Коронавірус і нафта

Геополітичні висновки для світу

 

Віктор Гвоздь
доктор військових наук

 

Учасники Всесвітнього економічного форуму в Давосі у січні ц. р. дійшли висновку, що наслідки світової глобалізації для людства неоднозначні, оскільки за своїм характером можуть бути як позитивні, так і негативні. Про це свідчать процеси, які відбуваються у світі з початку поточного року. Передусім маються на увазі наслідки епідемії коронавірусу та дестабілізація світового нафтового ринку. Незважаючи на те, що причини таких подій різні, вони таки тісно пов’язані одна з одною.

…Наслідки світової глобалізації для людства неоднозначні, про що свідчать процеси, які відбуваються у світі з початку поточного року…

Не будемо перейматися тим, через що виник коронавірус. З цього приводу нині вже відомо багато міркувань. Від припущень про витік біологічної зброї з військової лабораторії поблизу китайського міста Ухань (де саме і розпочалась епідемія), і до версій про біологічну атаку на КНР з боку США внаслідок загострення двосторонніх відносин. До цього можна додати твердження про появу коронавірусу внаслідок мутації існуючих вірусних інфекцій під дією глобальних екологічних змін у світі, про прибуття його з космосу та й взагалі про «Божу кару» для людства.

Втім, це не так вже й важливо. На геополітичному рівні більш важливо, якими для цього світу будуть епідемічні наслідки, що саме і демонструють, як може призвести до такої ж глобальної кризи світова глобалізація.

…Розвиток транспортних комунікацій сприяв як розширенню торговельно-економічного співробітництва між різними країнами, так і швидкому поширенню епідемії…

Так, розвиток транспортних комунікацій об’єктивно сприяв розширенню торговельно-економічного співробітництва між різними країнами, а отже — і зростанню світової економіки. Цими ж транспортними комунікаціями на земній кулі швидко поширилася епідемія, від Китаю до США і Європи та до інших найвіддаленіших регіонів. По суті, сучасне авіаційне сполучення зробило це за кілька годин.

При цьому, незважаючи на відносно невелику кількість хворих і померлих від коронавірусу (у порівнянні з масовими епідеміями до появи сучасної медицини), заходи для боротьби з цією бідою, до яких вдаються у країнах, досить збиткові для їх економік. Насамперед, це такі, як зупинка підприємств, обмеження роботи транспорту через карантин, а також необхідність додаткових видатків на забезпечення посилених режимів діяльності медичних закладів, для повернення своїх громадян з інших країн тощо.

Водночас, відчутна залежність одна від одної економік різних країн внаслідок тієї ж світової глобалізації викликала «ефект доміно», а саме — поширення хвилі взаємних негативних впливів. Одним з таких наслідків стало падіння світових цін на нафту через зниження попиту. Своєю чергою, країнам-виробникам та експортерам нафти це завдало відчутних фінансових збитків.

…Відчутна взаємозалежність економік різних країн внаслідок світової глобалізації викликала «ефект доміно», а саме — поширення хвилі взаємних негативних впливів…

На цьому фоні додатковим чинником дестабілізації світової економіки стала «нафтова війна» між Росією та Саудівською Аравією, як провідною країною ОПЕК. Так, Росія відмовилась продовжити угоду з ОПЕК, якою передбачувалося взаємне зниження обсягів видобутку нафти з метою підтримки стабільних цін, вигідних для країн-експортерів вуглеводнів.

Причиною такого рішення росіян стала безвихідна (патова) ситуація, в якій вони опинилися внаслідок деякого послаблення позицій їх країни на світовому ринку енергоносіїв. Так, широке застосування американськими компаніями нових технологій з розробки сланцевих запасів вуглеводнів дало змогу США випередити Росію за обсягами виробництва нафти. Водночас США, збільшивши обсяги поставок скрапленого газу до Європи, посилили конкуренцію з Росією і у сфері забезпечення газових потреб країн Євросоюзу. Крім того, з початку цього року у китайській економіці виникли свої проблеми, через що постачання російської нафти до КНР скоротилося на більш, ніж 30 %.

За таких умов зниження Росією обсягів видобутку нафти призвело б і до подальшого підриву російських позицій на світовому енергетичному ринку, фінансових втрат та технологічних проблем в експлуатації нафтовидобувного і нафтотранспортного обладнання. З іншого боку, відмова Росії виконувати згадану угоду з ОПЕК знову ж таки завдала б їй фінансових збитків через падіння світових цін на нафту. Тому російське керівництво намагається зберегти обсяги видобутку на максимально високому рівні та, водночас, підірвати нафтові галузі своїх конкурентів. Зокрема, за розрахунками росіян, падіння світових цін на нафту змусить США зупинити розробку сланцевих родовищ нафти, оскільки зробить це нерентабельним. Що, своєю чергою, підвищуватиме ціни на нафту до прийнятного для Росії рівня. Крім того, росіяни сподіваються, що низькі ціни на нафту «доб’ють» економіку Саудівської Аравії швидше, ніж російську, бо у Росії в запасі значні фінансові резерви.

 

В цілому всі ці процеси звели в одній точці загальносвітові проблеми, пов’язані як з епідемією коронавірусу, так і з різкими коливаннями світових цін на нафту. Як наслідок, фактично розпочинається нова фінансово-економічна криза, значно більша за аналогічну кризу у 1998 та 2008–2009 роках. Такі перспективи експерти МВФ також окреслили на Всесвітньому економічному форумі в Давосі січні ц. р.

…Ускладнення економічної ситуації у світі створює підстави і для загострення міжнародних відносин…

Саме ускладнення економічної ситуації у світі створює підстави і для загострення міжнародних відносин. Так, як відзначалося вище, через проблему з нафтовими цінами вже виникла нова лінія конфронтації між США та Росією. Зокрема, 20 березня ц. р. США пообіцяли запровадити нові санкції проти Росії за її намагання підірвати американську нафтову галузь.

Поряд з цим погіршилися відносини між Росією та Саудівською Аравією, як одним із провідних виробників нафти. До речі, саме «нафтова змова» США та Саудівської Аравії у 1980-х роках і призвела до різкого падіння цін на нафту, що зруйнувало економіку СРСР та стало причиною його розпаду.

Низка нових проблем охопила і Європейський Союз. Зокрема, під приводом протидії поширенню епідемії перекрито кордони між країнами Шенгенської зони. По суті це перший із таких випадків в ЄС, якщо не брати до уваги обмеження під час міграційної кризи.

Слід також відзначити рішення Вашингтону про заборону на в’їзд до США громадян Європейського Союзу, що також було зроблено під приводом боротьби з коронавірусом. У Європі це сприйняли, як черговий прояв ізоляціоністської політики Д. Трампа. Аналогічні проблеми з’явилися і у китайсько-європейських відносинах, коли Пекін обмежив кількість візитів європейців до КНР після того, як там спала перша хвиля епідемії, а у Європі навпаки, почала наростати.

 

Хоча кризові процеси створили спільні загрози для всіх країн світу, у більшості з них проявляються егоїстичні позиції, тобто, вони керуються винятково власними інтересами. До того ж в таких інтересах використовуються і вищезгадані проблеми. Так, згідно з повідомленнями низки ЗМІ (які ми жодним чином не сприймаємо як «істину в останній інстанції»), Китай заробив на епідемії близько 20 млрд дол. США. Зокрема, повідомляється, що Китай викупив близько 30 % акцій китайських монополій, ціна на які впала через паніку внаслідок епідемії. Таким чином Китай буцімто привласнив частину американських і європейських інвестицій, вкладених у китайську економіку.

Своєю чергою, президент США Д. Трамп відверто намагається за допомогою епідемії підвищити свій рейтинг напередодні президентських виборів восени поточного року. Він вже навіть називає себе «президентом військового часу» і обіцяє «повну перемогу» США над коронавірусом. Включно за рахунок виділення значних бюджетних коштів на боротьбу з епідемією та застосування законів, які ухвалювалися ще під час Другої світової та Корейської війн. Так, він намагається прирівняти себе до президента США Ф. Д. Рузвельта, який забезпечив перемогу Америки у Другій світовій війні. І до того ж відвернути суспільну увагу від провалів у зовнішній політиці щодо Китаю, Росії, Європи, Північної Кореї та Ірану.

…Зниження політичної активності у світі і в Україні через епідемію Росія розглядає як слушну можливість для реалізації російського плану з «врегулювання» конфлікту на Донбасі…

Така ж мета і у президента Росії В. Путіна. Зокрема, під час підготовки голосування про внесення змін до Конституції РФ, які «на довічно» закріплюють президентство В. Путіна («обнулюють» всі його попередні президентські терміни), проштовхується думка, що лише він зможе врятувати країну від нової кризи. До того ж у зв’язку із епідемією голосування здійснюватиметься через Інтернет, що відкриває російській владі широкі можливості для маніпуляцій.

І це ще не все. Зниження політичної активності у світі і в Україні через епідемію Росія розглядає як слушну можливість для реалізації російського плану з «врегулювання» конфлікту на Донбасі. З цією метою через проросійське лобі в Україні висуваються різноманітні ініціативи щодо: визнання збройного протистояння на Донбасі «внутрішнім конфліктом в Україні»; створення на цій основі всіляких «платформ примирення»; побудови різноманітних майданчиків прямого діалогу з сепаратистами.

 

Всі вищезгадані тенденції стають особливо небезпечними в умовах зниження ефективної діяльності провідних міжнародних організацій, створених для спільного усунення проблем політичної, економічної, безпекової та інших сфер. Зрештою, більшість із них фактично «зачинилися на карантин», самоусунулись або обрали дистанційний вид діяльності. Наприклад, з причини епідемічної у формат відеоконференцій переведено саміти G7 та G20, відмінено весняну сесію Парламентської асамблеї Ради Європи. На таких і інших заходах, які також відмінили чи перевели у дистанційні формати, планувався розгляд українського питання.

Крім того, скасовано візити до України Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Ж. Борреля, президента Міжнародного комітету Червоного хреста П. Маурера, президента Литви Г. Науседи, президента Грузії С. Зурабішвілі та президента Швейцарії С. Соммаруги.

 

…Українському суспільству вкрай необхідно консолідуватися довкола ідей збереження незалежності і суверенітету своєї держави, а також відновлення її територіальної цілісності на своїх умовах. І, як і завжди, покладатися передусім на власні сили…

В цілому розвиток подій, пов’язаних з поширенням коронавірусу та дестабілізацією світового ринку нафти, підтверджує, що міжнародні відносини переростають у хаос. Це констатувалося й на Мюнхенській конференції з питань безпеки у лютому ц. р. Як наслідок, у світі фактично розпочинається нова фінансово-економічна криза і черговий етап загострення конфронтації між провідними державами.

За такого стану справ Україна, фактично, залишається сам на сам з Росією, яка не тільки не знижує активності у веденні своєї неоімперської політики, але й відчайдушно прагне скористатися ситуацією. Тому українському суспільству вкрай необхідно консолідуватися довкола ідей збереження незалежності і суверенітету своєї держави, а також відновлення її територіальної цілісності на своїх умовах. І, як і завжди, покладатися передусім на власні сили.

 

Схожі публікації