Сулеймані: причини та наслідки

Загибель командувача «Кодс» жодним чином не послабить Іран, але вплине на ситуацію на Близькому Сході

 

Вадим Волохов

Провідні інформаційні агенції світу розповсюдили 3 січня поточного року інформацію про загибель генерал-майора Касема Сулеймані — командувача Силами спеціальних операцій «Кодс» Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ісламської Республіки Іран. Безумовно, удар досить відчутний, але жодним чином не послабить Іран і певним чином вплине на всю ситуацію, що склалася на Близькому Сході.

Касем Сулеймані передусім був виконавцем волі Верховного лідера ІРІ аятоли Алі Хаменеї

Насправді генерал К. Сулеймані, за всього свого авторитету і впливу на механізми формування внутрішньої і зовнішньої політики Ірану, грав не першу роль, але і не останню. Його, за певних умов, можна було б вважати «архітектором» експансіоністської політики Тегерану. Але передусім він був призвідником і виконавцем волі Верховного лідера ІРІ аятоли Алі Хаменеї. Важливо зрозуміти, що К. Сулеймані не був більшим «терористом», ніж будь-який голова спеціальної служби будь-якої держави, який керує організацією та проведенням силових операцій за кордоном, в рамках своїх повноважень. Інакше він не став би главою такої служби.

Слід також розуміти, що загибель К. Сулеймані є наслідком ключової проблеми клерикального режиму, яка спонукає до проведення політики «шиїтського поясу». Зазвичай вважають, що економічна і політико-соціальна криза в Ірані є наслідком санкцій Заходу та США. Частково це правда. Але самі санкції є відповіддю на іранську політику і, таким чином, щоразу ми повертаємося до питання політики клерикального режиму, що генерує всі проблеми країни як в її середині, так і поза її межами.

Раніше ми вже застерігали, що внутрішня криза в Ірані може усуватися у два способи:

  • поваленням клерикального режиму з заміною на світський, як наприклад, в Туреччині;
  • залученням зовнішніх ресурсів для підтримання внутрішньої стабільності шляхом проведення політики експансії та агресії, втручання у справи сусідніх держав, створення там лояльних до Ірану режимів та викачування їх ресурсів.

У режиму аятол немає іншого виходу, як вдаватися до експансіоністської політики, і саме тому Іран став тією державою, де проводять політику «керованого хаосу». Смерть генерала К. Сулеймані нічого не змінить, не впливатиме на політику іранського режиму, і саме тому агресія і експансія залишатимуться його наріжним каменем.

Новий командувач Силами спеціальних операцій «Кодс» КВІР ІРІ бригадний генерал Ісмаїл Каані

Доречно нагадати, що на посаду командувача «Кодс» призначено друга і соратника К. Сулеймані, його заступника бригадного генерала Ісмаїла Каані. На церемонії призначення нового керівника «Кодс», за даними інформаційної агенції Al Jazeera, І. Каані заявив: «Зачекайте трохи і ви побачите трупи американців на усьому Близькому Сході». Як мовиться, коментарі зайві. І як треба сприймати таку обіцянку офіційного представника влади, а не, скажімо, відомого терориста, який пророкує кривавий терор стосовно громадян іншої держави в усьому регіоні?

З іншого боку, загибель К. Сулеймані зіграла на руку режиму, дозволивши його «канонізувати» генерала, себто зробити ікону для поклоніння.

 

Розглянемо вірогідні причини, що спонукали президента США віддати наказ про ліквідацію генерала К. Сулеймані. На сьогодні розхожими версіями є наступні:

  • для посилення своїх позицій під час проведення передвиборної кампанії, коли стає в нагоді навіть короткочасна переможна війна;
  • для того, щоб відволікти увагу від питання імпічменту.

Однак, ці версії, як кажуть, лежать на поверхні. Напевне, є інші й більш вірогідні. Одна з таких — підготовка захоплення посольства Сполучених Штатів в Багдаді. Згідно з нею, генерал К. Сулеймані прибув у Багдад з метою координації відповідної операції. В Білому домі вважають, що К. Сулеймані через посередників координував свої дії з політичними супротивниками в США, для яких важливо перешкодити переобранню Д. Трампа на посаду президента США. Доцільно згадати, що захоплення посольства США в Тегерані 4 листопада 1979 року підірвало авторитет президента Д. Картера та привело до влади режим аятол. Можливо, що саме тому ліквідувати К. Сулеймані доручили не ЦРУ, яке певною мірою в опозиції до чинного президента США, а військовим, які зробили це без вагань. Можливо, що президент США та його найближче оточення намагаються ліквідувати вірогідний альянс своїх політичних супротивників з іранським політикумом, що може спровокувати кризу в рік виборів американського президента.

Можливо, що президент США та його найближче оточення намагаються ліквідувати вірогідний альянс своїх політичних супротивників з іранським політикумом

Інтерес Тегерану в тому, щоб до влади прийшли демократи, з якими у нього є певні стосунки, і чий прихід може сприяти зняттю санкцій та поверненню до «ядерної угоди». У демократів свій інтерес: якщо ідея імпічменту провалюється, то нова серйозна політична криза, що загрожує іміджу Д. Трампа, стала б досить слушною.

 

Сьогоднішню кризу і спровокував саме Іран — адже в Іраку були обстріляні американські об’єкти, де загинули та дістали поранення американські військові. Згодом іракська «Хизбулла» спільно з іншими проіранськими шиїтськими загонами фактично взяли в облогу американське посольство в Багдаді. Американська розвідка попередила про загрозу захоплення посольства, тому прибуття генерала КВІР К. Сулеймані та його зустрічі з керівниками таких угруповань стало приводом для його ліквідації.

Напад на посольство США в Багдаді, 31 грудня 2019 року

Загибель К. Сулеймані не відміняє його наказів, і саме тому США розпочали операцію в Іраку з зачистки потенційних виконавців. Так, внаслідок авіаційного удару загинув разом з кількома своїми підлеглими командир шиїтського ополчення «Катаїб аль-Імам Алі», яке входить до складу збройного шиїтського угруповання «Хашд аш-Шаабі». Безумовно, загибель кількох лідерів шиїтських угруповань не знищить розгалужену мережу КВІР в Іраку, але може спровокувати боротьбу за владу всередині цієї мережі, внісши на кілька місяців певний розбрат.

Канал CNN, посилаючись на свої джерела, повідомив 3 січня про рішення відправити додатково 3 тис. військовослужбовців США в регіон Близького Сходу, а 4 січня командування ВМС США відмінило спільні з ВМС Марокко навчання та вирішило відправити на Близький Схід десантний корабель USS Bataan та 26-й експедиційний батальйон морської піхоти США. І навіть більше, президент США Д. Трамп заявив, що у разі ворожих дій з боку Ірану проти американських громадян або об’єктів США, буде завдано ударів по 52 об’єктах на його території.

США вирішили відправити додаткові сили в регіон Близького Сходу

В самому Іраку ситуація постійно загострюється. За даними інформаційної агенції CNBC, 5 січня парламент Іраку ухвалив резолюцію, якою пропонує урядові країни відкликати запит на військову допомогу з боку США. На ухваленні такої резолюції наполягав прем’єр-міністр Іраку Адель Абдель-Махд.

 

Більшість американців не підтримує саму ідею війни із Іраном

Таким чином, загибель генерала К. Сулеймані може вплинути не тільки на ситуацію в регіоні Близького Сходу, але і на передвиборчу кампанію Д. Трампа, оскільки більшість американців не підтримує саму ідею війни та участь у ній Сполучених Штатів.

З іншого боку, у випадку подальшої ескалації напруги в регіоні, Ізраїль, ОАЕ і Саудівська Аравія, які підтримують антиіранську політику Вашингтону, опинившись за крок до бойових дій, розмірковуватимуть, чи варто їм встрягати у війну з сусіднім Іраном, який може завдати їм важких ударів попри присутність в регіоні американських військ. Вони добре усвідомлюють, що в арсеналі Ірану є чимало «важких аргументів» і що повномасштабна війна матиме катастрофічні наслідки.

Якщо версія альянсу демократів США з іранськими політиками, як мовиться, має місце, то вірогідно, що не слід сподіватися й на швидку масштабну відповідь з боку Тегерану.

 

Частина 2

 

Схожі публікації