Реорганізація Збройних сил США для протистояння загрозам з боку Китаю і Росії

США вступають у нову епоху конфлікту великих держав

 

Корпус морської піхоти (КМП) ЗС США розпочав свою найрадикальнішу реорганізацію за останні десятиліття, зміщуючи акцент з боротьби із повстанцями на Близькому Сході на забезпечення можливості швидкої передислокації на островах в західній частині Тихого океану для того, щоб замкнути у внутрішніх водах китайський флот.

Розробці 10-річного плану модернізації КМП передували роки секретних військових навчань США, які показали, що ракетні і військово-морські можливості Китаю в регіоні ставлять під сумнів військову перевагу США. «Китай, з точки зору військового потенціалу, є загрозою, що збільшується», — заявив в інтерв’ю командувач (комендант) КМП генерал Девід Бергер. – Якби ми жодних заходів не вжили, вони б нас обійшли».

За словами генерала Д. Бергера, для реформування морських експедиційних сил в рамках бюджетних обмежень КМП планує відмовитись від усіх своїх танків, урізати авіацію і скоротити загальну чисельність військовослужбовців з 189 тис. до 170 тис. чоловік.

— Я дійшов висновку: щоб отримати якість, нам необхідно скоротити чисельність Корпусу морської піхоти, — пояснив він.

…Збройні сили США вдосконалюють нові концепції боротьби і планують витратити мільярди доларів на те, що Пентагон називає «епохою посиленої конкуренції з Китаєм і Росією»…

У авторитетному американському виданні The Wall Street Journal зазначається, що реорганізація стосуватиметься усіх видів Збройних сил США. Всі вони вдосконалюють нові концепції боротьби і планують витратити мільярди доларів на те, що Пентагон називає «епохою посиленої конкуренції з Китаєм і Росією».

Опрацьовуючи чимало новітніх високотехнологічних програм, ВПС США розробляють і таку, що пов’язана з розробкою гіперзвукової ракети, яка може в п’ять разів перевищити швидкість звуку, і експериментують із БПЛА супроводження «лояльний відомий» (loyal wingman) — безпілотним літаком, спроможним нести бомбовий вантаж і рухатися разом із пілотованими літаками.

Сухопутні війська ЗС США створили Army Futures Command — командування, що відповідає за технологічне забезпечення модернізації військ. На початку січня 2020 року вони провели на тестовому полігоні Юма у штаті Аризона випробування потужної гармати із дальністю стрільби 40 миль (64,4 км), що приблизно вдвічі перевищує можливості існуючих артилерійських систем.

ВМС США, зі свого боку, розробляють тактику розосередження авіаносних ударних груп з метою знизити їх уразливість китайськими ракетами середньої дальності, а також прискорюють розробку безпілотних підводних човнів і кораблів.

Міністр оборони США Марк Еспер

Міністр оборони США Марк Еспер пообіцяв, що в цьому році міністерство оборони «всеосяжно і незворотно» змінить свою стратегію. Заявлені Пентагоном загальні видатки на 2021 фінансовий рік у розмірі 705 млрд дол. США включатимуть найбільшу за останні 70 років частину бюджетних асигнувань на наукові дослідження і розробки — біля 107 млрд дол. США.

На погляд авторитетного фахівця з питань національної безпеки Майкла Р. Гордона, майже 20 років тому військові змінювали свою стратегію, надаючи їй зовсім іншого напряму. Після тривалого приготування до протистояння радянським військам та іншим потужним військовим супротивникам із звичайними озброєннями, американська армія зіткнулася з повстанцями в Іраку і Афганістані, які, не маючи своїх військово-повітряних сил або важких механізованих сил, використовували заміновані автомобілі зі смертниками і дорожні фугаси. Зосередившись на боротьбі з повстанцями, можливості американської армії до ведення електронної війни атрофувалися, в той час Пентагон ще й урізав фінансування інших основних систем озброєння.

…Поки США зосереджували увагу на регіоні Близького Сходу, Китай і Росія розробляли новітнє озброєння з тим, щоб стримувати американські війська поблизу своїх кордонів і унеможливити ефективне управління ними на полі бою…

Поки США зосереджували увагу на регіоні Близького Сходу, Китай і Росія розробляли новітнє озброєння з тим, щоб стримувати американські війська поблизу своїх кордонів і унеможливити ефективне управління ними на полі бою. Американські експерти дійшли висновку, що, в разі військових дій, Китай може запустити сотні ракет по авіабазах США та їх союзників, портах і командних пунктах, розташованих у Тихому океані, заблокувати сигнали GPS для американських військових, атакувати американські супутникові системи, а також використовувати засоби протиповітряної оборони з тим, щоб утримувати американську бойову авіацію на відстані.

Росія, своєю чергою, спроможна застосувати ракети класу «земля-земля», засоби ППО і протикорабельні ракетні комплекси, що розташовані в Калінінграді, а також на Кримському півострові в Чорному морі, який вона анексувала в України у 2014 році.

…Навіть за мирного часу новітні можливості Китаю і Росії можуть використовуватися у якості інструментів політичного тиску, що впливатимуть на здатність Америки захищати своїх союзників і партнері…

Високих посадовців США турбує те, що навіть за мирного часу новітні можливості Китаю і Росії можуть використовуватися у якості інструментів політичного тиску, що впливатимуть на здатність Америки захищати своїх союзників і партнерів, починаючи від Тайваню і закінчуючи країнами Балтії, і які можуть дійти висновку, що Вашингтону буде непросто їх захищати.

 

Спостерігаючи за успіхами Китаю і Росії, Пентагон погодився з тим, що США вступають у нову епоху конфлікту великих держав. Управління загальних оцінок (Office of Net Assessment) Пентагону і RAND Corporation (дослідницький центр, що готує закриті дослідження для уряду США) підготували об’єктивну оцінку про здатність американських військ протистояти своїм супротивникам для тодішнього міністра оборони США Джеймса Меттіса, який вступив на посаду у 2017 році.

Перед тим, як піти у відставку у грудні 2018 року, Дж. Меттіс затвердив нову Оборонну стратегію США, де йдеться про те, що довгострокове суперництво з Китаєм і Росією є головними пріоритетами Пентагону, а Північна Корея, Іран і терористи — менш небезпечні.

…Довгострокове суперництво з Китаєм і Росією є головними пріоритетами Пентагону…

Нинішнє керівництво Пентагону дотримується Оборонної стратегії, у якій чимало нових специфічних військових термінів, таких як: «спільне командування та управління в усіх сферах ведення бойовий дій» (joint all-domain command and control) — це система ціленаведення і управління, що об’єднує на полі бою всі види збройних сил. Новій стратегії Пентагону заважає низка істотних речей. Так, військовий бюджет ймовірно залишиться незмінним, або протягом наступних років навіть скоротиться в умовах зростаючого дефіциту федерального бюджету, а не зростатиме на 3–5 % щороку, відповідно до темпів інфляції, на чому наполягав М. Еспер.

Інше питання полягає в тому, чи зможе Вашингтон зосередитися на загрозах з боку Китаю і Росії, з огляду на постійну напруженість у відносинах з Іраном, яка є наслідком «кампанії максимального тиску» адміністрації Д. Трампа і запровадження жорстких санкцій проти Тегерану, а також рішучості іранського режиму і надалі підтримувати групи бойовиків на Близькому Сході.

На початку січня ц. р., після ракетних ударів Ірану і серії ракетних обстрілів з боку підтримуваних ним шиїтських бойовиків, генерал Френк Маккензі (командувач Центральним командуванням ЗС США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході) заявив, що США надалі триматимуть два авіаносці в регіоні та перекинуть протиракетні комплекси Patriot до Іраку для захисту баз, де розташовані війська США і коаліції.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі

В будь якому разі, керівництво Пентагону пояснює, що бюджетним пріоритетом є планування підготовки до майбутньої війни. «Немає сенсу купувати озброєння, яке не відповідає» новій Оборонній стратегії, заявив у березні ц. р. у Конгресі США голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі.

Щоб вивільнити кошти для майбутніх проектів, військові планують зняти з озброєння застарілі, хоча все ще ефективні системи озброєнь. Це збільшить проблеми при виконанні поточних завдань, перш ніж з’являться на озброєнні нові системи.

«У підсумку нам доведеться зіткнутися із більшими ризиками у найближчі пару років», — вважає генерал-лейтенант ВПС США Марк Келлі. Щоб заощадити кошти для майбутніх проектів, ВПС планують вивести з бойового складу 17 бомбардувальників B-1, 44 штурмовики A-10, а також 16 танкерів-заправників KC-10 і 13 KC-135.

 

Командувач Корпусом морської піхоти ЗС США генерал Девід Бергер

З військових ніхто не пропонує таких далекосяжних змін, які висуває генерал Д. Бергер. Він командував силами морської піхоти на Тихому океані, потім очолював командування з розвитку бойових можливостей морської піхоти (Marine Corps Combat Development Command) у Квантіко в штаті Вірджинія, яке розробляє концепції ведення бойових дій і контролює процеси підготовки військовослужбовців. Командування організувало секретні військові навчання, такі як «Тихоокеанський сюрприз» (Pacific Surprise) і «Примарний флот» (Ghost Fleet), де вивчалися можливості морської піхоти з протистояння загрозам з боку Китаю на найближчі 10 років.

Нова Оборонна стратегія США порушує питання, чи повинен КМП готуватися до безпосереднього зіткнення з Китаєм, чи все ж таки концентруватися на менших, але все ще актуальних небезпеках.

— Військові навчання дійсно показують, що за відсутності значної модернізації КМП не зможе ефективно протистояти «рівнозначному конкуренту», — пояснює генерал-лейтенант Ерік Сміт, який змінив генерала Д. Бергера на посаді глави цього командування.

Відповідь генерала Д. Бергера полягала у тому, що необхідно переформатувати КМП і зосередитися на загрозах з боку Китаю. Відбиваючи агресію, морські піхотинці будуть вимушені діяти в межах досяжності китайських ракет, літаків і військово-морських сил. У той час, як інші види ЗС США можуть запускати ракети великої дальності, морські піхотинці (військовим сленгом) діятимуть в безпосередньо «у зоні ураження бойових засобів супротивника» (weapons engagement zone).

Колишній командувач Центрального командування ЗС США генерал Ентоні Зінні

На погляд деяких колишніх офіцерів морської піхоти, занадто сильний акцент на Китаї може зробити КМП менш гнучким у розв’язанні конфліктів, що виникатимуть на Близькому Сході чи в інших віддалених регіонах.

— Я думаю, було б помилкою зосереджувати увагу винятково на певному регіоні, — говорить Ентоні Зінні, відставний чотиризірковий генерал морської піхоти, який очолював Центральне командування ЗС США. — Завтра щось може трапитися через іранців. Відповіддю має бути наша готовність, мобільність і збалансованість.

В основі плану генерала Д. Бергера — створення нових морських експедиційних підрозділів, тобто, те, що морські піхотинці називають «прибережними десантними полками» (littoral regiments), місія яких полягала б у стримуванні китайського флоту.

За словами генерала Д. Бергера та інших старших офіцерів морської піхоти, у разі виникнення військової конфронтації з Китаєм десантні полки морських піхотинців розосередять на невеликі групи, які на десантних кораблях попрямують до крихітних островів, якими усіяне Південно-Китайське і Східно-Китайське моря. За допомогою бойових безпілотних систем, що працюють у повітрі, на морі і під водою, морські піхотинці виявлятимуть китайські військові кораблі, перш ніж ті вийдуть у відкриті води Тихого океану. Команди, чисельністю від 50 до 100 піхотинців, влучатимуть у китайські військові кораблі протикорабельними ракетами. Дані про цілі також будуть передаватися підрозділам ВПС або ВМС, які запускатимуть ракети здалеку.

Стратегічна важливість району Південно-Китайського моря

Щоб уникнути ударів у відповідь, морські піхотинці будуть передислоковуватися з острова на острів кожні 48 або 72 години за допомогою кораблів-амфібій нового покоління, якими можна керувати дистанційно. Решта підрозділів морської піхоти США діятимуть з добре захищених військових кораблів (додатково захищених кораблями-пастками — фальшивими, несправжніми кораблями для відволікання уваги супротивника).

За словами генерала Д. Бергера, військові навчання продемонстрували, що нові можливості і тактика морської піхоти створять «купу проблем» для китайських військ. «Їм буде дуже важко протистояти розосередженим морським експедиційним силам, невеликим, мобільним, але здатним оперативно висуватись та завдавати удару», — вважає він.

…Найбільш масштабна за останнє десятиліття реорганізація змістить акцент з боротьби із повстанцями на Близькому Сході на підготовку до конфлікту в західній частині Тихого океану…

В рамках нової стратегії морські піхотинці використовуватимуть нові ракетні батареї, дрони і десантні кораблі. Чимало зусиль докладається для вирішення проблем матеріально-технічного забезпечення, наприклад, вивчається, як 3D-друком на полі бою виготовляти запасні частини. Стратегія вимагає більш глибокої інтеграції із ВМС США, а команди морських піхотинців зможуть виконувати інші завдання, такі як заправка підводних човнів або протичовнових літаків. Хоча більша частина зусиль з модернізації КМП і зосереджена на Тихому океані, морська піхота зберігатиме необхідні підрозділи для реагування на кризи у всьому світі, в т. ч. морські експедиційні сили чисельністю 2,2 тис. чоловік.

Аби профінансувати нові можливості, КМП протягом наступних кількох років відмовиться від усіх своїх танків, ліквідує інженерні роти з будівництва мостів, скоротить авіацію і гаубичну артилерію. «Нам потрібна Армія (Сухопутні війська ЗС США) із великою кількістю танків, — сказав генерал Д. Бергер. — Нам не потрібна морська піхота із танками».

Хоча більша частина зусиль з модернізації КМП зосереджена на Тихому океані, морська піхота зберігатиме необхідні підрозділи для реагування на кризи у всьому світі

Деякі військові експерти підтримують цей план. «Китай є головним конкурентом», — вважає Дакота Вуд, підполковник морської піхоти у відставці і старший науковий співробітник Heritage Foundation. — Морські піхотинці абсолютно справедливо вирішили змінити свій підхід до ведення бойових дій.

Інші колишні офіцери морської піхоти мають сумнів щодо доцільності розміщення морських піхотинців на маленьких островах, які китайці намагатимуться бомбардувати.

— Коли розробляєш концепцію на папері, дуже легко недооцінити логістичні проблеми, — пояснює Марк Кансіан, полковник морської піхоти у відставці з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), непартійного аналітичного центру з Вашингтона. — За допомогою нової концепції морській піхоті необхідно з’ясувати, що насправді є життєздатним, і виключити ймовірність будь-якої помилки.

За словами генерала Д. Бергера, протягом наступних 10–20 років концепція коригуватиметься, а морські піхотинці діють з «чітким розумінням, що супротивник також не стоїть на місці».

— Деякі з можливостей, як ми припускаємо, будуть працювати, а можуть й не спрацювати, або з’являться якісь технологічні прориви, які ми навіть і не передбачали, — сказав він.

Корпус морської піхоти, за його словами, використовуватиме свій новий план «в якості цільової точки і весь час відстежуватиме загрозу».

 

Схожі публікації