифуг для збагачення урану.

Яїр Лапід

За словами президента США Джо Байдена, зазначає «Neue Zürcher Zeitung», Іран не повинен отримати у власне розпорядження ядерну зброю. Джо  Байден заявив після зустрічі з новим прем’єр-міністром Ізраїлю Яїром Лапідом (Jair Lapid) у четвер, 14 липня ц. р. в Єрусалимі, що ця вимога є «життєво важливим інтересом безпеки як для Ізраїлю, так і для Сполучених Штатів Америки. А також, і для решти світу». Президент США додав, що він «все ще вірить, що дипломатія є найкращим способом досягнення цієї мети». Байден мав на увазі зусилля його адміністрації з намагання відновити ядерну угоду з Іраном. Однак, за словами прем’єр-міністра Ізраїлю Лапіда, запобігти володінню ядерною зброєю країні можна лише за допомогою «вірогідної військової загрози». «Єдине, що зупинить Іран, заявив Лапід після зустрічі,  — це усвідомлення того, що вільний світ застосує силу, якщо країна продовжить розширювати свою ядерну програму».

 

Енріке Мора

Ще у середу 29 червня ц. р.  представник ЄС Енріке Мора (Enrique Mora) повідомив у Twitter, що непрямі переговори між Тегераном і Вашингтоном завершилися в Катарі без прогресу, на який «команда ЄС як координатор, сподівалася». Мора заявив також, що ЄС намагатиметься «продовжувати працювати з ще більшою наполегливістю, щоб відновити важливу угоду з нерозповсюдження ядерної зброї та регіональну стабільність». Представник Державного департаменту США заявив, що Іран «не відреагував позитивно на ініціативу ЄС і тому… ніякого прогресу в переговорах не досягнуто».

Алі Багері Кані
Роб Меллі
Насер Канані

Переговори в Досі почалися у вівторок на чолі з Морою, який курсував туди-сюди між іранцем Алі Багері Кані (Ali Bagheri Kani) та спеціальним представником Вашингтона з питань Ірану Робом Меллі (Rob Malley), які проживали в окремих номерах в одному готелі. Іран відмовився вести прямі переговори зі своїм ворогом Сполученими Штатами Америки. Інформаційне агентство Ірану Tasnim повідомило, посилаючись на заяву речника Міністерства закордонних справ Ірану Насер Канані (Naser Kanani), що Багері Кані та Мора «підтримуватимуть зв’язок, щоб продовжити шлях і зробити можливим наступний етап переговорів».

Швейцарське видання підкреслює також, що незадовго до запланованого відновлення переговорів щодо своєї ядерної програми Іран повідомив, що здійснив тестовий пуск ракети-носія для дослідницького супутника. Про це 28 червня ц. р. повідомили іранські газети з посиланням на Міністерство оборони Ірану. Коли і звідки був здійснений пуск ракети «Солджана» («Soldschanah»), залишилося невідомим. Американський супутниковий фотосервіс Maxar нещодавно опублікував знімки, на яких видно підготовку до пуску на космодромі Імама Хомейні в провінції Семнан (Semnan).

Міністерство оборони Ірану випробувало ракету-носій безпосередньо перед відновленням ядерних переговорів.
Джерело: https://globeecho.com/

Згідно з офіційною іранською інформацією, супутники призначені для надання даних про погоду, стихійні лиха та в інтересах сільського господарства і не переслідують жодних військових цілей. Тому їх використання відповідає міжнародним нормам. Сполучені Штати та Ізраїль, навпаки, побоюються, що Ісламська Республіка Іран використовуватиме космічні технології для військових потреб. «Neue Zürcher Zeitung» повідомила 15 серпня ц. р., що сторонами було досягнуто домовленості про продовження міжнародних ядерних переговорів з Іраном після тривалої зупинки.

Намагання світової спільноти втримати ядерне озброєння Ірану наражається на традиційну байдужість деяких країн ЄС, які є підписантами «Спільного всеосяжного план дій» від 2015 року, вони традиційно намагаються перекласти головний тягар прийняття політичного рішення та його інструменталізацію на США. З іншого боку, Іран продовжує відвертий саботаж переговорів та намагається виграти для себе максимально вигідні умови на майбутнє, які документально заборонять Заходу переглядати досягнуті домовленості у майбутньому. Іран рветься до ядерної зброї та має намір диктувати свою волю країнам не тільки свого регіону, а й усьому світові, намагається досягти вирішальних геополітичних переваг за рахунок створення ядерної зброї.

Нерішучість світової спільноти може бути розцінена як слабкість та використана за підтримки Росії для створення ще одного джерела ядерної напруженості на планеті.

 

https://www.nzz.ch/international/atomstreit-im-ueberblick-iran-macht-fortschritte-bei-atomtechnik-ld.1384375

Схожі публікації