Протистояння США та Китаю щодо причин епідемії

Західні ЗМІ про подолання епідемії і геополітичні наслідки

 

Сергій Польовик

Глобальні наслідки коронавірусу ще нікому не відомі, їх лише повсякчас прогнозують державні чи незалежні аналітичні центри. Але вже очевидно, що незабаром у людському суспільстві кардинально поміняються цінності. І йому доведеться адаптуватися до нових умов. Зміни торкнуться не лише медицини, а й екології, економіки, від чого залежатиме існування людини в подальшому, її взаємодія з навколишнім середовищем. Проте вже зараз, навіть коли епідемію у Китаї дещо приборкали, а в інших регіонах світу вона ще у розпалі, коли через відсутність ліків хворі ще вмирають, бо медицина просто неспроможна якось зарадити біді, можна спостерігати за спробами… призначити винуватих за виникнення епідемічного лиха.

Так, на шпальтах європейських ЗМІ, зокрема, австрійської Die Presse також чимало місця відводиться темі поширення епідемії коронавірусу грипу Covid-19 та способам його подолання. У виданні також розповідається, як дотримуються у державах базові права людини на вільний доступ до інформації, і наголошується, що не припустимо переслідувати журналістів через їх професійну діяльність. Адже відомі перші прояви міждержавних претензій і звинувачень, пов’язаних з виникненням епідемії.

І ось такий приклад.

…США і Китай намагаються перекласти один на одного відповідальність за спалах у світі епідемії коронавірусу…

Як передбачали аналітики, між США і Китаєм, як глобальними конкурентами та найбільшими економічними і військовими потугами світу, окрім традиційних військово-економічних, розгортається ще одне специфічне протиборство. А саме, вони зараз намагаються перекласти одна на одну відповідальність за спалах у світі епідемії коронавірусу. Це не може не призвести до ще більшого загострення їх протистояння, внаслідок якого виникнуть нові потенційні загрози.

Так, президент США Дональд Трамп назвав коронавірус «китайським вірусом», на що відразу з’явилася відповідна реакція. А саме: з Китаю висилають кількох журналістів популярних американських ЗМІ. Міністерство закордонних справ Китаю запропонувало журналістам таких популярних видань, як New York Time, Washington Post та Wall Street Journal, протягом кількох днів повернути свої посвідчення акредитації. А це означає, що журналісти цих видань у подальшому не матимуть права працювати у КНР та в особливих адміністративних районах Китаю Гонконг та Макао. Так МЗС КНР зреагувало на офіційне скорочення на початку березня ц. р. числа китайських журналістів, які працюють у США. В Пекіні це сприйняли як спробу «придушити» діяльність китайських ЗМІ.

Застосування «дзеркальних заходів» до американських журналістів було викликане у відповідь на нещодавню вимогу США надати відомості про кількісний склад китайських газетярів і їх фінансовий стан, про особливості їх роботи і майнові статки, які у них є у Китаї.

Заходи, що вжив Китай у відповідь на політику США стосовно китайських ЗМІ, розкритикував державний секретар США Майк Помпео. Він заявив, що китайські ЗМІ не можна порівнювати з американськими, а рішення китайського уряду обмежує свободу преси. Згадуючи про ситуацію з пандемією коронавірусу, М. Помпео сказав, що свобода преси особливо важлива зараз, коли настали часи надзвичайних випробувань, «коли інформація та транспарентність все більше рятуватимуть людські життя».

Заборона на журналістську діяльність, зазначається з цього приводу у австрійському друкованому виданні, виникла тоді, коли зростала напруженість у відносинах Пекіна з Вашингтоном через трактування причини епідемії коронавірусу. Назвавши збудника хвороби «китайським вірусом», Д. Трамп прогнозовано розгнівав китайських урядовців. А речник МЗС Китаю заявив, що твердження про зв’язок між вірусом та Китаєм не може не викликати обурення і це є «своєрідною стигматизацією».

Але Д. Трамп згодом знову наполіг на такому визначенні про походження вірусу, який вперше проявився в китайському місті Ухань. «Він прийшов до нас з Китаю, тому я вважаю, що термін є дуже влучним», — заявив Д. Трамп на прес-конференції в Білому домі. — «Він не означає стигматизацію Китаю. Навпаки, найбільш вірогідно, що саме Пекін стигматизував США помилковим твердженням, що вірус потрапив до Китаю завдяки ЗС США».

…Необхідно змінюватися та адаптуватися до новітніх загроз. Небажання, невміння або нерозуміння такої необхідності неминуче призведе до фатального наслідку. «Змінися, або помри» — ось гасло, що на часі…

Це можна назвати відверто неконструктивною, але традиційною для Д. Трампа манерою підвищувати градус напруженості у переговорах і таким чином отримати перемогу на непевному грунті.

Австрійське видання нагадує, що така заява президента США може бути реакцією на нещодавно поширену представником МЗС Китаю думку про «теорію змови», за якою вірус, можливо, «був доставлений в Ухань військовими США». Ось Д. Трамп гостро і зреагував на цю тезу.

Протистояння офіційних кіл обох держав у вигляді висилки журналістів та щодо епідемії має певну історію. Так, у лютому ц. р. Китай вислав трьох журналістів з видання Wall Street Journal через їх коментарі у матеріалі під заголовком «Китай є справжнім хворим чоловіком Азії», де критикувалася перша реакція китайської влади на спалах коронавірусу.

І ось розвиваючи таку тему стосовно контролю ЗМІ і поділяючи стурбованість щодо можливого утиску з боку зацікавлених урядових кіл прав журналістів, у статті повідомляється, що Міжнародний інститут преси (IPI) у Відні (Австрія) не виключає, що обмеження свободи ЗМІ внаслідок коронавірусу можуть продовжуватися і після того, як пандемія закінчиться. Посилаючись на смертельні випадки, економічні труднощі та агресивно налаштовану громадськість, уряди цілком можуть намагатися контролювати засоби масової інформації, зокрема застерігає в прес-релізі виконавчий директор IPI, представниця Італії Барбара Тріонфі.

Виконавчий директор Міжнародного інституту преси (IPI) Б. Тріонфі: «В даний час вільний потік інформації потрібен, як ніколи»

Стурбованість міжнародної спільноти внаслідок використання деякими урядами режиму надзвичайного стану під час пандемії Covid-19 для безтермінового продовження обмеження основних прав людини висловила і Віденська міжнародна асоціація головних редакторів, видавців та провідних журналістів. Б. Тріонфі закликала всі держави гарантувати, що вжиті проти пандемії Covid-19 заходи, які вимушено та тимчасово обмежують основні права людини, були лише «необхідними, пропорційними, тимчасовими та обмежені часовими рамками». Адже криза та пандемія, на її переконання, не повинні стати приводом для продовження терміну дії обмежувальних норм і правил, що можуть певним чином впливати на об’єктивні повідомлення ЗМІ щодо кризи та її наслідків, а також продовжуватися і після того, як завершиться пандемія, з метою обмежити свободу слова та примусити критичних журналістів мовчати.

Виконавчий директор ІРІ також наполягає, що в даний час вільний потік інформації потрібен, як ніколи. Йдеться про інформування громадськості стосовно заходів, необхідних для стримування вірусу, а також про відкритий діалог та дискусію щодо доцільності вжитих заходів. Це «важливо для створення необхідної громадської довіри», — пояснює Б. Тріонфі. — «В епоху дезінформації є попит на новини, яким можна довіряти. Важливо, щоб уряди підтримували роботу незалежних ЗМІ, які є важливими союзниками у боротьбі з Covid-19».

А для цього, вважає виконавчий директор ІРІ, уряди повинні надавати журналістам змогу вільно отримувати всію інформацію щодо епідемії. Навіть у тому випадку, коли фізичний доступ журналістів до участі у прес-конференціях неможливий. Оперативність ЗМІ та їх доступ до осіб, які ухвалюють рішення, до експертів у галузі медицини та інших фахівців, які задіяні у боротьбі з пандемією, повинні бути гарантовані, переконана Б. Тріонфі. Також журналісти, які виконують завдання «на передньому фронті», повинні мати і гарантовану необхідну медичну допомогу.

…Під час пандемії коронавірусу випробовуватимуться загальнолюдські норми етики, моралі, людяності…

Очевидно, що під час пандемії коронавірусу випробовуватимуться загальнолюдські норми етики, моралі, людяності. Існуючі дотепер норми мирного співіснування та діючі інститути, що забезпечують їх реалізацію, насамперед ООН, ЄС, НАТО, зіткнуться з новими загрозами та викликами. З огляду на оперативність, з якою ухвалюють рішення міжнародні організації, та на діяльність лідерів провідних країн світу, не можна вважати, що існуючі сьогодні інституції ефективні чи згадані лідери спроможні впоратися з посталими проблемами.

Серед таких проблем, що сьогодні визначатимуть, серед іншого, геополітичні перспективи на світовій мапі, — перегляд доцільності продовження тренду на глобалізацію, тотальне споживацтво та бездумне накопичення ресурсів, якими навряд чи доведеться колись сповна скористатися.

Аналогічні погляди викладаються в авторитетному швейцарському виданні Neue Zürcher Zeitung. У виданні зазначається, що коронавірус підсилює у світі тенденцію до деглобалізації, тобто зворотного процесу. Але таке припущення не може бути простою відповіддю на проблеми глобалізації. Криза з коронавірусом, зазначає NZZ, виявляє певний третій шлях: глокалізація (глобальний світогляд, пристосований до локальних умов), децентралізація ринків та ланцюгів вартості за одночасного посилення систем кооперації. Такі технічні інструменти, як цифровий зв’язок, допоможуть відокремити нові бізнес-моделі від географічних просторів.

Довідково:

Глокалізація (англ. Glocalisation) — процес економічного, соціального, культурного розвитку, що характеризується співіснуванням різноспрямованих тенденцій: на тлі глобалізації замість очікуваного зникнення регіональних відмінностей відбувається їх збереження і посилення. Замість злиття і уніфікації виникають і набирають силу явища іншого напряму: сепаратизм, загострення інтересу до локальних відмінностей, зростання інтересу до традицій сивої давнини і відродження діалектів.

Дедалі очевиднішою, і тепер вже не тільки для фахівців, стає необхідність формувати у сучасних еліт нове мислення. З огляду на судження класиків геополітики щодо існування світу як єдиного живого організму, актуальною можна вважати теорію Ч. Дарвіна, згідно з якою боротьба за існування і природний добір є основними рушійними силами (факторами) еволюції всього живого. Очевидне також твердження, що необхідно змінюватися та адаптуватися до новітніх загроз. Небажання, невміння або нерозуміння такої необхідності неминуче призведе до фатального наслідку. «Змінися, або помри» — ось гасло, що на часі.

 

Схожі публікації